http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 Sun, 21 Jun 2026 15:42:06 GMT 2026-06-21T15:42:06Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41351 Назва: Tolerance of uncertainty as a personal resource for the development of senior high school students’ creativity Автори: Vasylkevych, Ya. Z.; Ryk, M. S.; Kikinezhdi, O. M. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41351 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41350 Назва: Особливості ідентифікації та розвитку різних видів обдарованості підлітків в освітньому середовищі Автори: Василькевич, Ярослава Зіновіївна; Рик, Микола Сергійович; Кікінежді, Оксана Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми ідентифікації та розвитку різних видів обдарованості підлітків в освітньому середовищі. Актуальність дослідження зумовлено потребою вдосконалення психолого-педагогічних підходів до виявлення обдарованості з урахуванням вікових особливостей розвитку самосвідомості, мотиваційної сфери та соціальних взаємодій підлітків. Проаналізовано проблему обдарованості як динамічного багатовимірного утворення, що формується у процесі взаємодії індивідуальних здібностей та умов освітнього середовища. Емпіричне дослідження здійснено із застосуванням експертних рейтингових оцінок за моделлю Дж. Рензуллі та включало оцінювання здібностей до навчання, мотиваційно-особистісної, творчої та лідерської обдарованості. У дослідженні залучено учнів підліткового віку закладів загальної середньої освіти та класних керівників у ролі експертів. Визначено різні типи рейтингових оцінок: експертну оцінку (оцінка класних керівників); самооцінку (оцінювання школярів самих себе); взаємооцінку (усереднена оцінка, яку дали учні однокласникам). За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість підлітків характеризується середнім рівнем прояву різних видів обдарованості. Водночас виявлено суттєві розбіжності між експертними оцінками педагогів та самооцінками і взаємооцінками учнів щодо творчої та мотиваційно-особистісної обдарованості. Визначено тенденцію недооцінювання підлітками власного потенціалу, що може бути пов’язано з віковою нестабільністю Я-концепції та впливом соціальних очікувань. Зроблено висновок про доцільність застосування багатокритеріальних підходів до ідентифікації обдарованості та створення освітнього розвивального середовища для підтримки її актуалізації.; The article presents the results of a theoretical and empirical study of the problem of identifying and developing different types of giftedness in adolescents within the educational environment. The relevance of the study is determined by the need to improve psychological and pedagogical approaches to giftedness identification, taking into account age-related characteristics of self-awareness development, motivational sphere, and social interactions in adolescence. Giftedness is analyzed as a dynamic, multidimensional construct formed through the interaction of individual abilities and conditions of the educational environment. The empirical study was conducted using expert rating assessments based on J. Renzulli’s model and included the evaluation of learning abilities, motivational-personal, creative, and leadership giftedness. The sample consisted of adolescent students from general secondary education institutions and their class teachers, who acted as experts. Several types of ratings were applied: expert evaluation (ratings by class teachers), self-evaluation (students’ self-assessments), and peer evaluation (average ratings given by classmates). The results of the empirical study indicate that the majority of adolescents demonstrate a medium level of expression of different types of giftedness. At the same time, significant discrepancies were found between teachers’ expert assessments and students’ self- and peer evaluations regarding creative and motivational-personal giftedness. A tendency for adolescents to underestimate their own potential was identified, which may be associated with age-related instability of self-concept and the influence of social expectations. The study concludes that a multicriteria approach to giftedness identification is advisable, as well as the need to create a developmental educational environment to support its actualization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41350 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41347 Назва: Толерантність до невизначеності як особистісний ресурс розвитку креативності старшокласників Автори: Василькевич, Ярослава; Кікінежді, Оксана Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено толерантність до невизначеності як особистісний ресурс розвитку креативності та творчої обдарованості особистості. Представлено результати емпіричного дослідження старшокласників із вико-ристанням тесту творчого мислення Е. Торренса, шкали толерантності до невизначеності Д. МакЛейна та опиту-вальника С. Баднера. Встановлено нерівномірність розвитку компонентів креативності: достатній рівень швидко-сті, гнучкості та оригінальності поєднується зі зниженою розробленістю. Авторами виявлено тенденційний зв’язок між оригінальністю та толерантністю до невизначеності, що дозволяє розглядати її як психологічний ресурс під-тримки творчої активності старшокласників.; The article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of tolerance for ambiguity as a personal resource for the development of creativity and creative giftedness in high school students. The relevance of the research is determined by the growing role of creative thinking in the context of educational