http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8633 Mon, 22 Jun 2026 16:31:29 GMT 2026-06-22T16:31:29Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41119 Назва: Сутність і структура цифрового освітнього середовища в контексті іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в умовах цифрової трансформації вищої педагогічної освіти та підвищення вимог до професійно спрямованої іншомовної компетентності. За результатами дослідження аргументовано тлумачення цифрового освітнього середовища як інтегрованої педагогічної системи, що поєднує цифрову інфраструктуру, професійно спрямований іншомовний контент, засоби комунікації, інструменти оцінювання та педагогічний супровід, націлені на ефективне формування іншомовної компетентності здобувачів вищої освіти. Встановлено основні компоненти, функції та дидактичні характеристики цифрового освітнього середовища, що забез- печують інтеграцію іншомовної підготовки з професійною підготовкою майбутніх учителів природ- ничо-математичних дисциплін, серед яких доступність, інтерактивність, професійна спрямованість, гнучкість та неперервність навчання. Досліджено структурні особливості цифрового освітнього середовища в контексті іншомовної підготовки, що допомогло узагальнити його структуру й пред- ставити взаємозв’язок між компонентами, функціями та дидактичними характеристиками як чин- ник підвищення ефективності професійно орієнтованої іншомовної підготовки у вищій педагогічній школі. У висновках наголошено, що цифрове освітнє середовище розглядають не як набір технічних засо- бів, а як педагогічно розроблену систему, що створює умови для змістовного використання іноземної мови в професійному та освітньому контекстах природничо-математичних дисциплін. Структуро- вана взаємодія цифрових навчальних платформ, професійно орієнтованого іншомовного контенту, засобів комунікації та співпраці, механізмів оцінювання та методичного забезпечення сприяє систем- ному формуванню іншомовної компетентності майбутніх учителів.; The relevance of this study is determined by the need to modernize the foreign language training of future teachers of natural and mathematical disciplines under the conditions of digital transformation of higher pedagogical education and the increasing requirements for professionally oriented foreign language competence. The findings substantiate the interpretation of the digital educational environment as an integrated pedagogical system that combines digital infrastructure, professionally oriented foreign language content, communication tools, assessment instruments, and pedagogical support aimed at the effective development of foreign language competence in higher education students. The main components, functions, and didactic characteristics of the digital educational environment that ensure the integration of foreign language training with the professional preparation of future teachers of natural and mathematical disciplines are identified, including accessibility, interactivity, professional orientation, flexibility, and continuity of learning. The structural features of the digital educational environment in the context of foreign language training are examined, which makes it possible to generalize its structure and to present the interrelationship between components, functions, and didactic characteristics as a factor in enhancing the effectiveness of professionally oriented foreign language training in higher pedagogical education. The conclusions emphasize that the digital educational environment should be regarded not as a set of technical tools but as a pedagogically designed system that creates conditions for the meaningful use of a foreign language in professional and educational contexts of natural and mathematical disciplines. The structured interaction of digital learning platforms, professionally oriented foreign language content, communication and collaboration tools, assessment mechanisms, and methodological support contributes to the systematic development of foreign language competence of future teachers. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41119 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41057 Назва: Дидактичні умови ефективної імплементації гейміфікації та ШІ-технологій у процес формування іншомовної комунікативної компетентності студентів бакалаврату Автори: Цар, Ірина Олегівна; Олендр, Тетяна Михайлівна; Заблоцька, Любов Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті проведено комплексний науковий аналіз та теоретично обґрунтувано дидактичні умови, що забезпечують ефективність інтеграції гейміфікації та технологій штучного інтелекту (ШІ) у процес підготовки студентів бакалаврату з іноземної мови. Актуальність дослідження зумовлена об’єктивною потребою подолання розриву між високою цифровою грамотністю сучасної молоді та фрагментарним характером впровадження інноваційних інструментів у традиційну освітню систему вищої школи. На основі результатів педагогічного спостереження та системного вивчення фахової літератури автора- ми визначено чотири групи дидактичних умов ефективної імплементації гейміфікації та ші-технологій у процес формування іншомовної комунікативної компетентності студентів бакалаврату: педагогічні, організаційні, технологічні та психологічні. Група педагогічних умов акцентує увагу на цільовій відповідності ігрових механік навчальним планам, раціональному поєднанні цифрових та аудиторних активностей, а також на фаховій готовності викладача до застосування ШІ-технологій. Організаційні умови охоплюють розвиток технічної інфраструктури ЗВО, інституційну підтримку цифровізації та забезпечення безперешкодного доступу здобувачів до онлайн-платформ. Група технологічних умов передбачає критерії відбору програмного забезпечення, його сумісність із системами LMS, питання кібербезпеки та стабільності роботи сервісів. Психологічні умови спрямовані на формування внутрішньої мотивації студентів засобами гейміфікації, створення психологічно безпечного навчального середовища, розвиток критичної цифрової грамотності та забезпечення балансу між змагальними й кооперативними формами навчальної діяльності. Доведено, що синергетична взаємодія гейміфікації та ШІ створює підґрунтя для глибокої персоналізації навчання та сталого розвитку іншомовної комунікативної компетентності. Підкреслено, що максимальна результативність досягається лише за умови системного впровадження всіх окреслених чинників.; The article presents a comprehensive scientific analysis