http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40541 2026-04-23T03:35:49Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40569 Назва: Від Ubuntu до Harambee: деколонізаційний поворот у тематиці Всесвітнього дня соціальної роботи Автори: Семигіна, Тетяна Короткий огляд (реферат): Вибір глобальними професійними асоціаціями індигенних філософій як тематичної спрямованості Всесвітнього дня соціальної роботи протягом 2021–2026 років свідчить про системний деколонізаційний зсув у глобальному дискурсі, який історично домінував західними моделями. Мета роботи: проаналізувати філософії Ubuntu, Buen Vivir та Harambee, оцінивши їхній деколонізаційний потенціал у протидії професійному імперіалізму та виявивши критичні ризики їхньої глобалізації та універсалізації. Робота ґрунтується на критичній парадигмі соціальної роботи та поєднує теоретичні рамки професійного імперіалізму та деколонізаційних студій. Використано якісний контент-аналіз офіційних заяв IFSW та порівняльний аналіз згаданих індигенних концептів. Аналіз засвідчив, що інтеграція концептів Ubuntu, Buen Vivir та Harambee формує потужну деколонізацій ну парадигму, що протистоїть західному індивідуалізму та неоліберальній логіці розвитку, акцентуючи на колективній відповідальності, соціальній та екологічній справедливості. Виявлено, що ці концепції виконують функцію індигенізації, легітимізуючи локальні практики та вимагаючи епістемічної справедливості. Водночас, дослідження виявило ключові ризики: офіційні комунікації демонструють тенденцію до деполітизації, розмиваючи антикапіталістичний і антиколоніальний зміст філософій. Це створює загрозу кооптації, де заклик до колективної самодопомоги (як у випадку Harambee та Ubuntu) може бути використаний для виправдання перекладання відповідальності за соціальне забезпечення з держави на громади. Тематична спрямованість Всесвітнього дня соціальної роботи є важливим, але двояким процесом, що вимагає постійної критичної рефлексії. Для України, що переживає власний процес деколонізації, цей дискурс є актуальним, підкреслюючи важливість інтеграції українських епістемологій соціальної роботи як цінного внеску у глобальні знання.; The selection of indigenous philosophies by global professional associations as the thematic focus for World Social Work Day (WSWD) from 2021 to 2026 signifies a systemic decolonial shift in the global discourse, which has historically been dominated by Western models. Purpose of this paper is to analyze the philosophies of Ubuntu, Buen Vivir, and Harambee, assessing their decolonial potential in counteracting professional imperialism and identifying the critical risks associated with their globalization and universalization. The paper is grounded in the critical paradigm of social work and combines the theoretical frameworks of professional imperialism and decolonial studies. It utilizes qualitative content analysis of official IFSW statements and a comparative analysis of the aforementioned Indigenous concepts. The analysis demonstrates that the integration of Ubuntu, Buen Vivir, and Harambee forms a powerful decolonial paradigm that counters Western individualism and the neoliberal logic of development by emphasizing collective responsibility, social, and environmental justice. These concepts fulfill an indigenization function, legitimizing local practices and demanding epistemic justice. However, the study revealed key risks: official communications tend toward depoliticization, diluting the anti-capitalist and anti-colonial content of the philosophies. This creates a threat of co-optation, where the call for collective self-help (as in the case of Harambee and Ubuntu) may be exploited to justify shifting responsibility for social welfare from the state onto communities. The thematic direction of World Social Work Day is a crucial yet two-sided process that requires ongoing critical reflection. For Ukraine, which is undergoing its own process of decolonization, this discourse is highly relevant, underscoring the importance of integrating Ukrainian social work epistemologies as a valuable contribution to global knowledge. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40568 Назва: Вплив цифрових технологій на доступність соціальних послуг для вразливих категорій населення Автори: Скочко, Максим; Салата, Назар Короткий огляд (реферат): У статті здійснено ґрунтовний аналіз впливу цифрових технологій на доступність соціальних послуг (СП) для вразливих категорій населення в умовах цифрової трансформації сучасного суспільства та реформування системи соціального захисту в Україні. Розглянуто цифровізацію соціальної сфери як комплексний і багатовимірний процес, що охоплює не лише впровадження технічних рішень, а й зміну підходів до організації соціальної роботи, взаємодії між державними інституціями, громадськими організаціями та отримувачами СП. Проаналізовано основні напрями використання цифрових інструментів у соціальній роботі, зокрема електронні сервіси та портали електронного урядування, онлайн-платформи, мобільні застосунки, чат-боти, дистанційне соціальне, психологічне й правове консультування, телемедицину, а також можливості застосування аналітики великих даних і технологій штучного інтелекту. Розглянуто основні напрями цифровізації соціальної сфери, визначено переваги та ризики впровадження цифрових інструментів у систему соціального захисту. Обґрунтовано значення цифрових технологій для підвищення якості, оперативності й адресності СП. Особливу увагу приділено проблемам цифрової нерівності, низького рівня цифрової грамотності, обмеженого доступу до інтернет-ресурсів і