transformations, social instability, and the need to foster students’ ability for flexible adaptation, acceptance of novelty, and generation of non-standard solutions. Tolerance for ambiguity is considered a cognitive style associated with openness to new experience, cognitive flexibility, and the ability to function effectively in ambiguous situations. The purpose of the study was to identify the specific features of creativity development in high school students and to determine the nature of the relationship between creative thinking indicators and tolerance/intolerance of ambiguity. The empirical study involved 46 students of general secondary education institutions. Data were collected using the Torrance Tests of Creative Thinking (Figural Form A, Short Version), Budner’s Intolerance of Ambiguity Scale, and McLain’s Multiple Stimulus Types Ambiguity Tolerance Scale (MSTAT). The findings revealed an uneven development of creativity components among high school students: sufficient levels of fluency, flexibility, and originality were combined with a lower level of elaboration, indicating the predominance of idea generation over detailed development and structural refinement. A tendency toward higher tolerance for ambiguity was observed in subgroups with higher originality scores, along with a decrease in intolerance of ambiguity as creative thinking increased. However, the identified correlations were weak and statistically insignificant, suggesting the multifactorial nature of creativity development and the indirect role of tolerance for ambiguity within the structure of creative abilities. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41347 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41003 Назва: Толерантність до невизначеності як когнітивно-стильова характеристика особистості старшокласника Автори: Василькевич, Я.З.; Розенко, Я. П.; Кікінежді, Оксана Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження толерантності до невизначеності як когнітивно-стильової характеристики особистості старшокласників в умовах зростання соціальної та освітньої нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена підвищенням психологічного навантаження на учнів та необхідністю пошуку ефективних ресурсів їх адаптації до ситуацій новизни, складності й суперечливості. Толерантність до невизначеності розглянуто як психологічний ресурс, що забезпечує когнітивну гнучкість, емоційну стабільність і здатність до прийняття рішень. Метою дослідження є визначення особливостей прояву толерантності та інтолерантності до невизначеності у старшокласників. У дослідженні взяли участь 46 учнів закладів загальної середньої освіти. Для збору емпіричних даних використано опитувальник інтолерантності до невизначеності С. Баднера та шкалу толерантності до невизначеності Д. МакЛейна (MSTAT-I). Проаналізовано середньогрупові та рівневі показники інтолерантності до невизначеності за компонентами новизни, складності та суперечливості, а також загальний рівень толерантності до невизначеності. Встановлено, що більшості старшокласників притаманний середній рівень толерантності до невизначеності, що свідчить про відносно сформовану здатність адаптивно реагувати на неоднозначні ситуації. Водночас виявлено групу учнів із високим рівнем інтолерантності до складності та суперечливості, що може ускладнювати процеси адаптації. Зроблено висновок про те, що толерантність до невизначеності перебуває на етапі становлення та потребує цілеспрямованого розвитку в освітньому середовищі. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з вивченням толерантності до невизначеності як ресурсу психологічної адаптації особистості в умовах соціальних змін.; The article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of tolerance of uncertainty as a cognitive-style characteristic of high school students’ personality under conditions of increasing social and educational instability. The relevance of the study is determined by the growing psychological burden on students and the need to identify effective resources for their adaptation to situations of novelty, complexity, and contradiction. Tolerance of uncertainty is considered as a psychological resource that ensures cognitive flexibility, emotional stability, and decision-making ability. The aim of the study is to determine the peculiarities of tolerance and intolerance of uncertainty among high school students. The study involved 46 students of general secondary education institutions. The Budner Intolerance of Ambiguity Scale and McLain’s Tolerance of Ambiguity Scale (MSTAT-I) were used to collect empirical data. The average and level-based indicators of intolerance of uncertainty were analyzed according to the components of novelty, complexity, and contradiction, as well as the overall level of tolerance of uncertainty. It was found that most high school students demonstrate a moderate level of tolerance of uncertainty, indicating a relatively developed ability to respond adaptively to ambiguous situations. At the same time, a group of students with a high level of intolerance to complexity and contradiction was identified, which may complicate adaptation processes. It is concluded that tolerance of uncertainty is in the process of formation and requires purposeful development within the educational environment. Prospects for further research are outlined, particularly in relation to studying tolerance of uncertainty as a resource for psychological adaptation under conditions of social change. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41003 2026-01-01T00:00:00Z