http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8640 2026-06-22T19:05:36Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41372 Назва: Про один з напрямків перспективного використання штучного інтелекту в освіті Автори: Барна, Ольга Василівна; Генсерук, Галина Романівна; Грод, Інна Миколаївна; Карабін, Оксана Йосифівна; Вовкодав, Олександр Валерійович Короткий огляд (реферат): Технології штучного інтелекту характеризуються широким спектром можливостей, що динамічно розширюються. Вплив може бути як позитивним, так і негативним, залежно від напрямів використання. У межах дослідження здійснено аналіз технологій штучного інтелекту, їх інтеграції в освітні програми та визначено потенціал для створення адаптивного навчального середовища на прикладі освітнього продукту. Серед найефективніших засобів сучасного штучного інтелекту виокремлено мовні моделі, розроблені OpenAI. В освітній практиці переважно використовуються моделі як GPT- 3.5 / GPT-4 / GPT-4-turbo, Codex, DALL·E та Whisper. Нами обрано OpenAI, як гнучкий і потужний інструмент із розвиненим API, що підтримує багаторівневу логіку, має якісний україномовний інтерфейс, забезпечує інтерактивність і реалістичність взаємодії, можливість реалізації гейміфікації. У статті описано створення додатку для підсумкового контролю, із використанням можливостей OpenAI, який має ігрову структуру. Передбачено структурування рівнів і застосування підказок із нарахуванням балів, що сприяє підвищенню мотивації до вивчення предмета. У межах курсу «Комп’ютерне моделювання» було створено застосунок для підсумкового контролю знань з фізики, що дає змогу працювати з навчальним матеріалом. Якщо відповідь є неправильною, система генерує одну або дві підказки за допомогою моделей OpenAI GPT-3.5 або GPT-4 через API. Розроблений продукт може використовуватися в освітньому процесі. Досліджено особливості використання штучного інтелекту в освітній сфері.; The possibilities that AI provides us are quite wide and are becoming even wider every day. They can be both useful for the user and bring some harm. It all depends on the purposes for which we will use it. In our work, we are considering the «useful» application of AI, designing its application for modern education. The goal is to study artificial intelligence technology in the context of their integration into educational programs, to reveal the potential of artificial intelligence as a tool for creating an adaptive learning environment using the example of an educational product. One of the most powerful tools of modern artificial intelligence is OpenAI language models. In education, models such as GPT-3.5 / GPT-4 / GPT-4-turbo, Codex, DALL·E and Whisper are mainly used. We chose OpenAI because it is a flexible and powerful API that supports multi-level logic, has a high-quality Ukrainian-language interface, interactivity and realism are present, and the possibility of implementing gamification is possible. The work describes the creation of a final control application built with the participation of OpenAI, which has a game structure. You can gain points by passing certain levels of questions, receiving hints, which forms additional motivation to study the subject. As part of the computer modeling course, a final physics test application was implemented, where you can answer questions on a selected topic. In case of an error, the system generates one or two hints created by the OpenAI GPT-3.5 or GPT-4 model via the API. The developed applications are already full-fledged products that can be used in lessons or in extracurricular work. This work is aimed at exploring aspects of the use of AI in a specific area, in particular the educational one, which we chose for research. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39958 Назва: Педагогічні умови до застосування ігрових технологій у професійній діяльності майбутніх учителів початкової школи Автори: Скасків, Ганна Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито теоретичні та прикладні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання ігрових технологій у майбутній професійній діяльності. Здійснено наукове обґрунтування та описано структурно модель, спрямовану на формування умов до впровадження ігрових технологій в освітній процес початкової ланки освіти. Визначено роль педагогічних умов як критичного системоутворювального елемента, що забезпечує цілісність, результативність та ефективність професійної підготовки фахівців. Проаналізовано сутність поняття «педагогічні умови» через призму поєднання об’єктивних та суб’єктивних чинників, що регулюють динамічну взаємодію інформаційних, особистісних, психологічних та дидактичних компонентів навчання. Зокрема, до суб’єктивних умов віднесено наявність у студентів стійкої потреби та мотивів до діяльності, прийняття мети навчання та відповідність змісту роботи індивідуальним особливостям суб’єкта. Об’єктивні умови розглянуто крізь призму організаційних аспектів (мотивування, планування, контроль, оцінка) та ресурсного забезпечення, що включає матеріально-технічне, інформаційне та кадрове наповнення освітнього процесу. Розглянуто кореляцію між результативністю та ефективністю навчання, де результативність трактується як наявність якісних змін у професійному розвитку педагога та його здатність ефективно використовувати ігрові засоби. Виокремлено та детально охарактеризовано комплекс ключових педагогічних умов: формування позитивної мотивації до педагогічної діяльності через створення стимулюючого середовища; збагачення когнітивного компонента шляхом інтеграції теоретичної бази з практичним