http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 Mon, 22 Jun 2026 14:59:17 GMT 2026-06-22T14:59:17Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/jspui/retrieve/123ee0ee-aad0-4ded-b275-890b0e2cb1f6/Dusert.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41254 Назва: Особливості ліпідного складу та стану антиоксидантної системи прісноводних риб за дії іонів кобальту Автори: Марків, Віктор Степанович; Markiv V. S. Короткий огляд (реферат): За умов сучасної ескалації антропогенних стресових чинників у водному середовищі біоакумуляція важких металів стала критичною екологічною та токсикологічною проблемою, яка зумовлює необхідність комплексного дослідження адаптивно-компенсаторних реакцій гідробіонтів. Надходження іонів кобальту у гідроекосистеми значною мірою зумовлене промисловими стічними водами, що утворюються внаслідок гірничодобувних робіт, металургії, виробництва акумуляторів, пігментів, каталітичних агентів та магнітних компонентів. Сукупний вплив цих індустріальних джерел регулярно спричиняє локальне перевищення прогнозованих безпечних концентрацій іонів кобальту. Кобальт є необхідним мікроелементом, тоді як дія його супрафізіологічних концентрацій виявляє виражений токсичний ефект на гідробіонтів, спричиняючи дестабілізацію ліпідного профілю та порушення функціонування антиоксидантної системи. Тому мета дисертаційної роботи полягала у визначенні окремих фракцій ліпідного складу та стану антиоксидантної системи карася та щуки за впливу підвищених концентрацій іонів кобальту у воді. У модельних умовах досліджено та проаналізовано показники ліпідного складу, стану антиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів у тканинах зябер, печінки та м’язів карася сріблястого (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) та щуки звичайної (Esox lucius Linnaeus, 1758) за дії іонів кобальту у концентраціях 0,1 мг/дм³ та 0,25 мг/дм³ протягом 14 діб. Експериментальні дослідження були проведені на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка впродовж 2022–2026 рр.; Given the current escalation of anthropogenic stressors in the aquatic environment, the bioaccumulation of heavy metals has become a critical environmental and toxicological problem, necessitating a comprehensive study of the adaptive and compensatory responses of aquatic organisms. The influx of cobalt ions into aquatic ecosystems is largely due to industrial effluents generated by mining, metallurgy, and the production of batteries, pigments, catalytic agents and magnetic components. The cumulative impact of these industrial sources regularly leads to local exceedances of predicted safe concentrations of cobalt ions. Cobalt is an essential trace element, whereas exposure to supraphysiological concentrations has a pronounced toxic effect on aquatic organisms, causing destabilisation of the lipid profile and disruption of the antioxidant system. Therefore, the aim of this thesis was to determine the individual fractions of the lipid composition and the state of the antioxidant system in crucian carp and pike under the influence of elevated concentrations of cobalt ions in water. Under model conditions, the lipid composition, the state of the antioxidant system and lipid peroxidation in the gill, liver and muscle tissues of the silver crucian carp (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) and the common pike (Esox lucius Linnaeus, 1758) under the influence of cobalt ions at concentrations of 0.1 mg/dm3 and 0.25 mg/dm3 over a period of 14 days. The experimental studies were conducted at the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University between 2022 and 2026. Опис: Захист відбувся : 12 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41254 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 Назва: Формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю в професійній підготовці Автори: Петлюк, Олександр Володимирович; Petliuk, O. V. Короткий огляд (реферат): На основі аналізу науково-педагогічної літератури встановлено, що цифровізація та цифрова трансформація є визначальними чинниками інноваційних змін у професійно-педагогічній освіті, оскільки зумовлюють структурні зрушення в економіці, виробництві та соціальній сфері й, відповідно, трансформують вимоги до підготовки фахівців. Поширення хмарних сервісів, платформних рішень, великих даних, інтернету речей, штучного інтелекту та інших технологічних драйверів формує запит на професійно-педагогічні кадри, здатні працювати в умовах невизначеності, швидко оновлювати компетентності, поєднувати професійні знання з аналітичними й комунікативними навичками та застосовувати цифрові інструменти для розв’язання практичних задач. Унаслідок цього вища освіта змушена реагувати на виклики цифрової нерівності, розриву між змістом підготовки й темпами розвитку ІТ, а також на потребу в ефективній взаємодії з роботодавцями та бізнесом. З’ясовано, що цифрова трансформація професійно-педагогічної освіти не обмежується технологічною модернізацією, а передбачає оновлення освітніх стратегій, змісту програм, методів і форм навчання, управління даними та побудову цифрового освітнього середовища на засадах цифрової дидактики. Для спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)» це передбачає необхідність інтегрованої підготовки, яка поєднує фахову ІТ-складову з психолого-педагогічною та методичною, забезпечуючи готовність випускників до професійно-педагогічної діяльності та виконання завдань виробничо-технологічного профілю з використанням цифрових технологій. Підсумовано, що цифрова компетентність майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю постає як комплексна характеристика, що охоплює технологічні, методичні, проєктні та ціннісно-світоглядні аспекти й є необхідною умовою конкурентоздатності випускника та ефективної модернізації професійної освіти в цифровому суспільстві.; Based on an analysis of scholarly and pedagogical literature, it has been established that digitalization and digital transformation are decisive factors driving innovative changes in vocational and pedagogical education, as they lead to structural shifts in the economy, production, and the social sphere, thereby transforming the requirements for specialist training. The spread of cloud services, platform solutions, big data, the Internet of Things, artificial intelligence, and other technological drivers creates a demand for vocational and pedagogical professionals capable of working under conditions of uncertainty, rapidly updating their competencies, combining professional knowledge with analytical and communication skills, and applying digital tools to solve practical tasks. As a result, higher education institutions are compelled to address the challenges of digital inequality, the gap between educational content and the pace of IT development, and the need for effective cooperation with employers and business sectors. It has been found that the digital transformation of vocational and pedagogical education is not limited to technological modernization; rather, it requires the renewal of educational strategies, program content, teaching methods and forms, data management, and the creation of a digital educational environment based on the principles of digital didactics. For specialty 015.39 Vocational Education (Digital Technologies), this implies the need for integrated training that combines specialized IT components with psychological-pedagogical and methodological preparation, ensuring graduates’ readiness for vocational and pedagogical activities as well as for production and technological tasks using digital technologies. It is concluded that the digital competence of future bachelor’s students of computer-related specializations is a complex characteristic encompassing technological, methodological, project-based, and value-oriented dimensions, and is a necessary condition for graduate competitiveness and the effective modernization of vocational education in a digital society. Опис: Захист відбувся : 08 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41185 Назва: Семантико-когнітивні особливості концепту «зрадник» у художніх текстах Романа Іваничука і Сергія Жадана Автори: Нестерович, Юліана Володимирівна; Nesterovych, Yu. V. Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню концепту «зрадник» у прозовій творчості Романа Іваничука та Сергія Жадана в лінгвокогнітивному, структурно-семантичному й лінгвокультурологічному аспектах. Актуальність теми зумовлена необхідністю ґрунтовного дослідження таких ключових концептів української культури, як «зрада» і «зрадник», науковий інтерес до яких помітно активізувався з початком повномасштабної російсько-української війни, проте в українському мовознавстві вони залишаються маловивченими. Науковий інтерес значною мірою визначає і матеріал дослідження, яким послужили прозові твори двох знакових українських письменників – Р. Іваничука і С. Жадана, де проблема зради знайшла широке втілення. Проте якщо у творах Р. Іваничука вона частіше експлікується в історичній прозі, то С. Жадан здебільшого розкриває її у творах про сучасну війну росії проти України. Підставами для зіставлення концепту «зрадник» у художній прозі Р. Іваничука та С. Жадана, крім широкої презентативності образів зрадників, стали й інші чинники, що дають змогу порівняти його особливості. Обидва письменники розкривають тему зрадництва в умовах військових дій, зміни політичних режимів. Але Р. Іваничук зображує події Першої і Другої світових війн, революції 1917-1921 рр., описує репресії радянського періоду, Помаранчеву революцію. Особистісну зраду автор органічно пов’язує із загальнонаціональним контекстом. С. Жадан більшою мірою висвітлює події Революції гідності, АТО, а також сучасної російсько-української війни, явища сепаратизму, посттоталітаризму, негативний вплив комуністичного минулого на життя нових поколінь, хоча тема зради чітко регламентується і в його ранній прозі, де перебуває не стільки в громадянській, скільки в особистісній площині. Відзначаємо і різний історико-географічний контекст, який впливав на творчість обох письменників. Зокрема, початок і активний розквіт творчої діяльності Р. Іваничука припадав на другу половину двадцятого століття, коли доводилося працювати в умовах тоталітаризму, обмеження свободи слова, у зв’язку із чим він часто вдавався до прихованих алюзій. С. Жадан, навпаки, належить до іншої генерації митців, творче становлення яких відбувалося уже в незалежній Україні, що значною мірою визначило його пріоритети. Крім того, Р. Іваничук народився в Івано-Франківській області (захід України), а С. Жадан – на території Луганщини (схід України), тому авторський світогляд кожного з них формувався в різних умовах. Водночас художні тексти обох письменників пройняті глибоким патріотизмом, несприйняттям зради, що засвідчує спільність їхніх світоглядних засад.; The dissertation is devoted to the study of the concept «traitor» in the prose works of Roman Ivanychuk and Serhii Zhadan in linguocognitive, structural-semantic and linguoculturological aspects. The relevance of the topic is due to the need for a thorough study of such key concepts of Ukrainian culture as «treason» and «traitor», scientific interest in