http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8603 Tue, 21 Apr 2026 12:57:26 GMT 2026-04-21T12:57:26Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40411 Назва: Фізіологічне обґрунтування ефективності реабілітації у дітей грудного віку з затримкою рухового розвитку Автори: Віцентович, Марія Володимирівна; Vicentovich, M. V. Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена комплексом медичних, соціальних та наукових факторів. Затримка рухового розвитку є одним із найбільш поширених наслідків перинатальних уражень центральної нервової системи та чинників ризику розвитку дитячого церебрального паралічу. Значний відсоток новонароджених, особливо недоношених, потребує раннього реабілітаційного втручання. Грудному віку притаманна найвища пластичність нервової системи, включно мозку, що створює так зване «вікно можливостей». Своєчасне та адекватне втручання саме в цей період має вирішальне значення для формування нормальних рухових патернів та мінімізації довгострокових наслідків. Доведено, що вклад у ранню реабілітацію зменшує потребу в дорогих та тривалих корекційних заходах у пізньому віці, знижуючи соціальне та фінансове навантаження на сім’ю та систему охорони здоров’я. Варто зазначити, що сучасна реабілітація потребує переходу від виключно клінічної (суб’єктивної) оцінки ефективності до використання об’єктивних фізіологічних та біохімічних критеріїв. Існує гостра необхідність наукового підтвердження того, що фізичні втручання викликають позитивні зміни на фізіологічному та нейробіологічному рівні. Тому важливою є розробка диференційованих програм реабілітації з урахуванням етіологічних чинників та індивідуального нейробіологічного профілю, а не лише встановлення клінічного діагнозу. Отже, пріоритетним завданням сучасної фізичної та реабілітаційної медицини є наукове обґрунтування ранніх втручань, які пов’язані з активізацією рухової діяльності, що потребує тісної інтеграції клінічного досвіду і практики з даними нейробіології розвитку для досягнення максимально позитивного ефекту. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше: – показаний взаємозв’язок у дітей грудного віку із затримкою рухового розвитку між вихідною концентрацією нейротрофічного фактора мозку (Brain-Derived Neurotrophic Factor (BDNF)) у сироватці крові та потенціалом до відновлення рухових навичок; – доведена можливість використання показників BDNF як об’єктивного нейробіологічного біомаркера для раннього прогнозування ефективності реабілітаційних втручань для пацієнтів, що дозволить індивідуалізувати реабілітаційні програми; – обґрунтовано фізіологічний механізм дії комплексної програми раннього втручання, довівши, що її застосування призводить до достовірного підвищення концентрації BDNF у сироватці крові, який відображає активацію процесів нейропластичності та морфо-функціонального дозрівання ЦНС; – доповнено сучасні уявлення про роль BDNF як критерію оцінки біологічної відповіді на реабілітаційну терапію у дітей грудного віку; – аргументовано до застосування фізичної терапії диференційовані підходи залежно від вихідного нейробіологічного профілю дитини; – підтверджено проведення програми раннього фізичного втручання у дітей до одного року з затримкою рухового розвитку для покращення рухових вмінь та навичок; – вдосконалено застосування сімейно-орієнтованих практик в реабілітації дітей із затримкою рухового розвитку. Практичне значення дисертаціїної роботи полягає у тому, що результати дослідження дозволяють вперше включити визначення рівня нейротрофічного фактора мозку у сироватці крові в алгоритм ранньої діагностики та прогнозування. Власне, такий підхід дасть змогу лікарю фізичної та реабілітаційної медицини та фізичному терапевту об’єктивно оцінити потенціал нейропластичності дитини ще до початку інтенсивної реабілітації. Окрім цього, визначення низьких початкових рівнів BDNF може стати критерієм для відбору дітей до групи високого ризику, яким необхідна особливо інтенсивна та тривала програма раннього втручання. На основі отриманих даних про динаміку BDNF, було розроблено диференційований підхід до призначення та дозування фізичних втручань. Це, у свою чергу, дозволяє оптимізувати частоту, тривалість та інтенсивність занять, уникаючи як недостатнього, так і надмірного навантаження. Більше того, динамічний контроль рівня BDNF під час курсу реабілітації може використовуватися як об’єктивний критерій для оперативної корекції програми (посилення стимуляційних методик у разі відсутності позитивної динаміки біомаркера). З огляду на зазначене, результати дослідження є науковою основою для розробки клінічних протоколів та методичних рекомендацій для фізичних терапевтів, які працюють з дітьми грудного віку. Водночас, матеріали дослідження можуть бути включені до навчальних програм для підготовки фахівців з фізичної та реабілітаційної медицини, що суттєво підвищить якість та нейробіологічну обґрунтованість їхніх втручань. У дослідженні взяли участь 122 дітей віком 7–8 місяців із затримкою рухового розвитку, які проходили курс реабілітації в «Центрі комплексної медичної реабілітації дітей з ураженням нервової системи та психіки». З них відібрано 28 доношених дітей із затримкою рухового розвитку та 28 недоношених дітей із затримкою рухового розвитку для дослідження нейротрофічного фактору мозку (BDNF) і його вплив на рухові порушення. Проведене дослідження показало, що у дітей із затримкою рухового розвитку, особливо у недоношених, спостерігається суттєве відставання у формуванні моторних навичок та зниження рівня BDNF, що відображає обмежений нейропластичний потенціал. Застосування програми раннього втручання протягом одного місяця сприяло статистично достовірному покращенню рухових функцій та підвищенню рівня BDNF у дітей з руховими порушеннями, хоча показники недоношених дітей залишалися нижчими порівняно з доношеними. Виявлений взаємозв’язок між рівнем BDNF і станом моторного розвитку підтверджує його значення як перспективного біомаркера для ранньої діагностики, оцінки нейропластичності та моніторингу ефективності реабілітаційних програм. Отримані результати підкреслюють важливість своєчасного та інтенсивного втручання у критичні періоди розвитку, що дозволяє оптимізувати прогноз та підвищити ефективність реабілітації дітей із руховими порушеннями.; Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in speciality 091 Biology. – Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, 2026. The relevance of the study is determined by a complex of medical, social, and scientific factors. Motor development delay is one of the most common consequences of perinatal damage to the central nervous system and risk factors for the development of cerebral palsy. A significant percentage of newborns, especially premature babies, require early rehabilitation intervention. Infancy is characterized by the highest plasticity of the nervous