Педагогічні умови формування ціннісно-смислової компетентності бакалаврів з права у магістерській підготовці

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню ефективності впровадження в освітню підготовку здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 081 Право педагогічних умов під час формування ціннісно-смислової компетентності. Інтеграція України в європейський та світовий освітній простір передбачає організацію вищої освіти за ступеневою системою («бакалавр» – «магістр»), у межах якої магістратура покликана виконувати функції освітнього інституту формування інтелектуальної еліти України. Це зумовлює, з одного боку, адаптацію національної системи професійної підготовки фахівців у магістратурі до сучасних міжнародних стандартів, а з іншого, – проєктування нових форм і методів організації навчання, впровадження інноваційних педагогічних засобів для удосконалення якості організації освітнього процесу, а також розробку ефективних механізмів організаційно-педагогічного забезпечення з урахуванням специфіки української юридичної практики. Однак, ще й нині спостерігаємо наявність певних недоліків в організації юридичної магістерської підготовки в ЗВО, передусім, мова йде про низький соціальний статус власників магістерського диплома, що зумовлює необхідність вивчення й творчого використання не лише зарубіжних зразків, але й передового вітчизняного досвіду. Професійна підготовка – це складний освітній процес, і його цінність, значною мірою, залежить від того, наскільки добре поєднуються в єдине ціле теорія, методологія та практика. Основний виклик юридичної освіти полягає в умінні цілеспрямовано поєднати інтереси викладачів права з потребами юристівпрактиків і українського суспільства. Водночас, на відміну від інших видів професійної освіти, юридична освіта приділяє недостатньо уваги безпосередньому вивченню тонкощів юридичної професії під час професійної практики. Результатом стає укріплення у майбутніх юристів звички мислити як студент, а не як фахівець-практик, отже, випускники-правники більше схожі на конкурентоспроможних науковців, аніж на юристів-практиків, які займаються вирішенням проблем клієнтів. На підставі вивчення науково-педагогічних джерел та узагальнення досліджень у галузі юридичної освіти здійснено аналіз професійної підготовки майбутніх юристів. Встановлено, що професійна підготовка має відповідати Стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 08 Право спеціальності 081 Права та сприяти підвищенню конкурентоспроможності майбутніх юристів, а набуті загальні, спеціальні (фахові, предметні) компетентності та програмні результати мають забезпечити здобувачам освіти успішну адаптацію до української правової системи. Проаналізовано недоліки (використання репродуктивних методів, пояснювально-ілюстративного підходу, механічна передача теоретичних знань, відсутність міжпредметних зв’язків, неналежне формування правового світогляду) професійної підготовки у магістратурі. У ході дослідження встановлено, що першочергове значення у системі професійної підготовки майбутніх юристів посідають правова свідомість та правова культура. У результаті здійсненого теоретико-методологічного аналізу обґрунтовано, що основним регулятором поведінки фахівця-юриста є правосвідомість, яка базується на сукупності правових суджень і уявлень, що виражають розуміння правової дійсності, знання визначених правових норм, ставлення до них і подій у сфері правопорядку, діяльності правоохоронних органів. Правова культура є різновидом соціальної культури, що охоплює елементи загальної культури (культуру спілкування, інтелектуальну культуру, інформаційну культуру), систему правових цінностей та професійної культури юриста, вона обумовлена уявленнями про закон, норми права та поведінку юриста як суб’єкта правової діяльності). Формування правової культури і правосвідомості забезпечує належний рівень професійної готовності здобувачів освіти за спеціальністю 081 Право до діяльності. З огляду на реалії сьогодення, які пов’язані із повномасштабною агресією росії, українські юристи, мають бути не лише професійно компетентними, а й мають оволодіти, упродовж навчання у магістратурі, ціннісно-смисловою компетентністю. Здійснено аналіз базових наукових дефініцій дослідження: «цінності», «ціннісні орієнтації» та «ціннісно-смислова сфера». Ціннісно-смислову компетентність розглядаємо у якості світоглядної орієнтації, що допомагає визначати ціннісні принципи й передбачає