технічних засобів, що значно ускладнює отримання СП людьми похилого віку, особами з інвалідністю, внутрішньо переміщеними особами та іншими соціально вразливими групами. Визначено ключові ризики цифровізації, пов’язані із захистом персональних даних, етичними аспектами використання цифрових технологій та необхідністю збереження персоналізованої взаємодії у соціальній роботі. Обґрунтовано значення розвитку цифрової інклюзії, удосконалення цифрової інфраструктури та підвищення цифрових компетентностей як фахівців соціальної сфери, так і отримувачів СП. Зроблено висновок, що комплексний та інклюзивний підхід до цифрової трансформації СП є необхідною умовою підвищення їх доступності, якості та ефективності для вразливих категорій населення.; The article provides a comprehensive analysis of the impact of digital technologies on the accessibility of social services for vulnerable population groups in the context of the digital transformation of modern society and the reform of the social protection system in Ukraine. The digitalization of the social sphere is considered as a complex and multidimensional process that encompasses not only the implementation of technical solutions but also changes in approaches to the organization of social work and interaction among state institutions, civil society organizations, and recipients of social services. The main areas of the use of digital tools in social work are analyzed, including electronic services and e-government portals, online platforms, mobile applications, chatbots, remote social, psychological, and legal counseling, telemedicine, as well as the potential application of big data analytics and artificial intelligence technologies. The key directions of digitalization in the social sphere are examined, and the advantages and risks of implementing digital tools in the social protection system are identified. Particular attention is paid to the issue of digital inequality and ways to overcome it. The significance of digital technologies in improving the quality, efficiency, and targeting of social services is substantiated. Special attention is given to the problems of digital inequality, low levels of digital literacy, and limited access to internet resources and technical devices, which significantly hinder access to social services for older persons, people with disabilities, internally displaced persons, and other socially vulnerable groups. Key risks of digitalization related to personal data protection, ethical aspects of the use of digital technologies, and the need to preserve personalized interaction in social work are identified. The importance of developing digital inclusion, improving digital infrastructure, and enhancing digital competencies of both social work professionals and recipients of social services is substantiated. It is concluded that a comprehensive and inclusive approach to the digital transformation of social services is a necessary condition for increasing their accessibility, quality, and effectiveness for vulnerable population groups. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40562 Назва: Сучасні тенденції документування супервізії в соціальній роботі Автори: Савчук, Олена; Кальницька, Катерина; Дума, Лілія Короткий огляд (реферат): У статті представлено аналіз сучасних тенденцій розвитку супервізії в соціальній роботі в міжнародному та вітчизняному контексті та їх впливу на процес документування супервізії як чинника забезпечення якості надання послуг. Ці тенденції стосуються розвитку нових моделей та підходів супервізії (для прикладу, фокусовану на результат супервізію та підхід, орієнтований на сильні сторони супервізованого), а також посилення підтримуючої функції супервізії для попередження вигорання та вторинної травматизації у соціальних працівників і введенням технічних інновацій у процес її проведення. Проведений аналіз дав можливість визначити сутність документування як невіддільної складової професійних обов’язків фахівців, відповідальних за здійснення супервізії та описати значення ведення професійних записів щодо супервізійної підтримки персоналу соціальних служб та ефективного управління закладом чи установою. В результаті було сформовано висновок про те, що документування є ключовою передумовою для забезпечення відповідності стандартам, сталої високої якості соціальної роботи та надання системної професійної підтримки соціальних працівників. Чітко структуровані записи, такі як супервізійний контракт (угода про супервізію) та протоколи (картки) проведення індивідуальної супервізійної сесії, не лише створюють основу для фіксування важливої інформації, планування дій з подальшим відслідковуванням змін, а й забезпечують прозорість і ефективність супервізійного процесу. Описані моделі та практичні зразки професійних записів (протоколи проведення індивідуальних сесій), які подані у статі, можуть бути ресурсом для організацій та супервізорів для підвищення ефективності їхньої роботі.; The article presents an analysis of current trends in the development of supervision in social work in the international and Ukrainian context and their impact on the process of documentation of supervision as a factor in ensuring the quality of social services. These trends relate to the development of new models and approaches to supervision (for example, outcome-focused supervision and strengths-based approach focusing on the supervisee), as well as strengthening the supportive function of supervision to prevent burnout and secondary traumatization in social workers and the introduction of technical innovations into the process of its