system, including the brain, which creates a so-called “window of opportunity.” Timely and adequate intervention during this period is crucial for the formation of normal motor patterns and minimization of long-term consequences. It has been proven that investment in early rehabilitation reduces the need for expensive and lengthy corrective measures later in life, reducing the social and financial burden on families and the healthcare system. It should be noted that modern rehabilitation requires a transition from exclusively clinical (subjective) assessment of effectiveness to the use of objective physiological and biochemical criteria. There is an urgent need for scientific confirmation that physical interventions cause positive changes at the physiological and neurobiological levels. Therefore, it is important to develop differentiated rehabilitation programs that take into account etiological factors and individual neurobiological profiles, rather than just establishing a clinical diagnosis. Therefore, the priority task of modern physical and rehabilitation medicine is to scientifically substantiate early interventions related to the activation of motor activity, which requires close integration of clinical experience and practice with data from developmental neurobiology in order to achieve the most positive effect. The scientific novelty and theoretical significance of the study lie in the fact that for the first time: – the relationship between infants with delayed motor development and the initial concentration of brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in blood serum and the potential for motor skill recovery has been demonstrated; – the possibility of using BDNF indicators as an objective neurobiological biomarker for early prediction of the effectiveness of rehabilitation interventions for patients has been proven, which will allow for the individualization of rehabilitation programs; – substantiated the physiological mechanism of action of a comprehensive early intervention program, proving that its application leads to a significant increase in BDNF concentration in blood serum, which reflects the activation of neuroplasticity processes and morpho-functional maturation of the central nervous system; – supplemented modern ideas about the role of BDNF as a criterion for assessing the biological response to rehabilitation therapy in infants; – differentiated approaches to the use of physical therapy depending on the child's initial neurobiological profile have been substantiated; – the implementation of an early physical intervention program for children under one year of age with motor development delays to improve motor skills and abilities has been confirmed; – improved the application of family-oriented practices in the rehabilitation of children with motor development delays. The practical significance of the dissertation lies in the fact that the results of the study allow for the first time to include the determination of the level of brain neurotrophic factor in blood serum in the algorithm for early diagnosis and prognosis. In fact, this approach will enable the pediatric neurologist and physical therapist to objectively assess the child's neuroplasticity potential even before the start of intensive rehabilitation. In addition, the determination of low initial BDNF levels may become a criterion for selecting children for the high-risk group who need a particularly intensive and long-term early intervention program. Based on the data obtained on BDNF dynamics, a differentiated approach to the prescription and dosage of physical interventions was developed. This, in turn, allows optimizing the frequency, duration, and intensity of classes, avoiding both insufficient and excessive loads. Moreover, dynamic monitoring of BDNF levels during the rehabilitation course can be used as an objective criterion for prompt program correction (intensification of stimulation techniques in the absence of positive biomarker dynamics). Given the above, the results of the study provide a scientific basis for the development of clinical protocols and methodological recommendations for physical therapists working with infants. At the same time, the research materials can be included in training programs for specialists in physical and rehabilitation medicine, which will significantly improve the quality and neurobiological validity of their interventions. The study involved 122 children aged 7–8 months with motor development delays who underwent rehabilitation at the Center for Comprehensive Medical Rehabilitation of Children with Nervous System and Mental Disorders. Of these, 28 full-term children with motor development delays and 28 premature children with motor development delays were selected for the study of brain-derived neurotrophic factor (BDNF) and its effect on motor disorders. The study showed that children with motor development delays, especially premature babies, lag significantly behind in the formation of motor skills and have lower BDNF levels, reflecting limited neuroplastic potential. The use of an early intervention program for one month contributed to a statistically significant improvement in motor functions and an increase in BDNF levels in children with motor disorders, although the indicators for premature babies remained lower than those for full-term babies. The identified correlation between BDNF levels and motor development confirms its significance as a promising biomarker for early diagnosis, assessment of neuroplasticity, and monitoring the effectiveness of rehabilitation programs. The results obtained emphasize the importance of timely and intensive intervention during critical periods of development, which allows optimizing the prognosis and increasing the effectiveness of rehabilitation of children with motor disorders. Subsequently, 42 children with motor development delays were selected for long-term observation. This stage lasted six months. At the beginning of the study and after 6 months, the children's self-care, mobility, and social functioning skills were assessed using a childhood disability questionnaire, and the family's quality of life was assessed using the SF-36 questionnaire. Опис: Захист відбувся : 16 квітня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40411 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37033 Назва: Наукові засади оцінювання автотранспортного навантаження на урбосистему м. Тернополя та оптимізація атмоекологічного стану Автори: Серкіз, Анастасія Сергіївна; Serkiz, A. S. Короткий огляд (реферат): Дослідження за темою дисертації здійснювалися у період з 2019-о по 2023-й р.