and theoretical substantiation of the didactic conditions that ensure the effective implementations of gamification and AI technologies in the process of developing foreign language communicative competence of undergraduate students. The relevance of the study is determined by the objective need to avoid the gap between the high digital literacy of today's youth and the fragmented nature of innovative tool implementation within the traditional higher education system. Based on pedagogical observations and a systematic review of professional literature, the authors have identified four groups of didactic conditions for the effective implementation of gamification and AI technologies in the development of foreign language communicative competence of undergraduate students: pedagogical, organisational, technological, and psychological. The group of pedagogical conditions emphasises the alignment of game mechanics with curriculum objectives, the rational combination of digital and in-class activities, and the professional readiness of teachers to use AI technologies. The organisational conditions encompass the development of the institution's technical infrastructure, institutional support for digitalisation, and ensuring unobstructed student access to online platforms. The group of technological conditions involves criteria for software selection, its compatibility with LMS platforms, cybersecurity considerations, and the operational stability of services. The psychological conditions are aimed at fostering students' intrinsic motivation through gamification, creating a psychologically safe learning environment, developing critical digital literacy, and maintaining a balance between competitive and cooperative forms of educational activity. It has been substantiated that the synergistic interaction of gamification and AI establishes the foundation for deep personalisation of learning and the sustainable development of foreign language communicative competence. It has been emphasised that maximum effectiveness is achieved only through the systematic implementation of all identified conditions. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41057 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41046 Назва: Педагогічні умови реалізації дидактичного потенціалу цифрових технологій в іншомовній підготовці майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): The article reveals the pedagogical conditions for implementing the didactic potential of digital technologies in foreign language training of pre-service teachers. The relevance of the topic is due to the fact that digital tools are actively introduced into foreign language teaching, but their use is often fragmentary and does not ensure sustainable growth in educational outcomes without clearly defined pedagogical guidelines. The problem of the study is to identify such conditions that transform digital technologies from an auxiliary resource into a systemic didactic mechanism for the formation of foreign language communicative competence and professional readiness of a pre-service teacher. The purpose of this paper is to provide a theoretical justification and description of the pedagogical conditions under which digital technologies increase the effectiveness of foreign language training, as well as to present the results of their testing in the educational process. The analysis of scientific sources, pedagogical observation, surveys of students, analysis of educational products, testing and comparative analysis of educational achievements were used. The assessment was based on indicators of motivation, autonomy, quality of interaction, accuracy and relevance of speech in communicative tasks. As a result, a set of interrelated conditions was identified: didactically targeted integration of digital tools into content and methodology; design of online interaction and collaboration; differentiation and pedagogical support; systematic feedback and formative assessment; development of digital and methodological readiness of pre-service teachers. The implementation of the study demonstrated an increase in learning motivation, activity of foreign language practice and quality of performing communicative tasks, as well as a decrease in typical errors due to regular feedback. The risks of overload with digital services are outlined and ways of their pedagogical balancing are proposed through standardization of instructions and transparent assessment criteria. The novelty of the article lies in the specification of pedagogical conditions as a holistic model that combines the didactic functions of digital technologies with the requirements of foreign language training and offers practical guidelines for reproducible implementation, which is lacking in many related publications focused mainly on the description of individual tools.; У статті розкрито педагогічні умови реалізації дидактичного потенціалу цифрових технологій в іншомовній підготовці майбутніх учителів. Актуальність теми зумовлена тим, що цифрові інструменти активно впроваджуються у навчан- ня іноземних мов, однак їх використання нерідко має фрагментарний характер і не забезпечує стійкого зростання навчальних результатів без чітко визначених педагогічних орієнтирів. Проблема дослідження полягає у виявленні таких умов, які перетворюють цифрові технології з допоміжного ресурсу на системний дидак- тичний механізм формування іншомовної комунікативної компетентності та про- фесійної готовності майбутнього учителя. