http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13210 2026-06-02T03:03:36Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40900 Назва: Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області) Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Секо, Ярослав Петрович Короткий огляд (реферат): Метою статті є реконструкція історії псаломщицької діяльності та регентської освіти Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1922 – 1939 рр. (на основі архівних джерел). Результати дослідження: 1) Регентська справа Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі завжди розвивалася, що помітно під час аналізу низки документів (єпархіальних постанов, протоколів зібрання псаломщиків, активної кооперації з іншими інституціями); 2) Короткострокові виїзні курси сприяли підвищенню кваліфікації єпархіальних регентів та обміну досвідом між псаломщиками кафедральних, монастирських і парафіяльних хорів; 3) Кременецька регентська школа була ключовим освітнім осередком у підготовці псаломщиків різних храмів єпархії, а її рівень постійно підвищувався, що відчутно під час розгляду установчих актів, протоколів засідань педагогічної ради, навчальних програм, організаційно-методичних документів. Наукова новизна. Вперше окреслено проблему організації регентської справи та псаломщицької освіти в Волинсько-Кременецькій єпархії Православної Церкви в Польщі. Введено до наукового обігу раніше невідомі нормативні й навчально-методичні матеріали стосовно короткострокових виїзних курсів для волинських регентів та музично-освітньої діяльності Кременецької псаломщицької школи. Висновки. Організація псаломщицької освіти Волинсько-Кременецької єпархії в 1922 – 1939 рр. відбувалася на високому рівні. Священний Синод Православної Церкви в Польщі й Волинська православна духовна консисторія постійно дбали про курсову перепідготовку та благополуччя церковних регентів і псаломщиків. Завдяки цьому на Волині продовжувала зберігатися тяглість та консеквентність українських літургічно-музичних традицій. У 1920 – 1930-х рр. богослужбовий спів був одним із основних видів музичного мистецтва в межах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Псаломщики нерідко керували світськими хорами товариства «Просвіта». Дослідження їхньої діяльності сприятиме кращому розумінню музичних процесів, які відбувалися на Волині.; The aim of the article is to reconstruct the history of the psalmists activity and regency education in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth during 1922–1939 (based on archival sources). Results: 1) the regency work of the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland developed continuously, which is evident from the analysis of numerous documents (diocesan resolutions, minutes of psalmists meetings, active cooperation with other institutions); 2) short-term field courses contributed to improving the qualifications of diocesan regents and facilitated the exchange of experience among psalmists of cathedral, monastic and parish choirs; 3) the Kremenets Regency School was a key educational centre for training psalmists for various churches of the Diocese; its level was constantly rising, which is evident from constituent documents, minutes of pedagogical council meetings, curricula, organiational and methodological materials. Scientific novelty. For the first time, the problem of organising regency work and psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland is outlined. Previously unknown normative, educational and methodological materials concerning short-term field courses for Volyn regents, the musical and educational activities of the Kremenets Psalmists School are introduced into scientific circulation. Conclusions. The organisation of psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese in 1922–1939 was conducted at a high level. In Poland and the Volyn Orthodox Spiritual Consistory. the Holy Synod of the Orthodox Church continuously cared for the retraining and well-being of church regents and psalmists. As a result, the continuity and integrity of Ukrainian liturgical and musical traditions were preserved in Volyn. During the 1920s–1930s, liturgical singing was one of the main forms of musical art in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. Psalmists often led secular choirs of the “Prosvita” society. Studying their activities contributes to a deeper understanding of the musical processes that took place in Volyn. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40824 Назва: Репрезентація складних безсполучникових речень у художньому дискурсі Автори: Бабій, Ірина Михайлівна; Лушпинська, Лілія Павлівна; Наливайко, Марія Ярославівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасного українського письменника Валерія Шевчука. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовного аналізу синтаксичної організації художніх текстів письменника, зокрема вживання складних безсполучникових речень у творах митця. Мета статті – здійснити структурно-семантичний аналіз складних безсполучникових речень у романі «Три листки за вікном» Валерія Шевчука, виявити особливості функціювання цих конструкцій у художньому дискурсі письменника. Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) виявити складні безсполучникові речення в романі; 2) виділити й охарактеризувати семантичні розряди складних безсполучникових речень; 3) описати семантику речень та їх стилістичні навантаження в контексті художнього твору; 4) охарактеризувати особливості функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Установлено, що Валерій Шевчук у своїх творах часто вживає складні безсполучникові речення. У результаті аналізу їх семантики та структури виділено два різновиди цих конструкцій: з однорідними (однотипними) і неоднорідними (різнотипними) частинами. У романі «Три листки за вікном» зафіксовано речення з однорідними частинами, які виражають часові та зіставно-протиставні відношення. Помічено, що серед виявлених безсполучникових речень з різнорідними частинами найбільше речень із причиново-наслідковими та пояснювальними відношеннями, менше – з умовними, часовими, допустовими та цільовими. У романі «Три листки за вікном», крім двокомпонентних, засвідчено низку багатокомпонентних безсполучникових речень. З’ясовано, що переважна більшість виявлених безсполучникових конструкцій – двокомпонентні; серед багатокомпонентних безсполучникових одиниць найбільше представлено безсполучникові конструкції з однорідною безсполучниковістю, найменше – з неоднорідною безсполучниковістю.; The article is devoted to the consideration of the functioning of complex unconjunctive sentences in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of the modern Ukrainian writer Valery Shevchuk. The relevance of the research is due to the lack of a thorough analysis of the syntactic organization of the writer's literary texts, in particular the use of complex unconjunctive sentences in the artist's works. The purpose of the article is to carry out a structural and semantic analysis of complex unconjunctive sentences in the novel "Three Leaves Behind the Window" by Valery Shevchuk, to identify the features of the functioning of these constructions in the writer's artistic discourse. To implement the goal, it is necessary to solve the following tasks: 1) identify complex unconjunctive sentences in the novel; 2) identify and characterize the semantic categories of complex unconjunctive sentences; 3) describe the semantics of sentences and their stylistic loads in the context of a work of art; 4) characterize the features of the functioning of complex unconjunction sentences in artistic discourse. It has been established that Valeriy Shevchuk often uses complex unconjunctive sentences in his works. As a result of the analysis of their semantics and structure, two types of these constructions have been identified: with homogeneous (same-type) and heterogeneous (different-type) parts. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, sentences with homogeneous parts that express temporal and comparative-contrastive relations were recorded. It has been noted that among the identified unconjunctive sentences with heterogeneous parts, the largest number are sentences with causal and explanatory relations, and fewer are with conditional, temporal, permissive and target relations. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, in addition to two-component ones, a number of multi-component unconjunctive sentences have been identified. It has been found that the vast majority of identified unconjunctive constructions are two-component; Among multi-component unconjunctive units, unconjunctive constructions with homogeneous unconjunctiveness are most represented, and those with heterogeneous unconjunctiveness are least represented. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40734 Назва: Чи визнає Україна падіння освіти – і почне діяти? Автори: Сіткар, Віктор Ілліч; Сіткар, Степан Вікторович; Сіткар, Тарас Вікторович 2026-04-24T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40690 Назва: Травмоінформований підхід при обговоренні тематики ядерної загрози Автори: Сеньовська, Надія Леонідівна; Скуратко, Тетяна Миколаївна Короткий огляд (реферат): У роботі описано основи застосування травмоінформованого підходу при обговоренні тематики ядерної загрози внаслідок російсько-української війни. Аргументовано необхідність обов’язкового використання травмоінформованого підходу речниками міністерств і відомств та представниками ЗМІ. Висвітлено принципи травмоінформованої взаємодії при обговоренні тематики ядерної загрози в Україні внаслідок війни.; The paper describes the basics of using a trauma-informed approach when discussing the topic of the nuclear threat as a result of the Russian-Ukrainian war. The necessity of mandatory use of a trauma-informed approach by spokespersons of ministries and departments and representatives of the media is argued. The principles of trauma-informed interaction when discussing the topic of the nuclear threat in Ukraine as a result of the war are highlighted. 2026-04-23T00:00:00Z