р. відповідно до планів науково-дослідницьких робіт кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У роботі представлено результати комплексного аналізу впливу автотранспортного навантаження на урбосистему міста Тернополя у контексті загальносвітових тенденцій урбанізації та зростання кількості транспортних засобів. Методичною основою дослідження стали польові спостереження, автоматизований збір даних, математичне моделювання, аналіз часових рядів, статистичні методи, геоінформаційне картографування, нейромережеві технології тощо. З метою підвищення точності розрахунків та уникнення спотворень при обробці великих масивів даних застосовано комплексну методику формування та заповнення пропусків. Використання цих методів, а також створення новітніх комбінацій між ними дало змогу забезпечити всебічну оцінку сучасного стану міського середовища. У вступі обґрунтовано актуальність обраної тематики, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами і грантами, сформульовано мету, об’єкт, предмет та завдання дослідження. Описано методи, що застосовані під час роботи, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також особистий внесок здобувача. У першому Розділі проаналізовано концептуальні засади дослідження. У першому розділі здійснено огляд концептуальних та теоретичних засад дослідження. Встановлено, що викиди від пересувних джерел забруднення в місті Тернополі становлять 72 % від загального обсягу. Висвітлено основні проблеми щоденної експлуатації транспортних засобів. Під час виконання роботи узагальнено міжнародний досвід у сфері сталого розвитку міст. Здійснено аналіз Конференції ООН з питань сталого розвитку «Майбутнє, якого ми хочемо» (20-22 червня 2012 р., Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Розглянуто «Концепцію сталого розвитку населених пунктів», затверджену Постановою Верховної Ради України від 24 вересня 1999 року №1359-XIV та Національні цілі сталого розвитку до 2030 року, які визначають екологічну стійкість міст і раціональне управління урбанізованими територіями як пріоритетні напрями державної екологічної політики. У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до оцінювання транспортного навантаження з урахуванням екологічного, соціального та економічного контексту. Через призму стратегії стійкого розвитку міст проаналізовано баланс між соціальною, економічною та екологічною сферами за структурою видатків бюджету Тернополя за період з 2018 по 2021 р.р. Вибір цього періоду пов’язаний із обмеженням доступу до інформації від 2022-о року, внаслідок запровадження воєнного стану. Досліджено структурні та функціональні зміни, визначено тенденції розвитку міського довкілля. Виокремлено сфери, які потребують додаткового фінансування. У другому розділі систематизовано та проаналізовано архівні показники погодних умов м. Тернополя за 2019, 2021, 2023 роки. Характеристику погоднокліматичних змін здійснено за той самий період, що й розрахунок транспортного навантаження на контрольних ділянках, оскільки погодні чинники істотно впливають на формування забруднень в урбосистемі. Вибір саме цього періоду обумовлений наявністю повного масиву метеорологічних даних. Отримані показники використано також для розрахунку концентрації СО. Дані про швидкість і напрям вітру є визначальними для аналізу поширення забруднюючих речовин. Встановлено, що переважаючими у зазначені роки були вітри північно-західного (W, WNW, NW, NNW) та південно-східного (S, SE, SSE) напрямків. Це дало змогу визначити території, які потребують додаткових захисних заходів. Архівні погодні дані отримано за допомогою автоматизованих технологій — зокрема, API сервісу WeatherAPI. У третьому розділі представлено поглиблений аналіз транспортної системи м. Тернополя за період з 2000 по 2020 роки. Здійснено аналіз динаміки громадського транспорту за такими показниками, як кількість пасажирокілометрів, кількість перевезених осіб, середня відстань перевезення одного пасажира, динаміка пасажирообігу, зміна вартості проїзду в маршрутних таксі, оновлення автопарку та структура викидів. Окремо розглянуто впровадження екологічних стандартів Євро в Україні як на нормативному рівні, так і в практичній діяльності. Аналіз наявної статистичної інформації засвідчив, що офіційні дані щодо транспортного навантаження оприлюднювалися лише до 2015 р., а подальший моніторинг не здійснювався. Це обумовило необхідність проведення власних досліджень транспортного навантаження у 2019, 2021 та 2023 рр. на контрольних ділянках міста (вул. Руська, просп. Степана Бандери та частково вул. Протасевича). Отримані результати разом з офіційними даними до 2015 р. дозволили екстраполювати значення транспортного навантаження для періоду з невідомим рівнем забруднення, що створює підґрунтя для формування точніших прогнозів і прийняття управлінських рішень щодо оптимізації атмоекологічного стану міста. Паралельно із визначенням рівня транспортного навантаження на основні вулично-дорожні артерії міста Тернополя проведено аналіз концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, зокрема оксиду вуглецю (СО), за 2019, 2021 та 2023 роки. Для розрахунку концентрації СО у приземному шарі повітря використано формулу Бегма в модифікації Шаповалова. Особливу увагу в дослідженні приділено встановленню залежності концентрацій оксиду вуглецю від характеру міської забудови та структури вулично-дорожньої мережі. У ході роботи виявлено значну залежність між коефіцієнтом аерації міської території та середньодобовими концентраціями СО в приземному шарі повітря, що має важливе практичне значення для планування екологічно безпечної забудови міського простору. Доведено, що навіть за меншого транспортного навантаження концентрації СО на ділянках із щільною забудовою та обмеженим повітрообміном перевищують показники точок ня яких спостерігається вища інтенсивність руху, але наявні кращі умови аерації. Окрему увагу приділено аналізу впливу стаціонарних джерел забруднення — зокрема генераторів — на стан атмосферного повітря в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із відключенням централізованого електропостачання. Проведено дослідження динаміки змін забруднення повітря під час експлуатації генераторів у періоди енергетичних криз. В підрозділі 3.3 роботи розглянуто питання асиміляції викидів шкідливих речовин зеленими насадженнями міста. Розглянуто зміни внесені до генерального плану міста, станом на 10.02.2024 р. Проведено інвентаризацію існуючих зелених зон, проаналізовано динаміку зміни площі зелених насаджень у співвідношенні до загальної площі міста. Охарактеризовано об’єкти зеленого господарства та визначено нормативно необхідні площі рослинності різних категорій. Виконано розрахунок дефіциту зелених насаджень та його просторового розподілу. Досліджено екологічні функції рослинності міського середовища, видовий склад основних деревних рослин, їхню газо- та пилостійкість. Встановлено, що існуючий асортимент зелених насаджень потребує оптимізації з метою підвищення асиміляційної здатності міських екосистем. У четвертому