Казкотерапія: філософсько-освітня рефлексія

Abstract

У статті здійснено міждисциплінарне дослі- дження феномену казки та охарактеризовано

особливості проведення казкотерапії. Проана- лізовано основні класифікації казок, які зустрі- чаються у арт-терапії. Зокрема, види казок за

світоглядним типом: міфологічна, релігійна, наукова, філософська та види казок, за якими здійснюється недирективна взаємодія із дитиною: художні, дидактичні, психотерапевтичні, психокорекційні, медитативні. Проаналізовано широку

джерельну базу щодо підходів до виникнення та значення казки у житті лю- дини, починаючи від поглядів давньогрецьких філософів. Досліджено досвід

сучасних українських та закордонних теоретиків і практиків арт-терапії,

що зосередили свою діяльність навколо актуальних проблем казкотерапев- тичних методів роботи. Під терміном казкотерапії розуміються засоби пе- редачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допо- могою метафоричних засобів (за Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвою). Визначено, що

казкотерапія є одним із найдавніших психологічних та педагогічних мето- дів роботи. Проаналізовано теоретико-методологічні основи казкотерапії,

систематизовано найпоширеніші методи роботи з казкою, сформульовано вимоги та основні компоненти казкотерапевтичних занять. Визначено, що казкотерапія є універсальним методом роботи, який найбільш актуальний на заняттях із дітьми дошкільного віку та школярами, однак він може бути дієвим навіть у роботі з дорослими. Обґрунтовано, що казкотерапевтичні

заняття найбільш вдало можна організувати під час навчально-виховно- го процесу у закладах позашкільної освіти, однак, потрібно чітко розуміти

мету таких уроків та аудиторію, на яку вони розраховані. Визначено етапи арт-терапевтичних занять у закладах позашкільної освіти, проаналізовано

найпоширеніші принципи підбору казок. Доведено, що ефективність органі- зації навчального-виховного процесу на основі казкотерапії безпосередньо

пов’язана із дотриманням певного алгоритму роботи, однак вимагає по- стійного моніторингу та гнучкості. Охарактеризовано правила створення

та функціонування середовища для проведення арт-терапевтичних занять.

The article provides an interdisciplinary study of the phenomenon of fairy tales and describes the features of fairy tale therapy. The main classifications of fairy tales found in art therapy are analyzed. There are fairy tales by worldviewtype: mythological, religious, scientific, philosophical and types of fairy tales, for some artistic and psycho-non-directive interaction of the child: physical, didactic, psychotherapeutic, corrective, meditative. A wide source base on the approaches to the origin and meaning of fairy tales in humans, starting from the views of ancient Greek philosophers, is analyzed. The experience of modern and foreign theorists and practitioners of art therapy, who focused their activities around the current problems of fairy-tale methods of work, is studied. The term fairy tale therapy refers to the means of transmitting psychological knowledge about the social formation of the individual through metaphorical means. It is determined that fairy tale therapy is one of the oldest psychological and pedagogical methods of work. Theoretical and methodological bases of fairy tale therapy are analyzed, the most widespread methods of work with a fairy tale are systematized, requirements and basic components of fairy tale therapeutic classes are formulated. It is determined that fairy tale therapy is a universal method of work, which is most relevant in classes with preschool children and schoolchildren, but it can be effective even in working with adults. It is substantiated that fairy-tale therapy

classes can be most successfully organized during the educational process in out- of-school educational institutions, however, it is necessary to clearly understand

the purpose of such lessons and the audience for which they are intended. The stages of art-therapeutic classes in out-of-school educational institutions are determined, the most common principles of selection of fairy tales are analyzed. It is proved that the effectiveness of the organization of the educational process on the basis of fairy tale therapy is directly related to compliance with a certain algorithm, but requires constant monitoring and flexibility. The rules of creation and functioning of the environment for conducting art-therapeutic classes are described.