http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2459 2026-05-13T08:06:39Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40803 Назва: Фестивальний туризм як маркер туристичної привабливості Львова та його висвітлення у місцевих онлайн-виданнях Автори: Вільчинський, Андрій Олександрович Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена аналізу взаємозв’язків журналістики і туризму, а саме ролі онлайн-видань у популяризації фестивального туризму в умовах кризових ситуацій, характеристиці тенденцій його розвитку під час пандемій та у воєнний період. Місто Львів здавна відоме своїми фестивалями і постійно підтримує традицію їхнього проведення. Метою статті було проаналізувати особливості висвітлення фестивальних заходів у львівських онлайн-виданнях, встановивши, як інтернет-медіа впливають на розвиток фестивального туризму в регіоні. Матеріалом дослідження послужили публікації в інтернет-виданнях «Lviv.travel», «Lviv.Media», «Zaxid.net», «PostEat», «Детектор медіа», «ІА Король Данило» та інших. Увагу було закцентовано на висвітленні передусім таких популярних фестивалів, як «BookForum Lviv», «Свято сиру і вина», «Фестиваль кави». Проведене дослідження засвідчило великий вплив фестивального туризму на формування культурної комунікації Львова. Доведено, що фестивалі сприяють напливу туристів, роблять місто більш конкурентноспроможним на ринку туристичних послуг. З’ясовано, що висвітлення фестивальних заходів у місцевих інтернет-виданнях відбувається в декількох форматах – через публікації анонсів, рекламних оголошень, програм фестивалів та інших матеріалів різних журналістських жанрів, що дало підстави медіасупровід будь-якого фестивалю розглядати як органічну складову самого фестиваль-ного дійства. Підтверджено, що онлайн-видання не лише подають інформацію про заходи, а й надають можливості для цифрового маркетингу, спрямовуючи туристичні потоки в потрібне русло, підтримуючи позитивний образ Львова як туристичного та фестивального центру України. Збільшення кількості фестивальних проєктів у майбутньому дозволило б залучити до туристичних подорожей мільйони туристів і мало б позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни в повоєнний період.; The article is devoted to the analysis of the interrelationships of journalism and tourism, namely the role of online publications in the popularization of festival tourism in crisis situations, the characteristics of its development trends during pandemics and during wartime. The city of Lviv has long been known for its festivals and constantly supports the tradition of holding them. The aim of the article was to analyze the features of covering festival events in Lviv online publications, establishing how Internet media influence the development of festival tourism in the region. The research material was publications in the online publications “Lviv.travel”, “Lviv.Media”, “Zaxid.net”, “PostEat”, “Detector Media”, “IA Korol Danylo” and others. Attention was focused primarily on the coverage of such popular festivals as “BookForum Lviv”, “Cheese and Wine Festival”, “Coffee Festival”. The conducted research showed the great influence of festival tourism on the formation of cultural communication in Lviv. It has been proven that festivals 6contribute to the influx of tourists, making the city more competitive in the tourist services market. It has been found that the coverage of festival events in local online publications occurs in several formats – through the publication of announcements, advertisements, festival programs and other materials of various journalistic genres, which gave grounds to consider the media coverage of any festival as an organic component of the festival event itself. It has been confirmed that online publications not only provide information about events, but also provide opportunities for digital marketing, directing tourist flows in the right direction, supporting the positive image of Lviv as a tourist and festival center of Ukraine. An increase in the number of festival projects in the future would allow attracting millions of tourists to tourist trips and would have a positive impact on the socio-economic development of the country in the post-war period. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40802 Назва: Психолінгвістичний та дидактичний аспекти розвитку монологічного мовлення молодших школярів в умовах Нової української школи Автори: Турко, Ольга Василівна; Лотоцька, Анна Ігорівна Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано психолінгвістичні та дидактичні засади розвитку комунікативної компетентності молодших школярів у контексті Нової української школи, зокрема сфокусовано увагу на розвитку монологічного мовлення. Визначено функції та роль мови й мовлення в становленні особистості дитини як суб’єкта комунікації. Монологічне мовлення потрактовано як складову мовленнєвої діяльності, що потребує сформованості когнітивних процесів, умінь планування, логічної організації та самоконтролю. Висвітлено