which has noticeably intensified with the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war, but they remain little studied in Ukrainian linguistics. Scientific interest is largely determined by the research material, which was served by the prose works of two significant Ukrainian writers – R. Ivanychuk and S. Zhadan, where the problem of betrayal has found a wide embodiment. However, if in the works of R. Ivanychuk it is more often explicated in historical prose, then S. Zhadan mostly reveals it in works about the modern war of Russia against Ukraine. The basis for comparing the concept «traitor» in the fiction of R. Ivanychuk and S. Zhadan, in addition to the wide representativeness of the images of traitors, were other factors that make it possible to compare its features. Both writers reveal the theme of treason in the context of military operations, changes in political regimes. But R. Ivanychuk depicts the events of the First and Second World Wars, the revolution of 1917-1921, describes the repressions of the Soviet period, the Orange Revolution. The author organically connects personal betrayal with the national context. S. Zhadan largely covers the events of the Revolution of Dignity, the ATO, as well as the modern Russian-Ukrainian war, the phenomena of separatism, post-totalitarianism, and the negative impact of the communist past on the lives of new generations, although the theme of betrayal is clearly regulated in his early prose, where it is not so much in the civic but in the personal plane. We also note the different historical and geographical context that influenced the work of both writers. In particular, the beginning and active flowering of R. Ivanychuk’s creative activity fell on the second half of the twentieth century, when he had to work in conditions of totalitarianism, restrictions on freedom of speech, in connection with which he often resorted to hidden allusions. S. Zhadan, on the contrary, belongs to a different generation of artists, whose creative formation took place already in independent Ukraine, which largely determined his priorities. In addition, R. Ivanychuk was born in Ivano-Frankivsk region (western Ukraine), and S. Zhadan – in the territory of Luhansk region (eastern Ukraine), therefore the author's worldview of each of them was formed in different conditions. At the same time, the literary texts of both writers are imbued with deep patriotism, rejection of betrayal, which testifies to the commonality of their worldview principles. Опис: Захист відбувся : 09 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41185 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41178 Назва: Моделювання геоекологічного стану і функціонування басейнової системи річки Гнізни для оптимізації природокористування Автори: Царик, Володимир Любомирович; Tsaryk, V. L. Короткий огляд (реферат): Дослідження за темою дисертації проводилось впродовж 2022-2026 рр. відповідно до планів науково-дослідницьких робіт кафедри географії та методики її навчання і науково-дослідної лабораторії «Моделювання еколого-географічних систем». Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області, паспорту річки Гнізни та зібрані в процесі експедиційних досліджень і опрацьовані автором дані про річково- басейнову систему, її екологічний стан, чинники антропогенного впливу та їх наслідки. Основу науково-методологічного блоку склав аналіз концепцій та підходів опублікованих у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, а також нормативно-правових документів: водного кодексу України, Водної стратегії України на період до 2050 року та міжнародної водної конвенції 1992 р. Оцінку геоекологічних функцій річково-басейнової системи було проведено на основі сучасних наукових методик: концептуальних положень басейнового підходу, оцінки антропогенної трансформованості ландшафтів річково-басейнової системи (за П.Г. Шищенком); оцінка ландшафтно-екологічної організації території (за М.Д. Гродзинським); оцінка оптимізації землекористування (за О.Ф. Балацьким); Research on the dissertation topic was conducted during 2022-2026 in accordance with the research plans of the Department of Geography and Methods of Teaching Geography and the Research Laboratory “Modeling of Ecological and Geographical Systems.” The materials for the dissertation were open data from the Regional Office of Water Resources in the Ternopil Region, the passport of the Gnizna River, and data collected during expeditionary research and processed by the author on the river basin system, its ecological state, anthropogenic factors, and their consequences. The scientific and methodological block was based on an analysis of concepts and approaches published in the works of domestic and foreign authors, as well as regulatory and legal documents: the Water Code of Ukraine, the Water Strategy of Ukraine for the period up to 2050, and the 1992 International Water Convention. The assessment of the geoecological functions of the river basin system was carried out on the basis of modern scientific methods: conceptual provisions of the basin approach, assessment of the anthropogenic transformability of the landscapes of the river basin system (according to P. G. Shishchenko); assessment of the landscape-ecological organization of the territory (according to M. D. Grodzinsky); assessment of land use optimization (according to O. F. Balatsky), and assessment of the impact of climate change on the hydrological processes of the river basin. Опис: Захист відбувся : 10 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41178 2026-01-01T00:00:00Z