http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8368 Mon, 29 Jun 2026 13:31:01 GMT 2026-06-29T13:31:01Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 Назва: Лінгвостилістична організація воєнної прози Олександра Вільчинського Автори: Хоміцький, Назарій Юрійович; Khomitskyi, N. Yu. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено аналізові функційно-стилістичного потенціалу мовних одиниць у мові художніх творів Олександра Вільчинського про війну. Актуальність праці зумовлено необхідністю ґрунтовного дослідження мовностилістичної організації воєнної прози Олександра Вільчинського, оскільки вивчення мови художньої прози, присвяченої темі війни, є важливим для сучасної української лінгвостилістики. З’ясовано, що попри вагомість розв’язання цього питання, робіт, де предметом розгляду ставали саме прозові тексти, незначна кількість. Мова текстів про війну обраного автора ‒ Олександра Вільчинського ‒ також була розглянуа фрагментарно (Г. Бачинська, Г. Вишневська, М. Марковська, О. Штонь), хоча тексти дають багатий матеріал для лінгвостилістичного аналізу. Це вказує на недостаню дослідженість окресленої проблеми. Джерельну базу дослідження становлять тексти творів Олександра Вільчинського воєнної тематики: повісті «Останній герой», «У степу під Авдіївкою», оповідання «Під Конотопом». Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці здійснено комплексне дослідження мови воєнної прози Олександра Вільчинського, з’ясовано семантичне наповнення і функційно-стилістичне навантаження лексичних і синтаксичних структур як органічних компонентів цілісного художнього тексту, схарактеризовано активність виражальних можливостей лексем і синтаксем як складників стилістичних засобів створення образності.; The dissertation is devoted to the analysis of the functional and stylistic potential of linguistic units in the language of Oleksandr Vilchynskyi’s literary works on war. The relevance of the study is determined by the need for a comprehensive investigation of the linguistic and stylistic organization of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose, as the study of the language of fiction dealing with war is of particular importance for contemporary Ukrainian linguostylistics. It has been established that, despite the significance of this issue, there is only a limited number of studies focusing specifically on prose texts. The language of war-related texts by the author under study, Oleksandr Vilchynskyi, has also been examined only fragmentarily (H. Bachynska, H. Vyshnevska, M. Markovska, O. Shton), although these texts provide rich material for linguostylistic analysis. This indicates the insufficient level of research on the outlined problem. The empirical basis of the study comprises Oleksandr Vilchynskyi’s works on war themes: the novellas The Last Hero, In the Steppe near Avdiivka, and the short story Near Konotop. The scientific novelty of the research lies in the fact that it presents, for the first time in Ukrainian linguistics, a comprehensive study of the language of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose; it clarifies the semantic content and functional-stylistic load of lexical and syntactic structures as integral components of a coherent literary text; and characterizes the expressive potential of lexemes and syntactic units as elements of stylistic devices contributing to imagery. Опис: Захист відбувся : 19 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41185 Назва: Семантико-когнітивні особливості концепту «зрадник» у художніх текстах Романа Іваничука і Сергія Жадана Автори: Нестерович, Юліана Володимирівна; Nesterovych, Yu. V. Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню концепту «зрадник» у прозовій творчості Романа Іваничука та Сергія Жадана в лінгвокогнітивному, структурно-семантичному й лінгвокультурологічному аспектах. Актуальність теми зумовлена необхідністю ґрунтовного дослідження таких ключових концептів української культури, як «зрада» і «зрадник», науковий інтерес до яких помітно активізувався з початком повномасштабної російсько-української війни, проте в українському мовознавстві вони залишаються маловивченими. Науковий інтерес значною мірою визначає і матеріал дослідження, яким послужили прозові твори двох знакових українських письменників – Р. Іваничука і С. Жадана, де проблема зради знайшла широке втілення. Проте якщо у творах Р. Іваничука вона частіше експлікується в історичній прозі, то С. Жадан здебільшого розкриває її у творах про сучасну війну росії проти України. Підставами для зіставлення концепту «зрадник» у художній прозі Р. Іваничука та С. Жадана, крім широкої презентативності образів зрадників, стали й інші чинники, що дають змогу порівняти його особливості. Обидва письменники розкривають тему зрадництва в умовах військових дій, зміни політичних режимів. Але Р. Іваничук зображує події Першої і Другої світових війн, революції 1917-1921 рр., описує репресії радянського періоду, Помаранчеву революцію. Особистісну зраду автор органічно пов’язує із загальнонаціональним контекстом. С. Жадан більшою мірою висвітлює події Революції гідності, АТО, а також сучасної російсько-української війни, явища сепаратизму, посттоталітаризму, негативний вплив комуністичного минулого на життя нових поколінь, хоча тема зради чітко регламентується і в його ранній