сформовану здатність формувати індивідуальний погляд на події в особистісному і професійному житті. Тоді як ціннісно-смислову компетентність майбутнього юриста трактуємо як сукупність знань, умінь і навичок майбутнього юриста, які передбачають його здатність формувати ціннісні орієнтири, визначати шляхи досягнення цих орієнтирів, усвідомлювати роль моралі у професії, нести відповідальність за прийняті рішення, керуватись нормами професійної етики та обирати вид і модель поведінки. З’ясовано, що професійна діяльність юриста спрямована на дотримання морально-етичних та законодавчих стандартів, тому вона безпосередньо залежить від рівня сформованості ціннісно-смислової компетентності. Проаналізовано найбільш вагомі ціннісні орієнтації майбутнього юриста: здоров’язбережувальну; правову культуру, що базується на правосвідомості, ґрунтовних правових знаннях й цінностях (належне ставлення до академічної доброчесності, нульова толерантність до корупції); громадянську свідомість, що передбачає наявність чіткої громадянської позиції та громадянської активності; самоактуалізацію, яка стимулює саморозвиток, самоосвіту і самовиховання У структурі ціннісно-смислової компетентності майбутніх юристів виокремлено мотиваційно-аксіологічний (охоплює спрямованість особистості, базується на усвідомленні нею власних цінностей та інтересів та передбачає розуміння спонукальних мотивів); когнітивно-змістовий (включає понятійні теоретичні знання й уявлення майбутніх юристів щодо досліджуваної компетентності як такої та є підставою для успішного здійснення юридичної діяльності); діяльнісний (базується на сформованих практичних уміннях, які спрямовані на практичну діяльність щодо роботи з конкретними професійними ситуаціями); оцінно-рефлексивний (передбачає практичні уміння застосовувати ціннісні орієнтації для здійснення якісної рефлексії власних дій і поведінки, самооцінювання і подальшої саморегуляції професійної діяльності) компоненти. До кожного компонента обрано відповідні критерії та показники. Стан сформованості ціннісно-смислової компетентності майбутніх юристів визначаємо на основі трьох рівнів: елементарного (магістранти байдужі до професійно спрямованих ціннісних орієнтацій, спостерігається низький рівень правових знань, професійної готовності, зумовлений низьким рівнем правової культури і відсутністю бажання до саморозвитку), достатнього (магістранти є правосвідомими, добре розуміють значення правової культури у майбутній професійній діяльності, але не цікавляться громадянською діяльністю, мають середній рівень правових знань, характеризуються невизначеністю ставлення до професійної діяльності, визнають доцільність саморозвитку, але не прагнуть до самоосвіти) та високого (у системі цінностей магістрантів високий пріоритет мають доброчесність, справедливість, вони мають активну громадянську позицію, належний рівень правових знань (академічна успішність від 85 до 100 балів ECTS), спостерігається стійкий професійний інтерес і активність у професійній діяльності вже у процесі магістерської підготовки, прагнення до саморозвитку в юридичному середовищі). На підставі узагальнення і систематизації теоретико-методологічних питань ціннісно-смислової компетентності виокремлено та проаналізовано методологічні підходи, які позитивно впливають на її формування. Так, аксіологічний підхід сприяє вдосконаленню аксіосфери, розвитку гуманістичних цінностей, формуванню аксіологічної свідомості й культури; компетентнісний підхід передбачає виважений підхід до формування спектру компетентностей (загальних, спеціальних (фахових, предметних)) та розвиток стійкої мотивації до якісного розв’язання правових питань на професійному рівні для здійснення успішної юридичної діяльності; системний підхід дозволяє налагодити чітку послідовність і наступність в організації освітнього процесу (бакалаврат – магістратура) та забезпечує тісний взаємозв’язок мети і завдань на основі ефективно підібраного методичного забезпечення; особистісно орієнтований підхід дозволяє налагодити суб’єкт-суб’єктну взаємодію між викладачами та здобувачами освіти, а також сприяє активному особистісному вдосконаленню й розвитку особистісних рис і якостей характеру. На основі використання методу експертного ранжування та пілотного опитування самих здобувачів освіти було обґрунтовано три педагогічні умови: 1) створення ціннісно-творчого освітнього середовища у ЗВО; 2) формування індивідуальної освітньої траєкторії; 