DSpace Зібрання:

Критерії добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Назва: Критерії добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в умовах цифровізації вищої педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних ефективно використовувати іноземну мову у фаховій діяльності та працювати в сучасному цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано, що цифрові ресурси в системі іншомовної підготовки мають добиратися не лише з огляду на їх технічні можливості, а насамперед з урахуванням дидактичної доцільності, професійної спрямованості, змістового наповнення, доступності, інтерактивності, мотиваційного потенціалу та результативності. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, специфіки іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та особливостей функціонування цифрового освітнього середовища уточнено сутність цифрових ресурсів як сукупності електронних засобів, платформ, сервісів, застосунків і мультимедійного контенту, що забезпечують організацію, підтримку й оптимізацію процесу навчання іноземної мови у закладах вищої освіти. У статті теоретично обґрунтовано систему критеріїв добору цифрових ресурсів, до якої віднесено цільовий, змістовий, методичний, професійно орієнтований, технологічний, інтерактивно-комунікативний, мотиваційний, безпековий, інклюзивний та результативний критерії. Здійснено групування критеріїв за змістовою спрямованістю на дидактичні, професійно орієнтовані, технологічні та психолого-педагогічні. Доведено, що таке групування дає змогу системно осмислити процес добору цифрових ресурсів і врахувати багатовимірний характер іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Практичну цінність дослідження становить запропонована таблиця рівнів оцінювання цифрових ресурсів, яка може бути використана викладачами закладів вищої освіти для аналізу, порівняння та добору цифрових платформ, сервісів і застосунків відповідно до цілей, змісту й очікуваних результатів іншомовної підготовки. Установлено, що системне використання запропонованих критеріїв сприяє підвищенню обґрунтованості вибору цифрових засобів навчання, оптимізації цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти, розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів, їхньої професійної мобільності та готовності до майбутньої педагогічної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні показників і рівнів оцінювання якості цифрових ресурсів, створенні розширених експертних інструментів їх аналізу та експериментальній перевірці ефективності запропонованої системи критеріїв у практиці професійної підготовки майбутніх учителів.; The article considers the problem of selecting digital resources for foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines in the conditions of digitalization of higher pedagogical education. The relevance of the study is due to the need to improve the quality of professional training of pre-service teachers who are able to effectively use a foreign language in their professional activities and work in a modern digital educational environment. It is substantiated that digital resources in the system of foreign language training should be selected not only in view of their technical capabilities, but primarily taking into account didactic expediency, professional orientation, content, accessibility, interactivity, motivational potential and effectiveness. Based on the analysis of scientific and pedagogical sources, the specifics of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines and the features of the functioning of the digital educational environment, the essence of digital resources as a set of electronic tools, platforms, services, applications and multimedia content that ensure the organization, support and optimization of the foreign language learning process in higher education institutions has been clarified. The article theoretically substantiates the system of criteria for selecting digital resources, which includes target, content, methodological, professionally oriented, technological, interactive and communicative, motivational, safety, inclusive and outcome-based criteria. The criteria have been grouped according to their content orientation into didactic, professionally oriented, technological, psychological and pedagogical. It has been proven that such grouping allows us to systematically comprehend the process of selecting digital resources and take into account the multidimensional nature of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines. The practical value of the study is the proposed table of levels for evaluating for evaluating digital resources, which can be used by teachers of higher education institutions to analyze, compare and select digital platforms, services and applications in accordance with the goals, content and expected results of foreign language training. It has been established that the systematic use of the proposed criteria contributes to increasing the validity of the choice of digital learning tools, optimizing the digital educational environment of a higher education institution, developing foreign language communicative competence of students, their professional mobility and readiness for future pedagogical activity in the conditions of the information society. Prospects for further research are seen in the development of indicators and levels of evaluating the quality of digital resources, creating expanded expert tools for their analysis and experimentally testing the effectiveness of the proposed system of criteria in the practice of professional training of pre-service teachers.

Сучасні тенденції іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у цифровому освітньому середовищі: український та міжнародний контекст

