http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8610 2026-05-30T23:33:42Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40825 Назва: З досвіду присвоєння професійної кваліфікації майбутнім учителям природничої освітньої галузі Автори: Степанюк, Алла Василівна; Жирська, Галина Ярославівна; Міщук, Наталія Йосипівна; Білецька, Г. А.; Барна, Любов Степанівна Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема вдосконалення процесу присвоєння професійних кваліфікацій випускникам педагогічних закладів вищої освіти в контексті реформування української освіти та впровадження професійних стандартів. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя присвоєння професійних кваліфікацій майбутнім педагогам, вимоги до атестації випускників ЗВО з урахуванням сучасних освітніх та соціальних викликів. На основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду проведення кваліфікаційних іспитів, виокремлено три моделі атестації вчителів: 1. Фінляндія: передбачає прямий доступ до професії. 2. Польща: сходинки кар'єрного зростання 3. США та Велика Британія: кваліфікаційні іспити та ліцензування. Охарактеризовано досвід Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка щодо реалізації компетентнісного підходу до атестації випускників освітньо-професійної програми «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини, хімія)» на основі розв’язування педагогічних кейсів та їх зв'язок з набуттям професійної кваліфікації. Обґрунтовано сучасний практико орієнтований алгоритм підтвердження професійної готовності випускника ЗВО до виконання трудових функцій у закладах загальної середньої освіти, розроблено модель атестації майбутніх учителів природничої освітньої галузі (форму та зміст комплексного кваліфікаційного екзамену) та визначено критерії оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей як основи для присвоєння професійної кваліфікації. Розроблено та апробовано чотири компонентну структуру комплексного кваліфікаційного екзамену, що передбачає оцінювання знаннєвої, аналітичної та практико-орієнтованої складових підготовки магістра. Зокрема: Блок 1. Комплексне тестування. Блок 2. Методичний аналіз учнівських завдань (НУШ-орієнтований підхід). Блок 3. Кейс-технології (розв’язання двох професійно-педагогічних ситуацій). Блок 4. Професійний розвиток (планування та реалізації власної траєкторії професійного зростання).; This article examines the issue of improving the process of awarding professional qualifications to graduates of higher education institutions specializing in teacher training in the context of Ukrainian education reform and the implementation of professional standards. This study analyzes the legal framework for awarding professional qualifications to future teachers and the requirements for the certification of higher education institution graduates, taking into account contemporary educational and social challenges. Based on an analysis of domestic and international experience in conducting qualification exams, three models of teacher certification have been identified: 1. Finland: provides direct access to the profession. 2. Poland: career advancement steps. 3. The United States and the United Kingdom: qualification exams and licensing. This article describes the experience of the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University in implementing a competency-based approach to the evaluation of graduates of the “Secondary Education (Biology and Human Health, Chemistry)” program, based on the analysis of pedagogical case studies and their connection to the acquisition of professional qualifications. A modern, practice-oriented algorithm has been developed to assess the professional readiness of higher education graduates to perform their duties in general secondary education institutions; a model for the certification of future science teachers (the form and content of a comprehensive qualification exam) and criteria for assessing the level of development of professional competencies have been defined as the basis for awarding professional qualifications. A four-component structure for a comprehensive qualifying exam has been developed and tested, which assesses the knowledge-based, analytical, and practice-oriented levels of a master’s student’s preparation. Specifically: Section 1. Comprehensive testing. Block 2. Methodological analysis of student tasks (NUSH-oriented approach). Block 3. Case studies (resolving two professional-pedagogical situations). Block 4. Professional development (planning one’s own trajectory of improvement). 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40805 Назва: Використання музейного продуктивного середовища під час вивчення біології в середній школі Автори: Черевко, С. Е.; Шевчик, Любов Омелянівна; Капустннський, А. І. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто потенціал музейного продуктивного середовища як інструмента підвищення ефективності навчання біології в середній школі. Акцент зроблено на тому, що музейне середовище забезпечує для здобувачів освіти умов Для безпосереднього контакту з природними об’єктами, історичними зразками та науковими матеріалами, що сприяє кращому засвоєнню знань та розвитку пізнавальних інтересів. Використання експозицій, інтерактивних зон і дослідницьких завдань формує в учнів здатність аналізувати, порівнювати, робити висновки й застосовувати знання у практичній діяльності. У тезах окреслено методичні можливості музейного середовища для організації навчально-дослідницької діяльності, підсилення міжпредметних зав'язків та формування екологічної культури школярів. Матеріали підкреслюють важливість поєднання традиційного навчання з позакласною діяльністю, що забезпечує цілісне та діяльнісно орієнтоване засвоєння біологічних знань. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40804 Назва: Значення національних природних парків України для формування екологічної компетентності школярів Автори: Шевчик, Б. В.; Шевчик, Любов Омелянівна; Кравець, Н. Я. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена важливості формування екологічної компетентності школярів у контексті історичної деградації довкілля та нових військових загроз Обґрунтовано роль національних парків як оптимального освітнього середовища. Вони забезпечують емоційно-естетичне сприйняття, розвиток аналітичних навичок та залучення учнів до практичної природоохоронної діяльності. Використання інтерактивних форм роботи у національних природних парках сприяє трансформації екологічних знань у свідому поведінку та формуванню відповідального ставлення до навколишнього середовища.; The article discusses the importance of developing environmental competence in schoolchildren, considering historical environmental degradation and emerging military threats. The role of national parks as an optimal educational environment is substantiated. They provide: they facilitate emotional and aesthetic perception, analytical skill development, and student involvement in practical nature conservation activities. The use of interactive forms of work in national natural parks contributes to the transformation of environmental knowledge into conscious behaviour, fostering a responsible attitude towards the environment. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40600 Назва: Цифрові інструменти штучного інтелекту в сучасній біологічній освіті: практичні аспекти та методичні рекомендації Автори: Москалюк, Наталія Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито актуальність та практичні засади інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у процес підготовки майбутніх фахівців природничих спеціальностей. Доведено, що стрімка діджиталізація та автоматизація професійної діяльності висувають нові вимоги до педагогічних компетентностей, зокрема в контексті використання генеративного ШІ та систем інтелектуального аналізу даних. На основі аналізу останніх досліджень McKinsey Global Institute та наукометричних даних Web of Science обґрунтовано стратегічне значення ШІ для персоналізації навчання та підвищення його інтерактивності. Основну увагу зосереджено на систематизації інноваційних цифрових ресурсів, адаптованих для біологічної освіти. Детально проаналізовано функціональні можливості ШІ-тьютора Khanmigo для опанування складних молекулярних процесів, спеціалізованої мовної моделі BioGPT для верифікації біомедичних даних та застосунку Seek для ідентифікації біорізноманіття за допомогою комп’ютерного зору. Розглянуто роль таких платформ, як Wildlife Insights, PlantVillage та Global Forest Watch, у розвитку дослідницьких навичок студентів під час польових практик та екологічного моніторингу. Висвітлено потенціал системи PAWS як прикладу застосування алгоритмічного мислення для охорони навколишнього середовища. Автором розроблено та обґрунтовано комплекс методичних рекомендацій для викладачів щодо ефективного впровадження ШІ. Акцентовано на важливості промпт-інжинірингу, критичного оцінювання результатів роботи нейромереж, верифікації фактів та суворого дотримання принципів академічної добро- чесності. Зроблено висновок, що впровадження ШІ сприяє трансформації студента-біолога у фахівця з біоінформатики, здатного працювати з Big Data. Водночас наголошується, що ШІ виступає адаптивним помічником, тоді як ключова роль у контролі якості освітнього процесу та етичному вихованні залишається за викладачем.; The article reveals the relevance and practical principles of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the process of training future natural science specialists. It is proved that rapid digitalization and automation of professional activities pose new requirements for pedagogical competencies, particularly in the context of using generative AI and intelligent data analysis systems. Based on the analysis of recent research by the McKinsey Global Institute and scientometric data from Web of Science, the strategic importance of AI for personalizing learning and increasing its interactivity is substantiated. The primary focus is placed on the systematization of innovative digital resources adapted for biological education. The functional capabilities of the AI tutor Khanmigo for mastering complex molecular processes, the specialized language model BioGPT for verifying biomedical data, and the Seek application for biodiversity identification using computer vision are analyzed in detail. The role of platforms such as Wildlife Insights, PlantVillage, and Global Forest Watch in developing students' research skills during fieldwork and environmental monitoring is considered. The potential of the PAWS system is highlighted as an example of applying algorithmic thinking for environmental protection. The author has developed and substantiated a complex of methodological recommendations for educators regarding effective AI implementation. Emphasis is placed on the importance of prompt engineering, critical evaluation of neural network outputs, fact verification, and strict adherence to the principles of academic integrity. It is concluded that the implementation of AI contributes to the transformation of a biology student into a bioinformatics specialist capable of working with Big Data. At the same time, it is emphasized that AI acts as an adaptive assistant, while the key role in quality control of the educational process and ethical upbringing remains with the teacher. 2026-01-01T00:00:00Z