прозі, де перебуває не стільки в громадянській, скільки в особистісній площині. Відзначаємо і різний історико-географічний контекст, який впливав на творчість обох письменників. Зокрема, початок і активний розквіт творчої діяльності Р. Іваничука припадав на другу половину двадцятого століття, коли доводилося працювати в умовах тоталітаризму, обмеження свободи слова, у зв’язку із чим він часто вдавався до прихованих алюзій. С. Жадан, навпаки, належить до іншої генерації митців, творче становлення яких відбувалося уже в незалежній Україні, що значною мірою визначило його пріоритети. Крім того, Р. Іваничук народився в Івано-Франківській області (захід України), а С. Жадан – на території Луганщини (схід України), тому авторський світогляд кожного з них формувався в різних умовах. Водночас художні тексти обох письменників пройняті глибоким патріотизмом, несприйняттям зради, що засвідчує спільність їхніх світоглядних засад.; The dissertation is devoted to the study of the concept «traitor» in the prose works of Roman Ivanychuk and Serhii Zhadan in linguocognitive, structural-semantic and linguoculturological aspects. The relevance of the topic is due to the need for a thorough study of such key concepts of Ukrainian culture as «treason» and «traitor», scientific interest in which has noticeably intensified with the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war, but they remain little studied in Ukrainian linguistics. Scientific interest is largely determined by the research material, which was served by the prose works of two significant Ukrainian writers – R. Ivanychuk and S. Zhadan, where the problem of betrayal has found a wide embodiment. However, if in the works of R. Ivanychuk it is more often explicated in historical prose, then S. Zhadan mostly reveals it in works about the modern war of Russia against Ukraine. The basis for comparing the concept «traitor» in the fiction of R. Ivanychuk and S. Zhadan, in addition to the wide representativeness of the images of traitors, were other factors that make it possible to compare its features. Both writers reveal the theme of treason in the context of military operations, changes in political regimes. But R. Ivanychuk depicts the events of the First and Second World Wars, the revolution of 1917-1921, describes the repressions of the Soviet period, the Orange Revolution. The author organically connects personal betrayal with the national context. S. Zhadan largely covers the events of the Revolution of Dignity, the ATO, as well as the modern Russian-Ukrainian war, the phenomena of separatism, post-totalitarianism, and the negative impact of the communist past on the lives of new generations, although the theme of betrayal is clearly regulated in his early prose, where it is not so much in the civic but in the personal plane. We also note the different historical and geographical context that influenced the work of both writers. In particular, the beginning and active flowering of R. Ivanychuk’s creative activity fell on the second half of the twentieth century, when he had to work in conditions of totalitarianism, restrictions on freedom of speech, in connection with which he often resorted to hidden allusions. S. Zhadan, on the contrary, belongs to a different generation of artists, whose creative formation took place already in independent Ukraine, which largely determined his priorities. In addition, R. Ivanychuk was born in Ivano-Frankivsk region (western Ukraine), and S. Zhadan – in the territory of Luhansk region (eastern Ukraine), therefore the author's worldview of each of them was formed in different conditions. At the same time, the literary texts of both writers are imbued with deep patriotism, rejection of betrayal, which testifies to the commonality of their worldview principles. Опис: Захист відбувся : 09 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41185 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37025 Назва: Жанрово-стильова своєрідність українських трактатів у бароковому дискурсі Автори: Федько, Ольга Миколаївна; Fedko, O. M. Короткий огляд (реферат): The dissertation is devoted to a comprehensive literary analysis of Ukrainian treatises from the late 16th to the 18th centuries within the context of Baroque discourse. Its urgency is justified by following factors: the need to fill the voids in the history of Ukrainian writing and to undertake a deeper exploration of some genres, among which there are treatises that contain value guidance to save faith and spirituality; an urgent need for a more detailed study of their axiology and the rethinking of basic concepts for their understanding and application in today’s reality. The scientific novelty of the results is the treatise for the first time became a holistic object of literary analysis as an original phenomenon of the Baroque era in Ukrainian medieval studies, and also the peculiarities of the existence of treatises in Ukrainian Baroque writing were systematically studied, new approaches to their analysis were used not only from the essential, content positions, but also from the aesthetic and poetics, which contributes to the reception of the worldview of their authors. It has been analyzed the main factors and sources of formation of genre, pointed out main periods of its active function to clarify the genre-stylistic features of treatises in the context of Baroque discourse. The proposed periodization is based not only on the chronological, but also on the aesthetic factor. Опис: Захист відбувся : 14 серпня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37025 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33756 Назва: Футбольний телерепортаж: типологія лексичних номінацій і текстових структур Автори: Струганець, Павло Борисович; Struhanets, P. B. