Формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів в умовах диджиталізації початкової освіти

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку суспільства, зокрема в освітній сфері, активно триває диджиталізація. Цифрова трансформація початкової освіти вимагає формування в молодших школярів інформаційно-цифрових умінь. У світі стрімкого накопичення й доступності цифрової інформації учні повинні навчитися шукати, створювати, зберігати, передавати й опрацьовувати дані за допомогою інформаційнокомунікаційних технологій. Розвиток таких умінь має відповідати потребам суспільства та положенням Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа» і Державного стандарту початкової освіти, де серед ключових компетентностей важливу роль відіграє інформаційнокомунікаційна (інформаційно-цифрова) компетентність. Зважаючи на різні аспекти дослідження окресленого питання у наукових працях, на основі результатів аналізу освітнього процесу у початковій школі та педагогічного досвіду вчителів початкових класів ЗЗСО, виявлено низку суперечностей, що актуалізують вивчення зазначеної проблеми, зокрема: – між розумінням інформаційно-цифрових умінь як здатностей вміти суто технічно користуватися цифровими засобами та їх реальним широким змістом; – між необхідністю формувати інформаційно-цифрові вміння із молодшого шкільного віку і навіть раніше та віковими психологічними особливостями учнів початкової школи, які утруднюють цей процес (недостатній рівень абстрактного мислення, короткочасна концентрація та низький рівень розподілу уваги, імпульсивність, слабко розвинені самоконтроль і саморегуляція); – між потенціалом використання цифрових засобів здобувачами початкової освіти для розвитку ключових компетентностей, необхідних для життя, та ризиками цього процесу для фізичного та ментального здоров’я; – між потребою наскрізно формувати інформаційно-цифрові вміння молодших школярів у межах оволодіння ними змістом усіх освітніх галузей та реалізацією цього процесу під час вивчення лише інформатичної освітньої галузі; – між необхідністю формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів в умовах диджиталізації початкової освіти та відсутністю розробленої комплексної методики. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше: – визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти (розвиток позитивної мотивації та ціннісного ставлення молодших школярів до оволодіння інформаційно-цифровими вміннями; формування навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів під час роботи з цифровою інформацією; створення освітньо-розвивального середовища початкової школи для формування у молодших школярів інформаційно-цифрових умінь; стимулювання конструктивно-продуктивної рефлексії під час опрацювання цифрової інформації та онлайн-комунікації у здобувачів початкової освіти); – змодельовано перебіг реалізації педагогічних умов формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти, що охоплює такі компоненти: мета, завдання, методологічні підходи (компетентнісний, системний, синергетичний, середовищний, діяльнісний, аксіологічний), принципи (єдності, цілеспрямованості, систематичності, методичності, індивідуалізації, здоров’язбереження, інтерактивності, гуманізму), педагогічні умови, групи інформаційно-цифрових умінь молодших школярів та їх компоненти як комплексного новоутворення (мотиваційний, змістовий, процесуальний, контрольний), напрями ефективного забезпечення диджиталізації початкової освіти, форми (урок, ранкова зустріч, челендж, флешмоб, дебати, інфохвилинка, офлайн-квест із застосування цифрових засобів, вебквест, майстерклас), методи і прийоми (метод кейсів, метод особистого прикладу педагога, інтерактивні методи, вправи (онлайн та офлайн), дидактичні ігри (онлайн та офлайн), рольові ігри, робота над відеофрагментами, робота над плакатами, робота над оповіданнями, робота над коміксами, бесіди, робота над пам’ятками, метод проєктів, метод самонавчання, рефлексивні вправи), засоби (підручники, цифрові пристрої (комп’ютер, смартфон, планшет, вебкамера, принтер, мікрофон), їх програмне забезпечення, онлайн-застосунки, електронні освітні ресурси, відеоролики, плакати, комікси, пам’ятки, навчальні опори), критерії сформованості інформаційно-цифрових умінь (мотиваційно-ціннісний, когнітивноінформаційний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-результативний) та їх показники для визначення рівнів сформованості інформаційно-цифрових умінь молодших школярів (низький, середній, достатній та високий), результат. У процесі дослідження уточнено сутність понять «диджиталізація початкової освіти» та «інформаційно-цифрові вміння молодших школярів»; конкретизовано групи та види інформаційно-цифрових умінь молодших школярів; охарактеризовано диджиталізацію початкової освіти як чинник формування інформаційно-цифрових умінь учнів початкової школи та уточнено напрями її ефективного забезпечення (нормативно-правовий, професійно-компетентнісний, технічно-технологічний