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Назва: Сучасні тенденції іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у цифровому освітньому середовищі: український та міжнародний контекст Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено узагальненню сучасних тенденцій іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у цифровому освітньому середовищі з акцентом на зіставлення укра- їнського та міжнародного контекстів. Актуальність проблематики зумовлена зростанням потреби у професійній іншомовній комунікації майбутніх STEM-учителів, цифровою трансформацією професійної підготовки та зміною способів взаємодії, оцінювання й доступу до навчальних ресурсів. Методологічну основу становлять аналіз і син- тез наукових джерел та нормативно-рамкових документів, порів- няльне узагальнення підходів і виокремлення ключових дидактичних орієнтирів. Установлено, що міжнародний дискурс зміщується до результатів навчання, пов’язаних з онлайн-взаємодією, мультимо- дальною комунікацією та медіацією, а також до інтегрованих моде- лей, які поєднують мовні й предметні цілі у підготовці майбутніх учителів природничо-математичного циклу. У цифровому вимірі визначальними стають проєктування змішаного навчання, пере- осмислення ролі системи управління навчанням і цифрових ресурсів, а також цифрове формувальне оцінювання (е-портфоліо, рубрики, аналітика участі, оцінювання внеску в онлайн-дискусію). Наголошено на посиленні ролі розвитку іноземної мови для професійних цілей в STEM-контексті (робота з академічним письмом, термінологією, коректним цитуванням) і підтримці самостійного навчання здобу- вачів. Для українського контексту характерними є підвищена увага до розвитку цифрової компетентності майбутнього вчителя, поши- рення інструментів самооцінювання цифрових умінь і поступова інтеграція платформних рішень у мовні курси. Окремою тенденцією визначено використання генеративного штучного інтелекту для під- тримки іншомовного навчання та зворотного зв’язку за умов дотри- мання етики, прозорості, захисту даних і академічної доброчесності. Зроблено висновок про доцільність синхронізації іншомовних резуль- татів навчання з цифровими компетентностями та впровадження модульних курсів, орієнтованих на реальні професійні комунікативні завдання в цифровому середовищі у практиці викладання.; The article is devoted to the generalization of modern trends in foreign language training of pre-service teachers of science and mathematics in the digital educational environment with an emphasis on comparing the Ukrainian and international contexts. The relevance of the issue is determined by the increasing demand for professional foreign language communication among future STEM teachers, the digital transformation of teacher education, and evolving approaches to interaction, assessment, and access to educational resources. The methodological basis is the analysis and synthesis of scientific sources and regulatory framework documents, comparative generalization of approaches and identification of key didactic guidelines. It is established that the international discourse is shifting towards learning outcomes related to online interaction, multimodal communication and mediation, as well as to integrated models that combine language and subject goals in the training of pre-service teachers of the science and mathematics cycle. In the digital dimension, the design of blended learning, rethinking the role of the learning management system and digital resources, as well as digital formative assessment (e-portfolios, rubrics, participation analytics, assessing contributions to online discussions) are becoming decisive. The emphasis is on strengthening the role of foreign language development for professional purposes in the STEM context (working with academic writing, terminology, correct citation) and supporting self-regulated learning of applicants. The Ukrainian context is characterized by increased attention to the development of digital competence of future teachers, the spread of digital skills self-assessment tools, and the gradual integration of platform solutions into language courses. A separate trend is the use of generative AI to support foreign language learning and feedback while adhering to ethics, transparency, data protection, and academic integrity. The conclusion is made about the feasibility of synchronizing foreign language learning outcomes with digital competencies and implementing modular courses focused on real professional communicative tasks in a digital environment in teaching practice.

Аналіз функціональних можливостей цифрових застосунків для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Назва: Аналіз функціональних можливостей цифрових застосунків для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано актуальність використання цифрових застосунків в іншомовній підготовці май- бутніх учителів природничо-математичних дисциплін, з огляду на потребу працювати з фаховими іншомовними джерелами, формувати термінологічну лексику, мовлення та комунікативні моделі педагогічної взаємодії. Мета статті: проаналізувати функціональні можливості цифрових застосунків і визначити дидактично доцільні підходи до їх добору та комбінування в освітньому модулі. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел із мобільного та цифрового навчання мов, якісний контент-аналіз функцій застосунків і порівняльний аналіз їх потенціалу щодо розвитку видів мовленнєвої діяльності. Виокремлено критерії добору інструментів та описі цифрових застосунків для вивчення мови: Readlang, ChatGPT і MagicSchool AI, Miro. Запропоновано приклади завдань і рекомендації щодо інтеграції цифрових застосунків у короткий навчальний модуль іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Їх комплексне використання забезпечує поетапну організацію іншомовної діяльності студентів від сприймання та осмислення фахового іншомовного тексту до продуктивного використання іноземної мови в комунікації.; The article substantiates the relevance of using digital applications in foreign language training for preservice teachers of the natural sciences and mathematics, given the growing need to work with professional foreignlanguage sources, develop terminological vocabulary, and form speech and communicative patterns necessary for pedagogical interaction in multilingual educational settings. The article aims to analyze the functional capabilities of digital applications and to determine didactically appropriate approaches to their selection, combination, and pedagogical integration within a short educational module. Research methods: theoretical analysis of scienti􀂿c sources on mobile-assisted and digital language learning, qualitative content analysis of the functions of selected applications, and comparative analysis of their potential for developing di􀵵erent types of speech activity, including reading, speaking, writing, and collaborative communication. The study identi􀂿es the main criteria for selecting digital tools: functional compliance with educational objectives, quality of feedback, opportunities for personalization, support for group interaction, potential to create educational content, and assessment capabilities. The article characterizes the didactic potential of several digital programs for foreign language training, including Readlang for reading comprehension and vocabulary development, ChatGPT and MagicSchool AI for language assistance and methodological design, Canva for visualization and creation of educational materials, and Miro for projectbased collaboration and peer assessment. Examples of tasks and recommendations for integrating digital applications into a short educational module for pre-service teachers of natural sciences and mathematics are proposed. Their comprehensive use provides a phased organization of students' foreign language activities from the perception and comprehension of a professional foreign language text to the productive use of a foreign language in communication.