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові прямого футбольного репортажу на основі типологізації різнорівневих мовних засобів – лексичних номінацій і текстових структур. Актуальність студіювання мови прямого футбольного репортажу детермінували такі чинники: важливість суспільної функції, яку виконує українська мова в новітньому масмедійному просторі в час російського вторгнення; потреба системного моніторингу якості усного мовлення у спортивній сфері, яка зазнавала багаторічного московського впливу; розширення дослідницької наукової парадигми – від структуралістської до антропоцентричної, оновлення методологічних і методичних підходів до аналізу тексту як процесу і продукту усного мовлення; потреба різнорівневого аналізу усного тексту; необхідність укладання електронних тезаурусів, розвиток корпусної лінгвістики, ресурси яких повинні відображати мову спорту; потреба в матеріалах для вдосконалення мовної культури журналістів сфери футболу. Джерельною базою дослідження слугують репортажі українською мовою на телеканалах «MEGOGO Футбол Перший», «Футбол 1», «Футбол 2», «Суспільне Київ», «Setanta Sports» і телеканалі телерадіокомпанії «Україна» під час трансляції футбольних матчів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві вмотивовано необхідність аналізу прямого футбольного телерепортажу як різновиду усного спонтанного мовлення, оскільки мовна ситуація в державі залежить від якості функціювання мови в усіх сферах суспільної діяльності, зокрема й у спортивній; здійснено інтегральне дослідження мови прямого футбольного телерепортажу на помежовій зоні лінгвістики тексту, лексикології, термінознавства, граматики, лінгвостилістики, медіалінгвістики, прагматики; реалізовано авторський алгоритм типологізації лексичних номінацій, домінантних у прямому футбольному репортажі; схарактеризовано типи текстових структур в їх кореляції з диференційними семантичними, комунікативними і прагматичними ознаками масмедійного тексту, висвітлено стилістичний потенціал лексичних номінацій і текстових структур як експлікантів образності. Теоретичне значення дисертації засвідчують сформульовані засади різнорівневого дослідження футбольного телерепортажу, що поєднує структурно-системний, семантико-стилістичний і комунікативнопрагматичний підходи до аналізу мовних засобів. Авторські висновки й узагальнення поглиблюють знання про специфіку усного спортивного медійного дискурсу; стануть підґрунтям для подальшого аналізу усного українського мовлення на основі комплексу лексичних номінацій і текстових структур, сприятимуть вирішенню теоретичних питань лінгвістики тексту, лінгвостилістики та прагмалінгвістики. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібраний матеріал можна буде використати для поповнення загальномовних словників, укладання словника футбольної лексики, уточнення критеріїв соціонормативної оцінки мови футболу. Матеріали роботи зможуть бути застосовані в лінгводидактиці: у підготовці журналістів, у викладанні лексикології, синтаксису, стилістики, лінгвістики тексту на факультетах філології і журналістики закладів вищої освіти. У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних науковців про мову спорту і, зокрема, мову футболу. Визначено категорійні ознаки поняття «футбольний телерепортаж». Окреслено, що це продукт усної мовленнєвої діяльності, який має фіксований темпоральний проміжок: два тайми по 45 хвилин кожен. Оскільки футбольний репортаж є відносно завершеною знаковою конструкцією, то така характеристика підтверджує доцільність вибору терміна «текст» для метамови наукової розвідки. Студіювання футбольного телерепортажу як тексту шляхом міжрівневого аналізу мовних явищ опирається на два типи ключових мовних одиниць: лексичні номінації і текстові структури. До домінантних лексичних номінацій віднесено футбольні терміни, лексику з семою «дія», емоційну лексику, питомі та іншомовні лексичні ресурси, фразеологізми, субстандартну лексику. Увиразнено, що диференційною рисою футбольного телерепортажу є значна частка термінних одиниць – словесних знаків різної номінативної природи. Термінну лексику, яку використовують журналісти під час трансляції матчу на позначення предметів і понять галузі футболу, за ступенем спеціалізації семантики розподілено на загальноспортивні терміни, міжгалузеві спортивні терміни і власне футбольні терміни. Високе функційне навантаження у футбольному репортажі виконує лексика із семою «дія», яка номінує різні процеси під час гри, зокрема діаметрально протилежні дії – атаки та захисту: 1) дієслова з ознакою розподілу в часі, 2) дієслова зі значенням інтенсивності, 3) дієслова зі значенням кратності, 4) дієслова, орієнтовані на іншу дію, 5) дієслова фазовоінтенсивного роду дієслівної дії, 6) дієслова інтенсивно-кратного роду дієслівної дії. Емоційна лексика різної частиномовної належності як посередник між денотативним