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та опис педагогічних умов, за яких цифрові технології підвищують ефективність іншомовної підготовки, а також представлення результатів їх апробації в освітньому процесі. Застосовано аналіз наукових джерел, педагогічне спостереження, опитування здобувачів освіти, аналіз навчальних продуктів, тестування та порівняльний аналіз навчальних досягнень. Оцінювання здійснювалося за показниками мотивації, автономності, якості взаємо- дії, точності й доречності мовленнєвих висловлювань у комунікативних завданнях. У результаті визначено комплекс взаємопов’язаних умов: дидактично цілеспрямо- вана інтеграція цифрових засобів у зміст і методику; проєктування онлайн-взаємодії та співпраці; диференціація і педагогічна підтримка; системний зворотний зв’язок і формувальне оцінювання; розвиток цифрово-методичної готовності майбутніх учи- телів. Апробація дослідження засвідчила зростання навчальної мотивації, активності іншомовної практики та якості виконання комунікативних завдань, а також зменшен- ня типових помилок завдяки регулярному зворотному зв’язку. Окреслено ризики пере- вантаження цифровими сервісами та запропоновано способи їх педагогічного врівно- важення через стандартизацію інструкцій і прозорі критерії оцінювання. Новизна статті полягає у конкретизації педагогічних умов як цілісної моделі, що поєднує дидактичні функції цифрових технологій із вимогами іншомовної підго- товки та пропонує практичні орієнтири для відтворюваного впровадження, чого бракує багатьом спорідненим публікаціям, зосередженим переважно на описі окре- мих інструментів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41046 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40799 Назва: Критерії добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему добору цифрових ресурсів для іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в умовах цифровізації вищої педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних ефективно використовувати іноземну мову у фаховій діяльності та працювати в сучасному цифровому освітньому середовищі. Обґрунтовано, що цифрові ресурси в системі іншомовної підготовки мають добиратися не лише з огляду на їх технічні можливості, а насамперед з урахуванням дидактичної доцільності, професійної спрямованості, змістового наповнення, доступності, інтерактивності, мотиваційного потенціалу та результативності. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, специфіки іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та особливостей функціонування цифрового освітнього середовища уточнено сутність цифрових ресурсів як сукупності електронних засобів, платформ, сервісів, застосунків і мультимедійного контенту, що забезпечують організацію, підтримку й оптимізацію процесу навчання іноземної мови у закладах вищої освіти. У статті теоретично обґрунтовано систему критеріїв добору цифрових ресурсів, до якої віднесено цільовий, змістовий, методичний, професійно орієнтований, технологічний, інтерактивно-комунікативний, мотиваційний, безпековий, інклюзивний та результативний критерії. Здійснено групування критеріїв за змістовою спрямованістю на дидактичні, професійно орієнтовані, технологічні та психолого-педагогічні. Доведено, що таке групування дає змогу системно осмислити процес добору цифрових ресурсів і врахувати багатовимірний характер іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Практичну цінність дослідження становить запропонована таблиця рівнів оцінювання цифрових ресурсів, яка може бути використана викладачами закладів вищої освіти для аналізу, порівняння та добору цифрових платформ, сервісів і застосунків відповідно до цілей, змісту й очікуваних результатів іншомовної підготовки. Установлено, що системне використання запропонованих критеріїв сприяє підвищенню обґрунтованості вибору цифрових засобів навчання, оптимізації цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти, розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів, їхньої професійної мобільності та готовності до майбутньої педагогічної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні показників і рівнів оцінювання якості цифрових ресурсів, створенні розширених експертних інструментів їх аналізу та експериментальній перевірці ефективності запропонованої системи критеріїв у практиці професійної підготовки майбутніх учителів.; The article considers the problem of selecting digital resources for foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines in the conditions of digitalization of higher pedagogical education. The relevance of the study is due to the need to improve the quality of professional training of pre-service teachers who are able to effectively use a foreign language in their professional activities and work in a modern digital educational environment. It is substantiated that digital resources in the system of foreign language training should be selected not only in view of their technical capabilities, but primarily taking into account didactic expediency, professional orientation, content, accessibility, interactivity, motivational potential and effectiveness. Based on the analysis of scientific and pedagogical sources, the specifics of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines and the features of the functioning of the digital educational environment, the essence of digital resources as a set of electronic tools, platforms, services, applications and multimedia content that ensure the organization, support and optimization of the foreign language learning process in higher education institutions has been clarified. The article theoretically substantiates the system of criteria for selecting digital resources, which includes target, content, methodological, professionally oriented, technological, interactive and communicative, motivational, safety, inclusive and outcome-based criteria. The criteria have been grouped according to their content orientation into didactic, professionally oriented, technological, psychological and pedagogical. It has been proven that such grouping allows us to systematically comprehend the process of selecting digital resources and take into account the multidimensional nature of foreign language training of pre-service teachers of natural and mathematical disciplines. The practical value of the study is the proposed table of levels for evaluating for evaluating digital resources, which can be used by teachers of higher education institutions to analyze, compare and select digital platforms, services and applications in accordance with the goals, content and expected results of foreign language training. It has been established that the systematic use of the proposed criteria contributes to increasing the validity of the choice of digital learning tools, optimizing the digital educational environment of a higher education institution, developing foreign language communicative competence of students, their professional mobility and readiness for future pedagogical activity in the conditions of the information society. Prospects for further research are seen in the development of indicators and levels of evaluating the quality of digital resources, creating expanded expert tools for their analysis and experimentally testing the effectiveness of the proposed system of criteria in the practice of professional training of pre-service teachers. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40799 2026-01-01T00:00:00Z