досвідом; поетапне оволодіння інноваційними методиками, що передбачає використання кейс-методу, тренінгів та моделювання реальних педагогічних ситуацій; розвиток рефлексивних умінь для забезпечення здатності до самоаналізу та критичного осмислення власного досвіду. Доведено, що системна реалізація визначених умов забезпечує гармонійне поєднання теоретичної та практичної складових підготовки, формуючи готовність майбутнього вчителя до інноваційної діяльності та успішної адаптації до динамічних змін у професійному середовищі.; The article reveals theoretical and applied aspects of training future primary school teachers to use gaming technologies in their future professional activities. A scientific justification is provided and a structural and functional model is described, aimed at preparing students to implement gamification technologies in the educational process at the primary level of education. The role of pedagogical conditions as a critical system- forming element that ensures the integrity, effectiveness, and efficiency of professional training of specialists is determined. The essence of the concept of “pedagogical conditions” has been analyzed through the prism of a combination of objective and subjective factors that regulate the dynamic interaction of informational, personal, psychological, and didactic components of learning. In particular, subjective conditions include the presence of a stable need and motivation for activity in students, acceptance of learning goals, and the correspondence of the content of work to the individual characteristics of the subject. Objective conditions are considered through the prism of organizational aspects (motivation, planning, control, evaluation) and resource provision, which includes material, technical, informational, and personnel support for the educational process. The correlation between the effectiveness and efficiency of learning is considered, where effectiveness is interpreted as the presence of qualitative changes in the professional development of the teacher and their ability to effectively use game tools. A set of key pedagogical conditions has been identified and described in detail: forming positive motivation for pedagogical activity by creating a stimulating environment; enriching the cognitive component by integrating theoretical knowledge with practical experience; step-by-step mastery of innovative methods, including the use of case studies, training, and modeling of real pedagogical situations; development of reflective skills to ensure the ability to self-analyze and critically reflect on one’s own experience. It has been proven that the systematic implementation of certain conditions ensures a harmonious combination of theoretical and practical components of training, forming the readiness of future teachers for innovative activity and successful adaptation to dynamic changes in the professional environment. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39957 Назва: Використання кейс-методу при вивченні курсу «Асимптотичні методи у математиці» Автори: Хохлова, Лариса Григорівна; Хома, Н. Г. Короткий огляд (реферат): Продемонстровано застосування методу кейсів (case-study) при вивченні теми “Асимптотичні методи розв’язування лінійних диференціальних рівнянь із змінними коефіцієнтами” з курсу “Асимптотичні методи у математиці”. Охарактеризовано вимоги стосовно навчального процесу у закла- дах вищої освіти (ЗВО) згідно з концепцією математичної освіти в Україні. Зосереджено увагу на необхідності використання методу проблемного навчання – методу кейсів. Розкрито зміст поняття “кейс”. Перелічено переваги методу case-study, основні вимоги до нього. Проаналізовано важливість вибраної теми “Асимптотичні методи розв’язування лінійних диференціальних рівнянь із змінними коефіцієнтами”, її приклад- ний характер. Розглянуто основні етапи дослідження, здійсненого студентами фізико-математичного факультету при знаходженні асимптотичного розв’язку лінійного диференціального рівняння із змінними коефіцієнтами, який буде достатньо точним у певній області значень, та встановленні оцінки похибки цього розв’язку. Виділено основні кроки розв’язання поставленої проблеми. Виокремлено чотири відомі методи, з допомогою яких розв’язується лінійне диференціальне рівняння із змінними коефіцієнтами, серед яких метод Вентцеля – Крамерса - Бріллюена, метод усереднення, метод багатомасштабних розкладів, метод граничних функцій. Як результат дослідницької роботи, для кожного з методів встановлені фактори, від яких залежить їх точність, сформульовані переваги та недоліки. На фінальному етапі дослідження зазначені методи, що дають найкращу точність наближеного розв’язку лінійного диференціального рівняння із змінними коефіцієнтами. Вказано, що метод case-study активізує процес навчання, формує позитивну мотвацію та оновлює творчий потенціал викладачів.; The application of the case-study method in the study of the topic “Asymptotic methods for solving linear differential equations with variable coefficients” from the course “Asymptotic methods in mathematics” is demonstrated. The requirements for the educational process in higher education institutions (HEI) according to the concept of mathematical education in Ukraine are characterized. Attention is focused on the need to use the problem learning method - the case method. The content of the concept of “case” is disclosed. The advantages of the case-study method and the basic requirements for it are listed. The importance of the chosen topic “Asymptotic methods of solving linear differential equations with