світом і внутрішнім світом особистості коментатора у футбольному телерепортажі слугує характеристиці футболістів, вболівальників. У футбольному телерепортажі активно функціюють іншомовізми, з-поміж яких домінують англізми. Процес входження неоіншомовізмів, запозичених з англійської мови, не припиняється. Постає проблема паритетного співвідношення в сучасній футбольній комунікації питомої та запозиченої лексики. Футбольний телерепортаж відбиває живомовні тенденції, зокрема актуалізацію субстандартної лексики, яка номінує та оцінює організаційнотактичні дії, фізичні дії на полі, дії гравців із мʼячем, технічні прийоми, результат гри, характеристику фізичного і психічного станів учасників, загальні поняття, повʼязані з організацією гри, її правилами тощо. Лексичні номінації в телерепортажі сприяють водночас чіткому та образному викладові, орієнтованому на швидке сприймання інформації про футбольний матч. Лексика в складі футбольного телерепортажу – відкрита множина, яка систематично оновлюється. Слова, інтегровані у футбольний контекст, переосмислюються, набувають нових семантичних відтінків. У результаті аналізу текстові структури розглянуто як експліканти ознак тексту через систему текстових категорій. Проаналізовано текстові категорії із одиницями нижчої ієрархії в трьох вимірах: у площині семантики – текстові категорії інформативності (підкатегорії концептуальності, фактуальності, імпліцитності), континууму подій (простору і часу), дискретності та зв’язності; у ракурсі комунікативності – текстові категорії антропоцентричності (підкатегорії адресантності та адресатності) і діалогічності (підкатегорії інтерактивності, інтертекстуальності); на рівні прагматики – текстову категорію модальності (підкатегорії референційності, оцінки, експресивності). Унаслідок кореляція текстових категорій слугує текстоконститутивним чинником. Для дослідження частотності реалізації фактуальних текстових показників телерепортажу проведено контент-аналіз – низку послідовних дослідницьких процедур: визначення масиву матеріалу, вибірки, формулювання робочої гіпотези, розробку системи категорій, відбір одиниць аналізу, визначення одиниць рахунку, кодування та квантифікацію документів, оцінювання валідності даних, інтерпретацію результатів. Виявлено, що текстотворення футбольного телерепортажу ґрунтується на різних ярусах мовної системи: фонетичному, лексико-семантичному, фразеологічному, морфологічному, словотвірному, синтаксичному, стилістичному. Обґрунтовано, що система образних засобів передає динаміку гри, слугує створенню інтерактиву з глядачами, вербалізує особливості мовомислення журналіста. Метафоричні конструкції є домінантною особливістю футбольного телерепортажу в прямому ефірі. Створений журналістом метафоричний образ завжди має інтенціональне підґрунтя: передати вирування емоцій під час футбольної гри. Асоціації за подібністю, на яких ґрунтується метафоричне перенесення, можуть стосуватися різних ознак. У футбольному телерепортажі превалюють метафоричні перенесення за такими моделями: «футбол – предмет», «футбол – людина», «футбол – відчуття», «футбол – суспільство», «футбол – природа». Засобом мовновиражальної експресії також слугують епітети. У текстах переважає сполучуваність прикметникових епітетів з іменниками. Епітетні конструкції розподілено за домінантними дистрибутами: епітети на позначення характеристики гравців, дій гравців; епітети на позначення дій команд; епітети на позначення дій арбітрів; епітети, які характеризують матч, процес гри. Уживання порівнянь у текстах телерепортажів детерміноване прагненням журналістів не лише зіставити різні за своєю природою поняття, предмети, а, підкреслюючи якусь характерну рису, продемонструвати своє бачення подій, які відбуваються на футбольному полі. Суб’єктом порівняння може виступати цілий ряд предметів, осіб чи явищ, що прямо чи опосередковано пов’язані з футбольним матчем: гра, команда, футболіст, м’яч. Футбольний телерепортаж містить у складі компаративних конструкцій і формалізовані показники порівняння – сполучники, наявні безсполучникові порівняльні структури. Функційний потенціал образних мовних засобів детермінований конкретним прагматичним спрямуванням кожної ситуації під час футбольного матчу. Тропеїчні конструкції спродуковані передусім для впливу на емоційну сферу глядача-вболівальника. Футбольний телерепортаж – вияв текстотвірної діяльності спортивного журналіста та модель власне мови футболу. Жанр футбольного репортажу є вербальною рефлексією футбольного матчу. Текстова тканина прямого футбольного телерепортажу залежить від смислового наповнення його лексичних номінацій і текстових структур. Саме в репортажі як тексті відбуваються процеси переходу від узуальних значень до оказіональних, що творять нові комунікативні смисли, які сприймає глядацька авдиторія. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні мовної особистості тележурналіста, його власного мовного репертуару; у виявленні нових тенденцій у використанні лексико-семантичних одиниць і текстових структур української літературної мови для реалізації прагмалінгвістичних завдань сучасного медіадискурсу.; The relevance of studying the language of live football reporting was determined by the following factors: the importance of the social function performed by the Ukrainian language in the modern mass media space during the russian invasion; the need for systematic monitoring of the quality of speech in the sports field, which has been influenced by moscow for many years; expansion of the research scientific paradigm - from structuralist to anthropocentric, renewal of methodological and methodical approaches to text analysis as a process and product of oral speech; the need for multi-level analysis of the oral text; the need to compile electronic thesauruses, the development of corpus linguistics, the resources of which should reflect the language of sports; the need for materials to improve the language culture of football journalists. The source base of the study is reports in the Ukrainian language on the TV channels "MEGOGO Football First", "Football 1", "Football 2", "Public Kyiv", "Setanta Sports" and the TV channel of the TV and radio company "Ukraine" during the live reporting of football matches. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, the need to analyze a live football TV reporting as a type of oral spontaneous speech is motivated, since the language situation in the state depends on the quality of language functioning in all spheres of social activity, in particular, in sports; an integral study of the language of live football TV reporting was carried out in the border area of text linguistics, lexicology, terminology, grammar, linguistic stylistics, media linguistics, and pragmatics; the author's algorithm for the typology of lexical nominations dominant in live football reporting has been implemented; the types of text structures are characterized in their correlation with differential semantic, communicative and pragmatic features of the mass media text, the stylistic potential of lexical nominations and text structures as explicants of imagery is highlighted. The theoretical value of the dissertation is evidenced by the formulated principles of multi-level research of football television reporting, which combines structural-systemic, semantic-stylistic and communicative-pragmatic approaches to the analysis of linguistic means.The author's conclusions and generalizations deepen knowledge about the specifics of oral sports media discourse; will become the basis for further analysis of spoken Ukrainian speech based on a complex of lexical nominations and text structures, will contribute to solving theoretical questions of text linguistics, linguistic stylistics and pragmalinguistics.The practical value of the work lies in the fact that the collected material can be used to replenish common language dictionaries, compile a dictionary of football vocabulary, clarify the criteria for socio-normative assessment of the language of football.The materials of the work can be applied in linguistic didactics: in the training of journalists, in the teaching of lexicology, syntax, stylistics, text linguistics at the faculties of philology and journalism of higher education institutions. In the process of research, the work of Ukrainian and foreign scientists on the language of sports and, in particular, the language of football, is summarized. Categorical features of the concept of "football TV reporting" have been determined. It is outlined that this is a product of oral speech activity, which has a fixed temporal interval: two halves of 45 minutes each. Since the football reporting is a relatively complete symbolic structure, this characteristic confirms the expediency of choosing the term "text" for the metalanguage of scientific intelligence. The study of the football television reporting as a text through cross-level analysis of linguistic phenomena is based on two types of key linguistic units: lexical nominations and text structures. Dominant lexical nominations include football terms, vocabulary with the word "action", emotional vocabulary, native and foreign lexical resources, phraseological units, substandard vocabulary. It is emphasized that a significant part of term units – verbal signs of different nominative nature is a differentiating feature of football TV reporting. Terminology used by journalists during the reporting of a match to denote subjects and concepts in the field of football is divided into general sports terms, interdisciplinary sports terms, and actual football terms according to the degree of specialization of semantics. A high functional load in football reporting is performed by the vocabulary with the term "action", which nominates various processes during the game, in particular diametrically opposite actions – attack and defense: 1) verbs with the feature of distribution in time, 2) verbs with the meaning of intensity, 3) verbs with the meaning of multiplicity, 4) verbs oriented to another action, 5) verbs of the phase-intensive kind of verbal action, 6) verbs of the intensive-multiple kind of verbal action. The emotional vocabulary of different part-linguistic affiliations as a mediator between the denotative world and the inner world of the commentator's personality in a football TV reporting serves to characterize football players and fans. In football TV reporting, foreign words are actively used, and English words dominate among them. The process of introducing new foreign idioms borrowed from the English language does not stop. Therefore the problem of the parity ratio in modern football