розділі роботи проаналізовано транспортну мережу загальнодержавного та міжнародного значення, яка проходить територією Тернополя. Визначено вплив європейських маршрутів Е50 (М-30), Е85 (М-19) та Е372 (М-09) на стан навколишнього середовища міста. Піднято проблему змішування транзитних та міських транспортних потоків, що погіршує екологічну ситуацію для урбосистеми. Розглянуто проблему стихійного паркування у межах міста. Запропоновано шляхи регулювання цього питання та підвищення пропускної здатності вуличнодорожньої мережі вцілому. Розроблено пропозиції щодо підвищення привабливості громадського транспорту для населення з метою зменшення використання індивідуального автотранспорту. Досліджено проблему шумового забруднення та його негативного впливу на здоров’я населення. Розроблено рекомендації щодо зниження рівня акустичного забруднення міського середовища, зокрема в місцях із надмірною інтенсивністю транспортного руху. У підрозділі 4.2 запропоновано комплекс заходів еколого-просвітницького характеру, спрямованих на формування екологічної свідомості населення та популяризацію екологічно безпечних моделей поведінки в умовах урбанізованого середовища. У підрозділі 4.3 досліджено екомережу міста Тернополя, яка об’єднує заповідні території, парки, водні об’єкти та екологічні коридори. Проаналізовано її структуру, просторову організацію, площу природних угідь та рекреаційну ємність. Виявлено проблеми збереження водних ресурсів та забезпечення цілісності природного каркасу міста. Розроблено рекомендації щодо оптимізації просторових зв’язків між природоохоронними територіями для збереження екологічної рівноваги. Результати дослідження можуть бути використані в практиці міського екологічного управління, транспортного планування, а також у навчальному процесі підготовки бакалаврів і магістрів екології у навчальних дисциплінах: екологія міських систем, системний аналіз якості навколишнього середовища, організація управління в екологічній діяльності, стратегія сталого розвитку.; The research on the topic of the dissertation was carried out during the period from 2019 to 2023 in accordance with the research plans of the Department of Geoecology and Hydrology of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The work presents the results of a comprehensive analysis of the impact of motor vehicle load on the urban ecosystem of the city of Ternopil in the context of global trends in urbanization and the growth in the number of vehicles. The methodological basis of the study are field observations, automated data collection, mathematical modelling, analysis of time series, statistical methods, geoinformation mapping, neural network technologies, etc. In order to increase the accuracy of the calculations and to avoid distortions in the processing of large data ranges, a comprehensive method of formation and filling of gaps is used. The use of these methods, as well as the creation of the latest combinations between them made it possible to ensure a comprehensive assessment of the current state of the urban environment. The introduction substantiates the relevance of the selected topics, identifies the connection of work with scientific programs, plans, topics and grants, formulates the purpose, object, subject and objectives of the study. The methods used during the work are described, the scientific novelty, theoretical and practical importance of the results obtained is determined, as well as the personal contribution of the applicant. The first Chapter provides an overview of the conceptual and theoretical and theoretical foundations of the study. It has been established that emissions from mobile sources of pollution in the city of Ternopil account for 72% of the total volume. The main problems of the daily operation of motor vehicles are highlighted. In the course of the work, international experience in the field of sustainable urban development is summarized. An analysis is carried out of the UN Conference on Sustainable Development “The Future We Want” (June 20–22, 2012, Rio de Janeiro, Brazil). The “Concept of Sustainable Development of Human Settlements,” approved by the Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine of September 24, 1999, No. 1359-XIV, and the National Sustainable Development Goals until 2030, which define environmental sustainability of cities and rational management of urbanized areas as priority directions of state environmental policy, were considered. The dissertation substantiates the need for a comprehensive approach to assessing the transport load, taking into account the environmental, social and economic context. Through the lens of the strategy for sustainable urban development, the balance between the social, economic, and environmental spheres is analyzed based on the structure of Ternopil's budget expenditures for the period from 2018 to 2021. The choice of this period is related to the restriction of access to information from 2022, as a result of the introduction of martial law. Structural and functional changes have been investigated, and trends in the urban environment are identified. Areas that need additional funding are distinguished. In the second Chapter, archival indicators of weather conditions in Ternopil for the years 2019, 2021, and 2023 are systematized and analysed. The characterization of weather and climate changes was carried out for the same period as the calculation of transport load on control sections, since weather factors significantly affect the formation of pollution in the urban system. The choice of this period was due to the availability of a complete set of meteorological data. In particular, the obtained indicators were also used to calculate CO concentration. Data on wind speed and direction are crucial for analysing the spread of pollutants. It is established that in the specified years, the prevailing winds were from the northwestern (W, WNW, NW, NNW) and southeastern (S, SE, SSE) directions. This made it possible to identify areas that require additional protective measures. Archival weather data are obtained using automated technologies — in particular, the Weather API service. The third Chapter presents an in-depth analysis of the Ternopil transport system for the period from 2000 to 2020. The dynamics of public transport are analysed by such indicators as the number of passenger kilometres, the number of persons transported, the average distance of transportation of one passenger, the dynamics of passenger traffic, changing the cost of travel in route taxi, renovation of the fleet and the emission structure. The implementation of euro environmental standards in Ukraine at the normative level and in practical activity is considered separately. The analysis of the available statistical information showed that official data on the transport