3) вдосконалення професійно-суб’єктних конструктів аксіосфери майбутніх юристів. У дослідженні запропоновано практичні механізми впровадження виокремлених педагогічних умов в освітній процес професійної підготовки бакалаврів права під час їхньої магістерської підготовки. Так, створення ціннісно-творчого середовища у ЗВО здійснювалося на основі дотримання етичних і правових принципів, виховання академічної доброчесності та нульової толерантності до корупції, участі магістрантів у тренінгах «Налагодження конструктивної взаємодії», «Професійна медіація у роботі юриста». Формування індивідуальної освітньої траєкторії відбувалося шляхом активного запровадження у ЗВО цифровізації освітнього процесу, індивідуалізації й диференціації освітньої діяльності, стимулювання самонавчання і саморефлексії та організації студентських інноваційних освітніх хабів. Вдосконалення професійно-суб’єктних конструктів аксіосфери відбувалося за допомогою стимулювання магістрантів до активної участі у діяльності громадських організацій і об’єднань, юридичних клінік, соціальних акціях, благодійних заходах, волонтерській діяльності. З метою візуалізації практичної діяльності розроблено організаційнопедагогічну модель формування ціннісно-смислової компетентності бакалаврів права в процесі магістерської підготовки. Авторська модель з організаційної позиції представляє собою чітку структурну схему й включає знаково-символічні позначення, а з педагогічної допомагає узагальнити отриману теоретичну і методичну інформацію та спростити пізнання процесу формування ціннісно-смислової компетентності у магістрів-правників. Модель охоплює три блоки цільово-методичний (мета, завдання, ціннісні орієнтації (здоров’язбережувальна цінність; правова культура; громадянська свідомість; самоактуалізація), методологічні підходи (аксіологічний, компетентнісний, системний, особистісно орієнтований)), змістовопрактичний (педагогічні умови, перелік освітніх компонент, узагальнені шляхи практичної діяльність, методи і форми) та результативно-оцінний (компоненти (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-змістовий, діяльнісний, оцінно-рефлексивний), рівні її сформованості (елементарний, достатній, високий) та результат). Для перевірки ефективності впровадження визначених педагогічних умов формування ціннісно-смислової компетентності майбутніх юристів упродовж 2019–2024 рр. було проведено педагогічний експеримент до якого були залучені 118 здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 081 Право двох ЗВО – Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (ЕГ) та Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (КГ). Здобувачів вищої освіти було поділено на дві групи, в яких 60 осіб – в експериментальній групі (ЕГ) та 58 осіб – у контрольній групі (КГ). У дослідженні було запропоновано практичну діяльність з формування ціннісно-смислової компетентності, що передбачала впровадження в професійну підготовку магістрантів ЕГ авторської організаційно-педагогічної моделі та педагогічних умов. Унаслідок такої діяльності було досягнуто суттєвого вдосконалення всіх компонентів ціннісно-смислової компетентності у магістрантів ЕГ, тоді як КГ математично значущих результатів не зафіксовано. Достовірність отриманих результатів перевірена з допомогою методів математичної статистики (використано критерій Пірсона χ 2 ) Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні в професійну підготовку магістранттів спеціальності 081 Право інноваційних форм і методів, які підвищують рівень ціннісно-смислової компетентності та позитивно впливають на якість професійної підготовки. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження стану сформованості ціннісносмислової компетентності; підготовлено навчально-методичні матеріали для проведення тренінгів «Налагодження конструктивної взаємодії», «Професійна медіація у роботі юриста». Започатковано проведення засідань освітніх хабів та юридичних клінік з метою вдосконалення професійно-суб’єктних конструктів аксіосфери майбутніх юристів та формування у них практичних умінь й навичок. Запатентовано в державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» два літературних письмових твори наукового характеру: «Емпіричне дослідження ціннісної сфери студентів» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 126653 від 21.05.2024 р.) та «Анкета для вивчення ціннісної сфери студента» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 126650 від 21.05.2024 р.).