communication of specific and borrowed vocabulary arises. Football TV reporting reflects live broadcasting trends, in particular, the updating of substandard vocabulary that nominates and evaluates organizational and tactical actions, physical actions on the field, actions of players with the ball, technical techniques, the result of the game, characteristics of the physical and mental states of the participants, general concepts related to the organization of the game, its rules, etc. Lexical nominations in the TV reporting contribute to a clear and imaginative presentation, aimed at quick perception of information about a football match. Vocabulary as part of a football TV reporting is an open set that is systematically updated. Words integrated into the football context are reinterpreted and acquire new semantic shades. As a result of the analysis, text structures were considered as explicants of text features through a system of text categories. Text categories with units of a lower hierarchy were analyzed in three dimensions: in the plane of semantics – text categories of informativeness (subcategories of conceptuality, factuality, implicitness), continuum of events (space and time), discreteness and connectivity; in the perspective of communicativeness – textual categories of anthropocentricity (subcategories of addressability and addressability) and dialogicity (subcategories of interactivity, intertextuality); at the level of pragmatics – the text category of modality (subcategories of referentiality, evaluation, expressiveness). As a result, the correlation of text categories serves as a text-constitutive factor. To study the frequency of implementation of factual textual indicators of TV reporting, a content analysis was carried out – a series of consecutive research procedures: determination of the array of material, sampling, formulation of a working hypothesis, development of a system of categories, selection of units of analysis, determination of units of account, coding and quantification of documents, assessment of data validity, results interpretation. It was found that the text creation of the football TV reporting is based on different levels of the language system: phonetic, lexical-semantic, phraseological, morphological, word-forming, syntactic, stylistic. It is substantiated that the system of visual aids reflects the dynamics of the game, serves to create interaction with the audience, and verbalizes the peculiarities of the journalist's linguistic thinking. Metaphorical constructions are a dominant feature of live football TV reporting. A metaphorical image created by a journalist always has an intentional basis: to convey the surge of emotions during a football game. Associations based on similarity, on which the metaphorical transfer is based, can refer to different features. In football TV reporting, metaphorical transfers based on the following models prevail: "football is an object", "football is a person", "football is a feeling", "football is society", "football is nature". Epithets also serve as a means of linguistic expression. The texts predominantly feature the combination of adjectival epithets with nouns. Epithetical constructions are categorized into dominant distributions: epithets to denote player characteristics, player actions; epithets to denote team actions; epithets to denote referee actions; epithets characterizing the match, the process of the game. The use of comparisons in telecommentary texts is explained by the journalists' desire not only to juxtapose different concepts, objects but also to highlight a characteristic feature, expressing their vision of the events on the football field. The subject of comparison can be a whole range of objects, individuals, or phenomena directly or indirectly related to the football match: the game, the team, the footballer, the ball. Football telecommentary includes comparative constructions and formalized indicators of comparison, such as conjunctions and non-conjunction comparative structures. The functional potential of figurative language means is determined by the specific pragmatic orientation of each situation during a football match. Tropic constructions are primarily produced to impact the emotional sphere of the viewerfan. A football TV reporting is a manifestation of the text-creating activity of a sports journalist and a model of the proper language of football. The genre of football reporting is a verbal reflection of a football match. The text fabric of a live football TV reporting depends on the semantic content of its lexical nominations and text structures. It is in the reporting as a text that processes of transition from usual meanings to occasional ones occur, which create new communicative meanings that are perceived by the viewing audience. We see the perspective of the research in the study of the language personality of the TV journalist, his own language repertoire; in identifying new trends in the use of lexical-semantic units and text structures of the Ukrainian literary language for the implementation of pragmalinguistic tasks of modern media discourse. Опис: Захист відбувся : 27 червня 2024 р. об 11:00, у 24 аудиторії (головний корпус). Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33756 2024-01-01T00:00:00Z