load was published only by 2015, and further monitoring was not carried out. This led to conducting their own studies of transport load in 2019, 2021 and 2023 on the control sections of the city (Ruska St., Stepan Bandera Av. and partially Protasevich St.). The results, together with official data by 2015, allowed to extrapolate the value of transport load for the period with an unknown level of pollution, which creates the basis for the formation of more accurate forecasts and making management decisions on optimization of the atmoecological condition of the city. In parallel with determining the level of traffic load on the main street and road arteries of the city of Ternopil, the concentrations of harmful substances in the air, in particular carbon monoxide (CO), were analysed for 2019, 2021, and 2023. To calculate the concentration of CO in the surface air layer, the Begg's formula in the modification of Shapovalov is used. Particular attention in the study was paid to establishing the dependence of carbon monoxide concentrations on the nature of urban development and the structure of the road network. The study revealed a significant relationship between the aeration coefficient of the urban area and the average daily CO concentrations in the surface air layer, which was of great practical importance for planning environmentally safe urban development. It was proved that even with a lower traffic load, CO concentrations in areas with dense buildings and limited air exchange exceed those in areas with higher traffic intensity but better aeration conditions. Particular attention was paid to the analysis of the impact of stationary sources of pollution - in particular, generators - on the state of atmospheric air in emergency situations related to the disconnection of centralised power supply. The dynamics of changes in air pollution during the operation of generators in periods of energy crises is studied. Subsection 3.3 of the paper considers the issue of assimilation of harmful substances by the city's green spaces. The changes made to the city's master plan as of 10.02.2024 are considered. An inventory of existing green areas is carried out, the dynamics of changes in the area of green spaces in relation to the total area of the city is analysed. The green facilities were characterised and the normatively required areas of vegetation of different categories were determined. The deficit of green spaces and its spatial distribution is calculated. The ecological functions of urban vegetation, the species composition of the main woody plants, their gas and dust resistance are studied. It is established that the existing range of green spaces needs to be optimised in order to increase the assimilation capacity of urban ecosystems. The fourth Chapter analyses the transport network of national and international importance that passes through the territory of Ternopil. The impact of the European routes E50 (M-30), E85 (M-19) and E372 (M-09) on the city's environment is determined. The problem of mixing transit and urban traffic flows, which worsens the environmental situation for the urban system, is raised. The problem of spontaneous parking within the city is considered. The ways of regulating this issue and increasing the capacity of the street and road network in general are proposed. Proposals are developed to increase the attractiveness of public transport for the population in order to reduce the use of private vehicles. The problem of noise pollution and its negative impact on public health is investigated. Recommendations have been developed to reduce the level of acoustic pollution of the urban environment, in particular in places with excessive traffic intensity. Subsection 4.2 proposes a set of environmental and educational measures aimed at shaping the environmental awareness of the population and promoting environmentally friendly behavioural patterns in the urban environment. Subsection 4.3 examines the ecological network of Ternopil, which includes protected areas, parks, water bodies and ecological corridors. Its structure, spatial organisation, area of natural lands and recreational capacity are analysed. The problems of water conservation and ensuring the integrity of the city's natural framework are identified. Recommendations for optimising spatial connections between protected areas to maintain ecological balance are developed. The results of the study can be used in the practice of urban environmental management, transport planning, as well as in the educational process of training bachelors and masters of ecology in the following disciplines: ecology of urban systems, system analysis of environmental quality, management organisation in environmental activities, sustainable development strategy. Опис: Захист відбувся : 31 липня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37033 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37032 Назва: Морфологічні та біохімічні показники прісноводних риб за дії іонів кобальту Автори: Вовчек, Наталія Олександрівна; Vovchek, N. O. Короткий огляд (реферат): Важкі метали є одними з основних забруднювачів довкілля через їхню токсичність, здатність зберігатися у воді та накопичуватися у водних організмах. Вони потрапляють у навколишнє середовище як з природних джерел, таких як руйнування гірських порід і виверження вулканів, так і внаслідок діяльності людини, зокрема через видобуток корисних копалин, з промислових та сільськогосподарських підприємств. Метали, як біологічно необхідні, так токсичні, у підвищених концентраціях є небезпечними через їх здатність до акумулювання, біомагніфікації та високу біологічну активність для гідробіонтів. Через це кількість металів у компонентах гідроекосистем має постійно моніторитись. Кобальт належить до важких металів і є важливим мікроелементом. Він входить до складу вітаміну B12 і виступає як кофактор для багатьох ензимів. Кобальт відіграє важливу роль у багатьох метаболічних процесах та взаємодіє з ключовими біологічно активними речовинами, такими як піридоксин, полісахариди, дегідроаскорбінова кислота, рибофлавін та піридинові нуклеотиди. Як один із вітамінів групи B, Вітамін B12 (кобаламін) є критично важливим для клітинного метаболізму, зокрема для синтезу ДНК, еритропоезу та функціонування нервової системи. Кобальт у природних водних середовищах зустрічається в невеликих концентраціях. Зазвичай у незабруднених природних водах концентрація кобальту не перевищує кількох мікрограмів на кубічний дециметр. Однак, у разі виникнення несприятливих умов, його вміст у поверхневих водах може значно зростати, спричиняючи його накопичення у компонентах гідроекосистем та здійснювати токсичний вплив на водні організми Оцінка впливу іонів металів на водні екосистеми за допомогою біологічних показників є особливо інформативною. Вона