психолінгвістичні особливості розвитку монологічного мовлення молодших школярів, залежність цього процесу від рівня розвитку мислення, пам’яті, уваги та уяви. До програмових вимог чинних типових освітніх програм для початкової школи щодо розвитку монологічного мовлення дібрано принципи, методи й прийоми навчання, що забезпечують ефективність мовленнєвого розвитку молодших школярів. Обґрунтовано доцільність використання інтерактивних, діяльнісних та комунікативно орієнтованих технологій навчання. Визначено педагогічні умови формування монологічного мовлення молодших школярів, зокрема організацію мовленнєвої діяльності на засадах розвитку критичного мислення, інтеграцію навчальних видів діяльності, застосування інтерактивних технологій і системне формування умінь планування та структурування висловлювань. На базі здійсненого теоретико-прикладного аналізу подано модель розвитку монологічного мовлення, імплементація котрої в освітній процес початкової школи сприятиме розвитку мовної особистості учня, здатної до ефективної комунікації, самовираження, усвідомленої мовленнєвої діяльності, соціальної адаптації та успішності. Модель ґрунтується на поєднанні концептуальних засад (нормативно-законодавчих, психолого-педагогічних і лінгводидактичних), визначає мету, суб’єктів і структурні компоненти мовленнєвої діяльності (мотиваційний, когнітивний, мовленнєво-операційний, комунікативний, рефлексивний), а також передбачає реалізацію через систему принципів (комунікативної спрямованості, системності й послідовності, інтеграції змісту, активності та самостійності учнів) і відповідних педагогічних умов. Очікуваним результатом є сформованість у молодших школярів умінь будувати зв’язні, логічно структуровані та комунікативно доцільні монологічні висловлювання, здатність до мовленнєвої рефлексії, самоконтролю та адаптації висловлювання до різних комунікативних ситуацій.; This article substantiates the psycholinguistic and didactic foundations for the development of communicative competence in primary school pupils within the context of the New Ukrainian School, with a particular focus on the development of monological speech. It identifies the functions and role of language and speech in the formation of the child’s personality as a communicative agent. Monological speech is treated as a component of speech activity that requires the development of cognitive processes, planning skills, logical organisation and self-control. The psycholinguistic features of the development of monological speech in primary school pupils are highlighted, as well as the dependence of this process on the level of development of thinking, memory, attention and imagination. Principles, methods and teaching techniques that ensure the effectiveness of speech development in primary school pupils have been selected in accordance with the curriculum requirements of current standard educational programmes for primary schools regarding the development of monological speech. The appropriateness of using interactive, activity-based and communication-oriented teaching technologies is substantiated. The pedagogical conditions for the formation of monological speech in younger schoolchildren have been identified, in particular the organisation of speech activities based on the development of critical thinking, the integration of learning activities, the application of interactive technologies, and the systematic development of skills in planning and structuring utterances. Based on the theoretical and applied analysis carried out, a model for the development of monological speech is presented; its implementation in the educational process of primary schools will contribute to the development of pupils’ linguistic competence, enabling them to communicate effectively, express themselves, engage in conscious speech activity, adapt socially and achieve academic success. The model is based on a combination of conceptual foundations (normative-legal, psychological-pedagogical and linguistic-didactic), defines the objectives, subjects and structural components of speech activity (motivational, cognitive, speech-operational, communicative, reflective), and also provides for implementation through a system of principles (communicative orientation, systematicity and consistency, integration of content, and pupils’ activity and independence) and corresponding pedagogical conditions. The expected outcome is the development in primary school pupils of the ability to construct coherent, logically structured and communicatively appropriate monological utterances, as well as the capacity for speech reflection, self-control and the adaptation of utterances to various communicative situations. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40800 Назва: Теоретико-методологічні засади проєктування індикаторів оцінювання результатів навчання майбутніх учителів історії та громадянської освіти Автори: Ігнатенко, Наталія Віталіївна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито теоретико-методологічні засади проєктування індика-торів оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти історичного факультету за предметними спеціальностями. Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями системи вищої освіти України в умовах європейської інтеграції, що передбачають перехід до компетентнісної моделі навчання та орієнтацію на досягнення вимірюваних результатів навчання. Обґрунтовано, що традиційні підходи до оцінювання не забезпечують належного рівня об’єктивності та валідності, особливо у сфері гуманітарної освіти, де результати навчання мають комплексний і діяльнісний характер. Визначено ключову проблему невідповідності між задекларованими результатами навчання та практиками їх оцінювання, що проявляється у збереженні знаннєво-орієнтованих підходів і недостатній операціоналізації складних компетентностей. Проаналізовано нормативно-правові засади проєктування індикаторів (Закон України «Про вищу освіту», Національна рамка кваліфікацій, професійний стандарт учителя, європейські стандарти забезпечення якості освіти) та окреслено методологічну основу їх розроблення, що включає компетентнісний, діяльнісний, результативний і систем-ний підходи. На основі узагальнення практичного досвіду розглянуто особливості проєктування індикаторів оцінювання на прикладі педагогічної практики, навчальної дисципліни історичного циклу та комплексного кваліфікаційного іспиту. Показано механізм трансформації результатів навчання у спостережувані дії здобувача, індикатори та критерії оцінювання. Обґрунтовано доцільність використання імітаційних (ситуаційних) завдань як ефективного інструменту перевірки сформованості інтегрованих професійних компетентностей майбутнього вчителя. Зроблено висновок, що впровадження індикаторів, орієнтованих на діяльність здобувача, сприяє підвищенню прозорості, об’єктивності та валідності оцінювання, а також забезпечує узгодженість між результатами навчання, змістом освіти та вимогами професійної діяльності. Ключові слова: результати навчання, індикатори оцінювання, компетентнісний підхід, діяльнісний підхід, вища освіта, історична освіта.; The article reveals the theoretical and methodological foundations for designing assessment indicators of learning outcomes of higher education students of the Faculty of History in subject specializations. The relevance of the study is обусловлена transformations in the system of higher education in Ukraine in the context of European integration, which involves a shift to a competency-based model of education and a focus on achieving measurable learning outcomes. It is substantiated that traditional approaches to assessment do not ensure a sufficient level of objectivity and validity, especially in the field of humanities, where learning outcomes are complex and activity-based in nature. The key problem of the mismatch between declared learning outcomes and assessment practices is identified, which manifests itself in the persistence of knowledge-oriented approaches and insufficient operationalization of complex competencies. The regulatory and legal framework for designing assessment indicators (the Law of Ukraine “On Higher Education,” the National Qualifications Framework, the Professional Standard for Teachers, and European Standards and Guidelines for Quality Assurance in Higher Education) is analyzed, and the methodological basis for their development is outlined, including competency-based, activity-based, outcome-based, and systemic approaches. Based on the generalization of practical experience, the peculiarities of designing assessment indicators are examined using the examples of pedagogical practice, a discipline from the historical cycle, and a comprehensive qualification exam. The mechanism of transforming learning outcomes into observable student actions, indicators, and assessment criteria is demonstrated. The expediency of using simulation (situational) tasks as an effective tool for assessing the formation of integrated professional competencies of future teachers is substantiated. It is concluded that the implementation of activity-oriented assessment indicators contributes to increasing the transparency, objectivity, and validity of assessment, as well as ensuring consistency between learning outcomes, educational content, and the requirements of professional activity. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40799 Назва: Критерії добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в умовах цифровізації вищої педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних ефективно використовувати іноземну мову у фаховій діяльності та працювати в сучасному цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано, що цифрові ресурси в системі іншомовної підготовки мають добиратися не лише з огляду на їх технічні можливості, а насамперед з урахуванням дидактичної доцільності, професійної спрямованості, змістового наповнення, доступності, інтерактивності, мотиваційного потенціалу та результативності. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, специфіки іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та особливостей функціонування цифрового освітнього середовища уточнено сутність цифрових ресурсів як сукупності електронних засобів, платформ, сервісів, застосунків і мультимедійного контенту, що забезпечують організацію, підтримку й оптимізацію процесу навчання іноземної мови у закладах вищої освіти. У статті теоретично обґрунтовано систему критеріїв добору цифрових ресурсів, до якої віднесено цільовий, змістовий, методичний, професійно орієнтований, технологічний, інтерактивно-комунікативний, мотиваційний, безпековий, інклюзивний та результативний критерії. Здійснено групування критеріїв за змістовою спрямованістю на дидактичні, професійно орієнтовані, технологічні та психолого-педагогічні. Доведено, що таке групування дає змогу системно осмислити процес добору цифрових ресурсів і врахувати багатовимірний характер іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Практичну цінність дослідження становить запропонована таблиця рівнів оцінювання цифрових ресурсів, яка може бути використана викладачами закладів вищої освіти для аналізу, порівняння та добору цифрових платформ, сервісів і застосунків відповідно до цілей, змісту й очікуваних результатів іншомовної підготовки. Установлено, що системне використання запропонованих критеріїв сприяє підвищенню обґрунтованості вибору цифрових засобів навчання, оптимізації цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти, розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів, їхньої професійної мобільності та готовності до майбутньої педагогічної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні показників і рівнів оцінювання якості цифрових ресурсів, створенні розширених експертних інструментів їх аналізу та експериментальній перевірці ефективності запропонованої системи критеріїв у практиці професійної підготовки майбутніх учителів.; The article considers the problem of selecting digital resources for foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines in the conditions of digitalization of higher pedagogical education. The relevance of the study is due to the need to improve the quality of professional training of pre-service teachers who are able to effectively use a foreign language in their professional activities and work in a modern digital educational environment. It is substantiated that digital resources in the system of foreign language training should be selected not only in view of their technical capabilities, but primarily taking into account didactic expediency, professional orientation, content, accessibility, interactivity, motivational potential and effectiveness. Based on the analysis of scientific and pedagogical sources, the specifics of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines and the features of the functioning of the digital educational environment, the essence of digital resources as a set of electronic tools, platforms, services, applications and multimedia content that ensure the organization, support and optimization of the foreign language learning process in higher education institutions has been clarified. The article theoretically substantiates the system of criteria for selecting digital resources, which includes target, content, methodological, professionally oriented, technological, interactive and communicative, motivational, safety, inclusive and outcome-based criteria. The criteria have been grouped according to their content orientation into didactic, professionally oriented, technological, psychological and pedagogical. It has been proven that such grouping allows us to systematically comprehend the process of selecting digital resources and take into account the multidimensional nature of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines. The practical value of the study is the proposed table of levels for evaluating for evaluating digital resources, which can be used by teachers of higher education institutions to analyze, compare and select digital platforms, services and applications in accordance with the goals, content and expected results of foreign language training. It has been established that the systematic use of the proposed criteria contributes to increasing the validity of the choice of digital learning tools, optimizing the digital educational environment of a higher education institution, developing foreign language communicative competence of students, their professional mobility and readiness for future pedagogical activity in the conditions of the information society. Prospects for further research are seen in the development of indicators and levels of evaluating the quality of digital resources, creating expanded expert tools for their analysis and experimentally testing the effectiveness of the proposed system of criteria in the practice of professional training of pre-service teachers. 2026-01-01T00:00:00Z