DEVELOPING INTERCULTURAL COMPETENCE OF INTERNATIONAL TOURISM STUDENTS THROUGH AUGMENTED REALITY

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Назва: DEVELOPING INTERCULTURAL COMPETENCE OF INTERNATIONAL TOURISM STUDENTS THROUGH AUGMENTED REALITY Автори: Zablotska, Lyubov Mykhailivna; Olendr, Tetiana Mykhailivna; Tsar, Iryna Olehivna; Turchyn, Andrii Ivanovych Короткий огляд (реферат): This article examines the development of intercultural competence of first- and second-year students majoring in International Tourism through the integration of Augmented Reality (AR) technologies into foreign language instruction. The relevance of this topic stems from the rapid expansion of the global tourism industry and the growing labour market demand for professionals capable of effective cross-cultural communication in multilingual service environments. The theoretical framework draws on contemporary models of intercultural communicative competence and the pedagogical affordances of AR in Foreign Language Learning (FLL). A mixedmethods research design was employed with a group of 32 university students (14 female, 18 male). The quantitative component involved pre- and post-intervention testing across three dimensions: intercultural awareness (20-point scale), communicative confidence in cross-cultural encounters (5-point Likert scale), and engagement with AR tools. The qualitative component comprised semi-structured group interviews conducted with all participants following the five-month AR-based intervention. Results demonstrated statistically significant improvements across all three dimensions (p < 0.01, large effect sizes). Specifically, mean intercultural awareness scores rose from 11.4 to 16.1, and communicative confidence increased from 2.8 to 4.1. 87.5% of students rated the AR tools as useful or very useful for professional development. Qualitative analysis of interview data revealed three dominant themes: immersive cognitive engagement, reduced affective anxiety in cross-cultural situations, and a strong desire for broader AR integration across the curriculum. Based on the empirical findings, three practical pedagogical scenarios for AR use have been proposed and substantiated: cross-cultural service encounter simulations, AR-enhanced tourism route design tasks, and interactive cultural reference companion applications. The article concludes that the systematic integration of AR into professional foreign language curricula for tourism students constitutes an effective, evidence-based, and practically viable pedagogical strategy.; У статті досліджується проблема формування міжкультурної компетентності студентів першого та другого курсів спеціальності «Міжна- родний туризм» засобами доповненої реальності (AR) у процесі іншомовної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком міжнарод- ної туристичної галузі та зростаючою потребою ринку праці у фахівцях, здатних ефективно здійснювати іншомовну комунікацію в полікультурному середовищі. Теоретичну основу дослідження складають сучасні концепції міжкультурної комунікативної компетентності та педагогічного потенціалу технологій допов- неної реальності у навчанні іноземних мов. Емпіричну базу становлять результати змішаного дослідження із залученням 32 студентів (14 дівчат та 18 юнаків). Кількісна складова передбачала проведення тестування до та після впровадження AR-інтервенції за трьома вимірами: міжкультурна обізнаність (20-бальна шкала), комунікативна впевненість у міжкультурних ситуаціях (5- бальна шкала Лікерта) та залученість до роботи з AR-інструментами. Якісна складова включала напівструктуровані групові інтерв'ю з усіма учасниками дослідження. Результати засвідчили статистично значущі позитивні зміни за всіма трьома вимірами (p < 0,01, велика сила ефекту). Зокрема, середній бал міжкультурної обізнаності зріс із 11,4 до 16,1 бала, а комунікативна впевненість – із 2,8 до 4,1. Загалом 87,5% студентів оцінили AR-інструменти як корисні або дуже корисні для професійного розвитку. Якісний аналіз інтерв’ю виявив три домінуючі теми: занурювальна когнітивна залученість, зниження тривожності в міжкультурних ситуаціях та бажання ширшого впровадження AR у навчальний процес. На основі отриманих результатів розроблено та обґрунтовано три практичні педагогічні сценарії використання доповненої реальності: симуляції міжкультурних сервісних ситуацій, AR-туристичні маршрути та інтерактивні культурні довідники. Зроблено висновок про доцільність та ефективність системного впровадження технологій доповненої реальності у мовну підготовку студентів туристичних спеціальностей.