implementation. The analysis made it possible to determine the essence of documentation as an integral part of the professional duties of specialists responsible for supervision and to describe the importance of maintaining professional records regarding supervisory support for social service personnel and effective management of an institution or facility. As a result, the conclusion was formed that documentation is a key prerequisite for ensuring compliance with standards, consistently high quality of social work and providing systematic professional support to social workers. Clearly structured records, such as a supervision agreement and protocols (cards) of an individual supervision sessions, not only create a basis for recording important information, planning actions with subsequent tracking of changes, but also ensure transparency and efficiency of the supervision process. The described models and practical examples of professional records (protocols of individual sessions), which are presented in the article, can be a resource for organizations and supervisors to improve the effectiveness of their work. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40557 Назва: Community Social Work Practices in Mitigating Natural Disasters in Bangladesh: Identifying Interventions, Working Organizations and Challenges Автори: Mridha, Md. Roni Короткий огляд (реферат): This study explores the role of Community Social Work (CSW) in disaster mitigation across coastal Bangladesh. Given the increasing frequency of climate-induced disasters, the research highlights the significance of integrating CSW approaches to enhance community resilience. The study aims to identify key actors, interventions, and the effectiveness of CSW practices in disaster settings. A qualitative approach was employed, utilizing case studies, key informant interviews, and focus group discussions with NGOs, government officials, and volunteers to gather in-depth insights on local responses and social work engagement in disaster preparedness and recovery. The study reveals that diverse actors including NGOs, INGOs, government bodies, universities, and CBOs are applying community social work (CSW) approaches for disaster mitigation in Bangladesh. Interventions include climate-resilient livelihoods, psychosocial support, awareness training, and volunteer mobilization. Community organization practices such as local taskforces, women’s groups, and youth-led mapping have strengthened disaster response. Community development strategies like asset mapping, savings schemes, and participatory needs assessments enhance resilience. However, the role of professional social workers remains informally recognized, and institutional gaps persist in capacity, coordination, and integration with national disaster management frameworks. This study proposes evidence-based recommendations to formalize Community Social Work CSW in disaster response by recognizing Social Service Officers as a professional cadre, integrating disaster modules into social work education, strengthening NGO-government coordination, arranging training for para-professionals and engaging trained and skilled youth and women in community-based disaster preparedness and recovery efforts.; У статті висвітлено результатаи дослідження ролі соціальної роботи у громаді у пом’якшенні наслідків стихійних лих на узбережжі Бангладеш. З огляду на зростання частоти катастроф, спричинених кліматом, дослідження підкреслює важливість інтеграції підходів соціальної роботи у громаді для підвищення стійкості громад. Мета дослідження полягає у визначенні ключових учасників, заходів та ефективності практики соціальної роботи у громаді в умовах стихійних лих. Застосовано якісний підхід, що передбачає проведення тематичних досліджень, інтерв'ю з ключовими респондентами та фокус-групові дискусії з предстаниками неурядових організацій, представниками уряду та волонтерами для отримання глибоких знань про місцеві заходи реагування та долучення соціальної роботи до підготовки до стихійних лих та відновлення. Дослідження показує, що різноманітні учасники, включаючи представників неурядових організацій, міжнародних неурядових організацій, уряду, університетів застосовують підходи до провадження соціальної роботи у громаді для пом'якшення наслідків стихійних лих у Бангладеш. Заходи включають надання кліматично стійких засобів до існування, психосоціальну підтримку, навчання з підвищення обізнаності та мобілізацію волонтерів. Практика роботи локальних спільнот, таких як локальні цільові групи, жіночі групи та групи молоді, зорієнтована на посилення реагування на стихійні лиха. Стратегії розвитку громад, такі як картування активів, схеми заощаджень та оцінка потреб за участю громадськості, підвищують стійкість. Однак, роль професійних соціальних працівників залишається офіційно невизнаною, залишаються інституційні прогалини в використанні їх потенціалу, їх координації та інтеграції з національними системами управління стихійними лихами. За результатами цього дослідження пропонуються рекомендації, засновані на доказах, щодо формалізації роботи соціальних працівників у громадах у реагуванні на стихійні лиха шляхом визнання працівників соціальних служб професійними кадрами, інтеграції модулів щодо ліквідації наслідків стихійних лих в змість освітніх програм з соціальної роботи, посилення координації між неурядовими організаціями та урядом, організації навчання для парапрофесіоналів та залучення навченої та кваліфікованої молоді та жінок до підготовки громади для реагування на стихійні лиха та відновлення після них. 2025-01-01T00:00:00Z