дозволяє виявляти зміни з високою точністю та прогнозувати подальші наслідки. Крім того, такий підхід є економічно вигіднішим порівняно з традиційними фізикохімічними методами аналізу води. Тому мета дисертаційної роботи полягала у визначенні окремих морфологічних показників, а також біохімічного профілю крові, активності низки ферментів у прісноводних риб за дії сублетальних концентрацій іонів кобальту. З’ясувати накопичення досліджуваних іонів металу в тканинах риб та їх вплив на зазначені показники. У модельних умовах було досліджено морфометричні та біохімічні показники карася сріблястого (Carassius gibelio Bloch.) та щуки звичайної (Esox lucius L.) за дії сублетальних концентрацій іонів Co2+ (0,1 та 0,25 мг/дм3 ). Час утримання риб у дослідних умовах становив 14 діб. Експериментальні дослідження проведені в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка упродовж 2021–2025 рр. У результаті аналізу морфометричних характеристик встановлено, що у досліджуваних видів риб значення більшості розмірних показників не відрізняються від контрольних. Проте, у карася за дії 0,1 мг/дм³ кобальту відзначено погіршення вгодованості та зміни пропорцій тіла (зниження коефіцієнтів великоголовості та широкоспинності). Спостерігалася також тенденція до зменшення печінково-соматичного індексу. Для щуки характерні інші реакції: при 0,1 мг/дм³ кобальту змінювалися розміри голови та анального плавця. За вищої концентрації (0,25 мг/дм³) відбувалося збільшення довжини плавців та антедорсальної/антепектральної відстаней. Важливою відмінністю від карася є зростання маси печінки у щуки з підвищенням концентрації кобальту, що відобразилося у збільшенні печінково-соматичного індексу та індексів обхвату/прогинності. Однак, як і у карася, коефіцієнти вгодованості та широкоспинності у щуки знижувалися за дії кобальту. Проведені дослідження показали, що зміни гематологічних показників крові риб є видоспецифічними і прямо залежать від концентрації іонів металу у водному середовищі. Хоча сублетальні концентрації кобальту не впливали на його вміст у крові ні карася, ні щуки, варто зазначити, що у карася рівень кобальту в крові був приблизно вдесятеро меншим, ніж у щуки. У карася зростання кількості еритроцитів, гемоглобіну та значення гематокриту спостерігалося лише при відносно низькій концентрації іонів кобальту (0,1 мг/дм³), тоді як у щуки аналогічні зміни відбувалися за вищої концентрації (0,25 мг/дм³). Підвищені концентрації кобальту (як 0,1 мг/дм³, так і 0,25 мг/дм³) викликали зростання рівня глюкози у крові обох досліджених видів риб. Щодо лактату, то у карася його концентрація підвищувалася за обох концентрацій кобальту, тоді як у щуки це спостерігалося лише за дії 0,25 мг/дм³ іонів металу. Кількість пірувату в крові карася зростала при 0,25 мг/дм³ Co²⁺, а у щуки — навпаки, знижувалася пропорційно до концентрації кобальту у воді. Зафіксовано пряму залежність між співвідношенням лактат/піруват та активністю лактатдегідрогенази у обох видів риб при дії підвищених концентрацій кобальт, що свідчить про посилення гліколітичних процесів у енергозабезпеченні, особливо у щуки, за високих концентрацій металу (0,25 мг/дм³). Підвищені концентрації кобальту впливають на білковий склад крові риб, причому ці зміни є видоспецифічними. У карася загальний вміст білків у сироватці крові зростав на 18,9% та 24,8% при дії 0,1 та 0,25 мг/дм³ іонів кобальту відповідно. Натомість у щуки цей показник знижувався на 15,8% лише при вищій концентрації металу (0,25 мг/дм³). Щодо фракційного складу плазми крові то у карася підвищені концентрації кобальту не викликали значних змін у кількості альбуміну та γ-глобулінів. Проте, дія 0,1 мг/дм³ кобальту призводила до зменшення α1 і α2- глобулінів та збільшення β-глобулінової фракції. У щуки спостерігалися дещо інші зміни. Так, при 0,1 мг/дм³ кобальту відзначено зростання альбуміну та α2-глобулінів, а також зниження β- та γглобулінів. Вплив кобальту в кількості 0,25 мг/дм³ викликав зростання βглобулінів та зниження γ-глобулінів у плазмі щуки. Значне зростання альбумін-глобулінового коефіцієнту було зафіксовано тільки у плазмі крові щуки при дії 0,1 мг/дм³ іонів кобальту. Наступним етапом нашої роботи було дослідження окисного стресу в організмі прісноводних риб. Підвищені концентрації іонів кобальту викликали накопичення продуктів ПОЛ у крові щуки, тоді як у карася достовірних змін відмічено не було. Це вказує на вищу резистентність карася порівняно зі щукою до сублетальних концентрацій іонів кобальту. Вища із досліджуваних концентрацій іонів металу (0,25 мг/дм³) індукувала перекисне окиснення ліпідів у крові щуки, про що свідчило зростання рівня ТБКактивних продуктів, дієнових кон'югатів та гідропероксидів ліпідів. Натомість вплив меншої концентрації іонів Co2+ (0,1 мг/дм³) спричиняв зменшення вмісту малонового діальдегіду та дієнових кон’югантів, що може вказувати на антиоксидантний ефект низьких концентрацій металу. Дослідження активності каталази та суперкоксиддисмутази в плазмі крові риб виявили чітку залежність змін від концентрації іонів металу. Високі концентрації іонів кобальту у воді (0,25 мг/ дм³) проявляли прооксидантну дію на організм риб, про що свідчить зростання активності ферментів антиоксидантного захисту у крові. Нижча концентрація іонів металу, в цілому, не виклика достовірних змін у функціонуванні ензимів. Ферментативні системи є чутливими біоіндикаторами забруднення гідроекосистем металами. Активність ферментів може як зростати, так і знижуватися, залежно від таких чинників як концентрація забруднювача, його хімічна природа та шлях потрапляння в організм. Проведено дослідження процесів трансамінування у тканинах карася та щуки при впливі іонів кобальту в концентраціях 0,1 та 0,25 мг/дм³. При цьому, спостерігалося зростання активності аспартатамінотрансферази у печінці обох видів риб при дії сублетальних концентрацій кобальту. Водночас, у м'язах та плазмі крові зміни були невірогідними. Щодо аланінамінотрансферази, то її активність змінювалася залежно від виду риб, типу тканини та концентрації металу. Так, у карася при концентрації 0,25 мг/дм³ кобальту у воді активність аланінамінотрансферази зростала у печінці, але знижувалася у плазмі крові. У щуки відзначалася активація даного ензиму у печінці та плазмі крові при 0,1 мг/дм³ кобальту, а також у м'язах при 0,25 мг/дм³ металу у воді. Загалом, реакція системи трансамінування у карася та щуки на інтоксикацію кобальтом вказує на перебудову амінокислотного та білкового метаболізму, що необхідно для забезпечення енергетичної та пластичної адаптації до стресового впливу токсиканта. Було встановлено, що вплив сублетальних концентрацій кобальту спричиняє різноспрямовані зміни у функціонуванні лактатдегідрогенази. Дія іонів кобальту в концентрації 0,1 мг/ дм³ не викликала статистично достовірних змін активності лактатдегідрогенази у тканинах щуки та