The thesis deals with the effectiveness of introducing the pedagogical conditions into the educational training of applicants for the second (master's) level of higher education in the specialty 081 Law when forming their value-sense competence. Ukraine's integration into the European and global educational space envisages the organization of higher education in a graduated system (bachelor's degree – master's degree), within which the master's degree is intended to serve as an educational institution for the formation of Ukraine's intellectual elite. This leads, on the one hand, to the adaptation of the national system of professional training of specialists in the magistracy to modern international standards, and on the other hand, to the design of new forms and methods of training, the introduction of innovative pedagogical tools to improve the quality of the educational process, as well as the development of effective mechanisms of organizational and pedagogical support, taking into account the specifics of Ukrainian legal practice. However, there are still certain shortcomings in the organization of legal master's training in higher education institutions, primarily the low social status of master's degree holders, which necessitates the study and creative use of not only foreign models but also best domestic practices. Professional training is a complex educational process, and its value primarily depends on how well theory, methodology, and practice are combined. The main challenge of legal education is the ability to purposefully integrate the interests of law professors with the needs of legal practitioners and Ukrainian society. At the same time, unlike other types of professional education, legal education pays insufficient attention to the direct study of the intricacies of the legal profession during professional practice. The result is that future lawyers are accustomed to thinking like students rather than practitioners, so they are more like competitive academics than practitioners solving clients' problems. The professional training of future lawyers is analysed based on the study of scientific and pedagogical sources and the generalization of research in legal education. It is established that professional training is to comply with the Standard of Higher Education of the second (master's) level of the field of knowledge 08 Law, specialty 081 Law and contribute to the competitiveness of future lawyers, and the acquired general, special (professional, subject) competencies and programme outcomes are to ensure that students successfully adapt to the Ukrainian legal system. The shortcomings of professional training in the magistracy are analysed: (use of reproductive methods, explanatory and illustrative approach, mechanical transfer of theoretical knowledge, lack of interdisciplinary connections, and improper formation of legal outlook). The study has found that legal consciousness and legal culture are of primary importance in the system of professional training of future lawyers. As a result of the theoretical and methodological analysis, it is proved that the primary regulator of legal professional behaviour is legal consciousness, which is based on a set of legal judgements and ideas which express the understanding of legal reality, knowledge of specific legal provisions, attitude to them and events in the field of law and order, and activities of law enforcement agencies. Legal culture is a type of social culture that encompasses elements of general culture (culture of communication, intellectual culture, information culture), the system of legal values and professional culture of a lawyer, and is conditioned by the ideas about the law, the rules of law and the behaviour of a lawyer as a subject of legal activity). The formation of legal culture and legal awareness ensures an appropriate level of professional readiness of students majoring in 081 Law to work. Given the realities of today, which are associated with russia's full-scale aggression, Ukrainian lawyers should not only be professionally competent, but also master the value-sense competence during their master's studies. The basic scientific definitions of the study are analysed: "values," "value orientations," and "value-sense sphere." The value-sense competence is considered as a worldview orientation that helps to determine value principles and implies the ability to form an individual view of events in personal and professional life. Meanwhile, the value-sense competence of the future lawyer is interpreted as a set of knowledge, skills and abilities of the future lawyer, including his/her ability to form value guidelines, determine ways to achieve these guidelines, realize the role of morality in the profession, take responsibility for decisions, follow the norms of professional ethics and choose the type and model of behaviour. It is found that the professional activity of a lawyer is aimed at observing moral, ethical, and legislative standards, so it directly depends on the level of formation of value-sense competence. The most crucial value orientations of the future lawyer are analysed: health-preserving one; legal culture based on legal awareness, sound legal knowledge and values (proper attitude to academic integrity, zero tolerance to corruption); civic consciousness, which implies a clear civic position and civic engagement; self-actualization, which stimulates self-development, self-education, and self-improvement. The structure of the value-sense competence of future lawyers includes motivational and axiological components (covering the orientation of the individual, is based on his/her awareness of his/her values and interests and provides for an understanding of the motivating motives); cognitive and content components (including conceptual theoretical knowledge and ideas of future lawyers about the studied competence as such and being the basis for the successful exercise of legal activity); activity-based components (basing on the formed practical skills aimed at practical activities in dealing with specific professional situations); evaluation and reflection components (involving practical skills to apply value orientations for qualitative reflection of their actions and behaviour, self-assessment and further selfregulation of professional activity). Relevant criteria and indicators have been selected for each component. The state of formation of the value-sense competence of future lawyers is determined on the basis of three levels: elementary (undergraduates are indifferent to professionally oriented value orientations, there is a low level of legal knowledge, professional readiness due to the low level of legal culture and lack of desire for self-development), sufficient (master's students are legally conscious, well aware of