та суб’єктності здобувача початкової освіти). Подальшого розвитку набули форми, методи, прийоми та засоби формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти. Практичне значення полягає у тому, що розроблено та впроваджено у практику роботи закладів загальної середньої освіти (І ступінь) методику реалізації педагогічних умов формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти, що відображена у змісті авторських методичних рекомендацій «Методика формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти». Результати дослідження використовуються у системі підготовки вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти (зокрема, в освітньому процесі соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету) та у межах роботи Центру післядипломної освіти (під час реалізації освітньої програми підвищення кваліфікації фахівців початкової освіти «Організація освітнього процесу в умовах цифрової трансформації початкової школи»). Розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості мотиваційного, змістового, процесуального та контрольного компонентів інформаційно-цифрових умінь молодших школярів, а також анкети для учнів та вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти для виявлення критеріїв сформованості інформаційно-цифрових умінь молодших школярів, питання для бесіди з учителями початкових класів закладу загальної середньої освіти про потенціал інформаційно-цифрових умінь, анкету для батьків здобувачів початкової освіти щодо оволодіння їхніми дітьми інформаційноцифровими вміннями. У дослідженні брали участь здобувачі початкової освіти закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів с. Нижбірок Васильковецької сільської ради Тернопільської області, ліцею № 80 Львівської міської ради, Обсіцької гімназії Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, Підволочиського ліцею Підволочиської селищної ради Тернопільської області, Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 ім. Б. Лепкого Тернопільської міської ради Тернопільської області, Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 28 Тернопільської міської ради Тернопільської області. На констатувальному етапі здійснено аналіз освітнього процесу початкової школи щодо можливостей формування у молодших школярів інформаційно-цифрових умінь в умовах диджиталізації початкової освіти. Шляхом використання діагностувального інструментарію встановлено, що експериментальна та контрольні групи здобувачів початкової освіти є статистично подібними за рівнями сформованості у них інформаційноцифрових умінь. Виявлені недостатньо високі показники окреслених рівнів зумовлені низкою причин: відсутність комплексної мотивації здобувачів початкової освіти до оволодіння інформаційно-цифровими вміннями; відсутність розробленої методики формування в учнів початкової школи інформаційно-цифрових умінь та брак часу; недостатня кількість готових засобів навчання, які дають змогу якісно впливати на формування у молодших школярів інформаційно-цифрових умінь; відсутність у деяких здобувачів початкової освіти домашніх цифрових пристроїв з однаковими можливостями та потужністю; труднощі самоконтролю та самооцінки діяльності учнів початкової школи, що зумовлює поверховість засвоєння знань та вмінь, базуючись на власних спостереженнях та висновках; усвідомлення молодшими школярами цифрових пристроїв лише як засобів для розваг. Формувальний етап експерименту передбачав впровадження педагогічних умов формування інформаційно-цифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти, відображених у спродукованій моделі та авторській методиці. Модель відображає взаємопов’язані компоненти інформаційно-цифрових умінь молодших школярів: мотиваційний, змістовий, процесуальний та контрольний. Ефективному становленню зазначених компонентів сприяє впровадження педагогічних умов, що відображаються у визначених формах, методах, прийомах та засобах навчання, тобто в експериментальній методиці, зміст якої описано у методичних рекомендаціях «Методика формування інформаційноцифрових умінь молодших школярів у процесі диджиталізації початкової освіти». На контрольному етапі здійснено перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов, відображених у моделі та авторській методиці, для формування у молодших школярів інформаційно-цифрових умінь. Для цього повторно використано аналогічний діагностувальний інструментарій, як і на констатувальному етапі, враховуючи компонентну структуру інформаційноцифрових умінь учнів початкової школи та критерії їх сформованості. Результати експерименту підтвердили, що впровадження педагогічних умов є дієвим для становлення у молодших школярів інформаційно-цифрових умінь. Про це свідчить позитивна динаміка показників рівня сформованості інформаційно-цифрових умінь учнів початкової школи експериментальної групи під час порівняння констатувального та контрольного зрізів. У здобувачів початкової освіти контрольної групи ці показники є значно нижчими.