карася. Натомість, вплив 0,25 м/л іонів Co2+ призводив до активації ферменту в тканинах карася та печінці щуки, тоді як у зябрах щуки спостерігалося пригнічення ферментної активності лактатдегідрогенази. Щодо функціонування сукцинатдегідрогенази, то високі концентрації іонів кобальту (0,25 мг/ дм³) призводили до помітніших змін у тканинах зябер, порівно з печінкою, як у карася, так і щуки, де спостерігалося зниження активності ензиму, що ймовірно обумовлюється інгібуванням системи аеробного енергозабезпечення. Разом з тим дія 0,1 мг/ дм³ іонів кобальту призводила до зростання активності ензиму у гепатоцитах риб. Іони кобальту суттєво впливали на активність цитохромоксидази у риб, демонструючи тканинну та дозозалежну специфіку. У зябрах як карася, так і щуки, пригнічення цитохромоксидази зростало пропорційно до концентрації кобальту у воді. Натомість, у печінці обох видів риб, обидві досліджені концентрації кобальту мали ідентичний інактиваційний ефект на цей фермент. Риби є інформативними об’єктами для біоіндикації стану водного середовища. Зміни в їх морфометричних, гематологічних показниках, а також активності досліджуваних ферментів є інформативними індикаторами стану організму при впливі підвищених концентрацій іонів важких металів, зокрема кобальту. Дослідження сукупності цих параметрів дозволить оцінити витривалість риб до забруднення та прогнозувати зміни біоценозів у водоймах, забруднених важкими металами.; Heavy metals are one of the main environmental pollutants due to their toxicity, ability to persist in water and accumulate in aquatic organisms. They enter the environment both from natural sources, such as the destruction of rocks and volcanic eruptions, and as a result of human activity, in particular through the extraction of minerals, from industrial and agricultural enterprises. Metals, both biologically necessary and toxic, are unsafe in elevated concentrations due to their ability to accumulate, biomagnificate and high biological activity for aquatic organisms. Because of this, the amount of metals in the components of hydroecosystems must be constantly monitored. Cobalt is a heavy metal and an essential trace element. It is a component of vitamin B12 and acts as a cofactor for many enzymes. Cobalt plays an important role in many metabolic processes and interacts with key biologically active substances such as pyridoxine, polysaccharides, dehydroascorbic acid, riboflavin and pyridine nucleotides. As one of the B vitamins, Vitamin B12 (cobalamin) is critically important for cellular metabolism, in particular for DNA synthesis, erythropoiesis and the functioning of the nervous system. Cobalt is found in natural aquatic environments in small concentrations. Typically, in unpolluted natural waters, the concentration of cobalt does not exceed a few micrograms per cubic decimeter. Assessment of the impact of metal ions on aquatic ecosystems using biological indicators is particularly informative. It allows you to detect changes with high accuracy and predict further consequences. In addition, this approach is more cost-effective compared to traditional physicochemical methods of water analysis. Therefore, the purpose of the dissertation work was to determine individual morphological indicators, as well as the biochemical profile of the blood, the activity of a number of enzymes in freshwater fish under the influence of sublethal concentrations of cobalt ions. To determine the accumulation of the studied metal ions in fish tissues and their effect on these indicators. In model conditions, the morphometric and biochemical indicators of crucian carp (Carassius gibelio Bloch.) and pike (Esox lucius L.) were investigated under the influence of sublethal concentrations of Co2+ ions (0.1 and 0.25 mg/dm3 ). Experimental studies were conducted at the Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University during 2021–2025. As a result of the analysis of morphometric characteristics, it was found that in the studied fish species, the values of most dimensional indicators do not differ from the control ones. However, in crucian carp, under the influence of 0.1 mg/dm³ of cobalt, deterioration of fatness and changes in body proportions (decrease in the coefficients of large head and broad back) were noted. A tendency to decrease in the liver-somatic index was also observed. Other reactions are characteristic of pike: at 0.1 mg/dm³ of cobalt, the sizes of the head and anal fin changed. At a higher concentration (0.25 mg/dm³), the length of the fins and the antedorsal/antepectral distances increased. An important difference from crucian carp is the increase in liver mass in pike with increasing cobalt concentration, which was reflected in an increase in the liver-somatic index and girth/curvature indices. However, as in crucian carp, the coefficients of fatness and broad back in pike decreased under the influence of cobalt. The conducted studies have shown that changes in hematological parameters of fish blood are species-specific and directly depend on the concentration of metal ions in the aquatic environment. Although sublethal concentrations of cobalt did not affect its content in the blood of either crucian carp or pike, it is worth noting that in crucian carp the level of cobalt in the blood was approximately ten times lower than in pike. In crucian carp, an increase in the number of erythrocytes, hemoglobin and hematocrit values was observed only at a relatively low concentration of cobalt ions (0.1 mg/dm³), while in pike similar changes occurred at a higher concentration (0.25 mg/dm³). Increased concentrations of cobalt (both 0.1 mg/dm³ and 0.25 mg/dm³) caused an increase in the level of glucose in the blood of both studied fish species. As for lactate, in crucian carp its concentration increased at both concentrations of cobalt, while in pike it was observed only at the action of 0.25 mg/dm³ of metal ions. The amount of pyruvate in the blood of crucian carp increased at 0.25 mg/dm³ Co²⁺, and in pike, on the contrary, it decreased in proportion to the concentration of cobalt in the water. A direct relationship was recorded between the lactate/pyruvate ratio and the activity of lactate dehydrogenase in both fish species under the action of increased concentrations of cobalt, which indicates an increase in glycolytic processes in energy supply, especially in pike, at high concentrations of metal (0.25 mg/dm³). Increased concentrations of cobalt affect the protein composition of the blood of fish, and these changes are species-specific. In crucian carp, the total protein content in blood serum increased by 18.9% and 24.8% under the influence of 0.1 and 0.25 mg/dm³ of cobalt ions, respectively. In contrast, in pike, this indicator decreased by 15.8% only at a higher concentration of the metal (0.25 mg/dm³). As for the