the importance of legal culture in their future professional activities, but not interested in civic activities, have an average level of legal knowledge, are characterised by an uncertain attitude to professional activities, recognise the expediency of self-development, but do not seek self-education), and high (in the system of values of master's students, integrity and justice are a high priority, they have an active civic position, an appropriate level of legal knowledge (academic performance from 85 to 100 ECTS points), there is a strong professional interest and activity in professional activities already in the process of master's training, the desire for self-development in the legal environment). Based on generalisation and systematisation of theoretical and methodological issues of value-sense competence, methodological approaches that positively impact its formation are allocated and analysed. Thus, the axiological approach contributes to the improvement of the axiosphere, the development of humanistic values, the formation of axiological consciousness and culture; the competence approach provides for a balanced approach to the formation of a range of competences (general, special (professional, subject)), and the development of a strong motivation to resolve legal issues at a professional level for successful legal practice; the systematic approach allows to establish a clear sequence and continuity in the organisation of the educational process (bachelor's degree – master's degree) and ensures a close relationship between the goal and objectives based on effectively selected methodological support; personality-oriented approach allows to establish subject-subject interaction between teachers and students, and promotes active personal improvement and development of individual traits and character qualities. Basing on the method of expert ranking and a pilot survey of students, three pedagogical conditions are substantiated: 1) creation of a value-creative educational environment in higher education institutions; 2) formation of an individual educational trajectory; 3) improvement of professional and subjective constructions of the axiosphere of future lawyers. The study suggests practical mechanisms for implementing the identified pedagogical conditions in the educational process of professional training of bachelors of law during their master's degree. Thus, the creation of a value-creative environment in higher education institutions has been carried out based on adherence to ethical and legal principles, fostering academic integrity and zero tolerance to corruption, and participation of master's students in the "Establishing the Constructive Interaction" and "Professional Mediation in the Work of a Lawyer" trainings. Individual educational trajectories have been formed through the active introduction of digitalisation of the educational process, individualisation and differentiation of educational activities, stimulation of selfstudy and self-reflection, and organisation of student innovation hubs in higher education institutions. The professional-subjective constructs of the axiosphere have been improved by encouraging master’s students to actively participate in the activities of public organisations and associations, legal clinics, social events, charity events, and volunteering. To visualise practical activities, an organisational and pedagogical model of forming the value-sense competence of bachelors of law in the process of master's training has been developed. From the organisational point of view, the author's model is a transparent structural scheme. It includes symbolic and symbolic designations, and from the pedagogical point of view, it helps to summarise the theoretical and methodological information obtained and simplify the process of forming value-sense competence of master’s students in law. The model includes three blocks: goal and methodological block (goal, objectives, value orientations (health-saving value; legal culture; civic consciousness; self-actualisation), methodological approaches (axiological, competence, systemic, personalityoriented)), content and practical block (pedagogical conditions, list of educational components, generalised ways of practical activity, methods, and forms) and performance and evaluation block (components (motivational and axiological, cognitive and content, activity, evaluation and reflection), levels of its formation (elementary, sufficient, high) and result). To test the effectiveness of the implementation of the defined pedagogical conditions for the formation of value-sense competence of future lawyers during 2019-2024, a pedagogical experiment has been conducted involving 118 applicants for higher education of the second (master's) level of the specialty 081 Law from two higher education institutions – Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (EG) and Poltava Law Institute of Yaroslav Mudryi National Law University (CG). Higher education applicants were divided into two groups, with 60 people in the experimental group (EG) and 58 in the control group (CG). The study proposed a practical activity for forming the value-sense competence, which involved introducing the author's organisational and pedagogical model and pedagogical conditions into the professional training of EG master's students. As a result of this activity, EG master’s students significantly improved all the components of value-sense competence. At the same time, the CG did not show any mathematically significant results. The reliability of the results obtained has been checked by the methods of mathematical statistics, namely the Pearson's χ2 criterion. The practical significance of the study is the development and implementation of innovative forms and methods in the professional training of master's students majoring in 081 Law, which increase the level of value-sense competence and positively impact the quality of professional training. Diagnostic tools for studying the state of formation of value-sense competence have been developed; training materials for the "Establishing Constructive Interaction" and "Professional Mediation in the Work of a Lawyer" trainings have been prepared. Meetings of educational hubs and legal clinics have been launched to improve the professional and subjective constructs of future lawyers’ axiosphere and to develop their practical skills. Two literary written works of a scientific nature were patented in the Ukrainian National Office of Intellectual Property and Innovations: "An Empirical Study of the Value Sphere of Students" (certificate of registration of copyright to the work No. 126653 of 21.05.2024) and "Questionnaire for Studying the Value Sphere of a Student" (certificate of registration of copyright to the work No. 126650 of 21.05.2024).