variable coefficients,” its applied nature is analyzed. The main stages of the research carried out by students of the Faculty of Physics and Mathematics when finding an asymptotic solution of a linear differential equation with variable coefficients, which will be sufficiently accurate in a certain range of values, and establishing an estimate of the error of this solution, are considered. The main steps for solving the problem are highlighted. Four known methods were singled out, with the help of which a linear differential equation with variable coefficients is solved, including the Wentzel-Kramers-Brillouin method, the averaging method, the method of multiscale expansions, the method of boundary functions. As a result of the research work, for each of the methods, the factors on which their accuracy depends, the advantages and disadvantages are formulated. At the final stage of the study, methods are indicated that give the best accuracy of the approximate solution of a linear differential equation with variable coefficients. It is indicated that the case-study method activates the learning process, forms a positive motivation and updates the creative potential of teachers. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38276 Назва: Розвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників засобами генеративного штучного інтелекту Автори: Олексюк, Василь Петрович; Спірін, О.; Балик, Надія Романівна; Іванова, С. Короткий огляд (реферат): У статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з розривом між стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та рівнем цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників (НПП). Автори дослідження є розроблення та обґрунтування комплексної методики використання генеративного ШІ для цілеспрямованого розвитку цифрової компетентності вказаної категорії фахівців. Методологія дослідження заснована на системному, компетентнісному, діяльнісному та андрагогічному підходах. Вона передбачає застосування теоретичних (аналіз стандартів, моделювання) та емпіричні (аналізу навчальних ресурсів, сервісів генеративного ШІ, кейсів і проблемних ситуацій). У результаті на основі авторської моделі цифрової компетентності НПП розроблено методику, що складається з п’яти взаємопов’язаних складників: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм та очікуваних результатів. Методика розроблена з урахуванням таких складників цифрової кометентності цифрової навчальної, дослідницької, методичної, організаційно-комунікаційної та кросдіяльнісної. Для кожного складника запропоновано конкретний зміст навчання та практичні приклади завдань, спрямованих на формування навичок промпт-інжинірингу, критичної оцінки згенерованого контенту, використання ШІ для аналізу даних, підготовки публікацій, розроблення навчальних матеріалів та вирішення комплексних професійних завдань. Технологічний компонент методики передбачає гнучке поєднання інтерактивних методів навчання (воркшопи, проєктна діяльність, кейс-стаді) та організаційних форм (очна, дистанційна, комбінована), адаптованих до потреб навчання дорослих . Очікувані результати оцінюються за комплексом кількісних та якісних показників і передбачають досягнення слухачами достатнього та високого рівнів цифрової компетентності. Автори вважають, що запропонована методика є системним рішенням, що дозволяє перейти від інтуїтивного до стратегічного використання ШІ, сприяючи підвищенню ефективності наукової та освітньої діяльності.; The article discusses the pressing issue of the gap between the rapid development of generative artificial intelligence (AI) and the level of digital competence of scientific and scientific-pedagogical workers (SPW). The authors of the study have developed and substantiated a comprehensive methodology for utilizing generative AI to target the development of digital competence in this category of specialists. The research methodology is based on systemic, competency-based, activity-based, and andragogical approaches. It involves the use of theoretical (analysis of standards, modeling) and empirical (analysis of educational resources, generative AI services, case studies, and problem situations) methods. As a result, based on the author's model of digital competence of NPP, a methodology has been developed that consists of five interrelated components: goals, content, methods, means, organizational forms, and expected results. The methodology was developed taking into account the following components of digital competence: digital learning, research, methodological, organizationalcommunication, and cross-functional. For each component, specific training content and practical examples of tasks are proposed, aimed at developing skills in prompt engineering, critical evaluation of generated content, utilizing AI for data analysis, preparing publications, developing training materials, and solving complex professional tasks. The technological component of the methodology allows for a flexible combination of interactive teaching methods (workshops, project activities, case studies) and organizational forms (face-to-face, distance, or combined) tailored to the needs of adult learning. The expected results are assessed using a set of quantitative and qualitative indicators and involve students achieving sufficient and high levels of digital competence. The authors believe that the proposed methodology offers a systematic solution, enabling a transition from intuitive to strategic use of AI, thereby contributing to the improvement of scientific and educational activities. 2025-01-01T00:00:00Z