fractional composition of blood plasma, in crucian carp, increased cobalt concentrations did not cause significant changes in the amount of albumin and γ-globulins. However, the effect of 0.1 mg/dm³ of cobalt led to a decrease in α1 and α2-globulins and an increase in the β-globulin fraction. In pike, slightly different changes were observed. Thus, at 0.1 mg/dm³ of cobalt, an increase in albumin and α2-globulins was noted, as well as a decrease in β- and γ-globulins. Exposure to cobalt in the amount of 0.25 mg/dm³ caused an increase in β-globulins and a decrease in γ-globulins in pike plasma. A significant increase in the albumin-globulin ratio was recorded only in pike blood plasma under the influence of 0.1 mg/dm³ cobalt ions. The next stage of our work was the study of oxidative stress in the body of freshwater fish. Increased concentrations of cobalt ions caused the accumulation of lipid peroxidation products in the blood of pike, while no significant changes were observed in crucian carp. This indicates a higher resistance of crucian carp compared to pike to sublethal concentrations of cobalt ions. The highest of the studied concentrations of metal ions (0.25 mg/dm³) induced lipid peroxidation in the blood of pike, as evidenced by an increase in the level of TBA-active products, diene conjugates and lipid hydroperoxides. In contrast, the effect of a lower concentration of Co2+ ions (0.1 mg/dm³) caused a decrease in the content of malondialdehyde and diene conjugates, which may indicate an antioxidant effect of low concentrations of the metal. Studies of catalase and superoxide dismutase activity in fish blood plasma revealed a clear dependence of changes on the concentration of metal ions. High concentrations of cobalt ions in water (0.25 mg/dm³) had a pro-oxidant effect on the fish organism, as evidenced by an increase in the activity of antioxidant defense enzymes in the blood. Lower concentrations of metal ions, in general, do not cause significant changes in the functioning of enzymes. Enzyme systems are sensitive bioindicators of metal pollution of hydroecosystems. Enzyme activity can either increase or decrease, depending on such factors as the concentration of the pollutant, its chemical nature and the route of entry into the body. A study of transamination processes in crucian carp and pike tissues under the influence of cobalt ions in concentrations of 0.1 and 0.25 mg/dm³ was conducted. At the same time, an increase in the activity of aspartate aminotransferase was observed in the liver of both fish species under the influence of sublethal concentrations of cobalt. At the same time, changes in the muscles and blood plasma were implausible. As for alanine aminotransferase, its activity varied depending on the species of fish, tissue type and metal concentration. Thus, in crucian carp at a concentration of 0.25 mg/dm³ of cobalt in water, the activity of alanine aminotransferase increased in the liver, but decreased in the blood plasma. In pike, activation of this enzyme was noted in the liver and blood plasma at 0.1 mg/dm³ of cobalt, as well as in the muscles at 0.25 mg/dm³ of metal in water. In general, the reaction of the transamination system in crucian carp and pike to cobalt intoxication indicates a restructuring of amino acid and protein metabolism, which is necessary to ensure energy and plastic adaptation to the stressful effects of the toxicant. It was found that the effect of sublethal concentrations of cobalt causes multidirectional changes in the functioning of lactate dehydrogenase. The effect of cobalt ions at a concentration of 0.1 mg/dm³ did not cause statistically significant changes in the activity of lactate dehydrogenase in the tissues of pike and crucian carp. In contrast, the effect of 0.25 m/ dm³ of Co2+ ions led to the activation of the enzyme in the tissues of crucian carp and pike liver, while in the gills of pike inhibition of the enzymatic activity of lactate dehydrogenase was observed. Regarding the functioning of succinate dehydrogenase, high concentrations of cobalt ions (0.25 mg/dm³) led to more noticeable changes in the gill tissues, as well as in the liver, in both crucian carp and pike, where a decrease in the activity of the enzyme was observed, which is probably due to inhibition of the aerobic energy supply system. At the same time, the action of 0.1 mg/dm³ of cobalt ions led to an increase in the activity of the enzyme in fish hepatocytes. Cobalt ions significantly affected the activity of cytochrome oxidase in fish, demonstrating tissue and dose-dependent specificity. In the gills of both crucian carp and pike, the inhibition of cytochrome oxidase increased in proportion to the concentration of cobalt in the water. However, in the liver of both fish species, both studied concentrations of cobalt had an identical inactivation effect on this enzyme. Fish are informative objects for bioindication of the state of the aquatic environment. Changes in their morphometric, hematological indicators, as well as the activity of the studied enzymes are informative indicators of the state of the organism under the influence of elevated concentrations of heavy metal ions, in particular cobalt. Studying the set of these parameters will allow us to assess the resistance of fish to pollution and predict changes in biocenoses in water bodies contaminated with heavy metals. Опис: Захист відбувся : 12 серпня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37032 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37031 Назва: Розробка біотехнологічних підходів до підвищення адаптивного потенціалу рідкісних видів роду Carlina L. in vitro Автори: Колісник, Христина Михайлівна; Kolisnyk, K. M. Короткий огляд (реферат): The current stage of human development is characterised by an increasing demand for environmentally friendly plant raw materials for use in the pharmaceutical industry. However, the uncontrolled harvesting of medicinal plant species leads to the depletion of their natural reserves and a decline in population sizes, which may ultimately result in the extinction of these species. Therefore, it is crucial to identify alternative sources for obtaining such plant materials. Among the valuable rare plant species in need of protection within the territory of Ukraine are species of the genus Carlina L., in particular, Carlina onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Pawl and Carlina cirsioides Klokov. Both are listed in the Red Data Book of Ukraine (2009) and are classified as vulnerable species. The range of Carlina acaulis L., which is considered regionally rare in Ukraine, is also rapidly declining. Опис: Захист відбувся : 30 липня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус) Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37031 2025-01-01T00:00:00Z