The relevance of the study is due to the fact that at the present stage of society's development, in particular in the educational sphere, digitalisation is actively continuing. The digital transformation of primary education requires the development of information and digital skills in primary school students. In the world of rapid accumulation and accessibility of digital information, students must learn to search, create, store, transmit and process data using information and communication technologies. The development of such skills should meet the needs of society and the provisions of the Conceptual Framework for Secondary School Reform ‘New Ukrainian School’ and the State Standard of Primary Education, where information and communication (information and digital) competence plays an important role among the key competences. Given the various aspects of the study of this issue in scientific works, based on the results of the analysis of the educational process in primary school and the pedagogical experience of primary school teachers, a number of contradictions have been identified that actualise the study of this problem, in particular: between the understanding of information and digital skills as the ability to use digital tools technically and their real broader content; between the need to develop information and digital skills from primary school age and even earlier and the age-related psychological characteristics of primary school students that make this process difficult (insufficient level of abstract thinking, short-term concentration and low level of attention span, impulsivity, poorly developed self-control and selfregulation); between the potential of using digital tools by primary school students to develop key life skills and the risks of this process for physical and mental health; between the need to form information and digital skills of junior schoolchildren in the context of their mastery of the content of all educational fields and the implementation of this process when studying only the information science field; between the need to develop information and digital skills of junior schoolchildren in the context of digitalisation of primary education and the lack of a developed comprehensive methodology. The scientific novelty and theoretical significance of the study are that for the first time: – the pedagogical conditions for the formation of information and digital skills of junior pupils in the process of digitalisation of primary education (development of positive motivation and value attitude of junior pupils to mastering information and digital skills; formation of educational and cognitive activity of junior pupils when working with digital information; creation of an educational and developmental environment of primary school for the formation of information and digital skills in junior pupils; stimulation of constructive and productive; – the article models the course of implementation of pedagogical conditions for the formation of information and digital skills of junior schoolchildren in the process of digitalisation of primary education, which includes the following components: goal, tasks, methodological approaches (competence, systemic, synergistic, environmental, activity, axiological), principles (unity, purposefulness, systematicity, methodology, individualisation, health protection, interactivity, humanism), pedagogical conditions, groups of information and digital skills of junior schoolchildren and their components as a complex new formation (motivational, content, procedural, control), directions of effective provision of digitalisation of primary education, forms (lesson, morning meeting, challenge, flash mob, debate, info minute, offline quest with the use of digital tools, webquest, masterclass, etc.), methods and techniques (case method, teacher's personal example method, interactive methods, exercises (online and offline), didactic games (online and offline), role-playing games, work on video fragments, work on posters, work on stories, work on comics, conversations, work on memos, project method, self-study method, reflective exercises, etc. ), means (textbooks, digital devices (computer, smartphone, tablet, webcam, printer, microphone, etc.), their software, online applications, electronic educational resources, videos, posters, posters, comics, memos, teaching aids), criteria for the formation of information and digital skills (motivational and value, cognitive and informational, operational and activity, reflective and resultant) and their indicators for determining the levels of junior schoolchildren's information and digital skills (low, medium, sufficient and high), results. In the course of the study, the essence of the concepts of ‘digitalisation of primary education’ and ‘information and digital skills of primary school students’ was clarified; groups and types of information and digital skills of primary school students were specified; digitalisation of primary education was characterised as a factor in the formation of information and digital skills of primary school students and the directions of its effective provision (regulatory, professional, competence, technical and technological, and subjectivity of the primary education student) were specified. The forms, methods, techniques and means of forming information and digital skills of primary school pupils in the process of digitalisation of primary education have been further developed. The practical significance is that a methodology for implementing the pedagogical conditions for the formation of information and digital skills of junior schoolchildren in the process of digitalisation of primary education has been developed and implemented in the practice of general secondary education (I level), which is reflected in the content of the author's methodological recommendations ‘Methodology for the formation of information and digital skills of junior schoolchildren in the process of digitalisation of primary education’. The results of the study are used in the system of training primary school teachers of general secondary education (in particular, in the educational process of the Faculty of Social Sciences and Humanities of the Western Ukrainian National University) and within the framework of the Centre for Postgraduate Education (during the implementation of the educational programme for the in-service training of primary education specialists ‘Organisation of the educational process in the context of digital transformation of primary school’). Diagnostic tools for determining the levels of formation of motivational, content, procedural and control components of information and digital skills of junior schoolchildren, as well as questionnaires for students and teachers of primary school to identify the criteria for the formation of information and digital skills of junior schoolchildren, questions for a conversation with teachers of primary school about the potential of information and digital skills, a questionnaire for parents of primary school students on the acquisition of information and digital skills by their children have been developed. The study involved students of the primary education institution of general secondary education of the I-III levels in the village of Nyzhbirok, Vasylkivtsi village council of Ternopil region, Lyceum No. 80 of Lviv City Council, Obsitske gymnasium of Berezivka village council of Sarny district of Rivne region, Pidvolochysk Lyceum of Pidvolochysk village council of Ternopil region, Ternopil secondary school No. 14 named after B. Lepkyi of Ternopil city council of Ternopil region, Ternopil Secondary School No. 28 of the Ternopil City Council of the Ternopil Region. At the ascertaining stage, the educational process of primary school was analysed in terms of the possibilities of forming information and digital skills in primary school students in the context of digitalisation of primary education. Through the use of diagnostic tools, it was found that the experimental and control groups of primary school students are statistically similar in terms of the levels of information and digital skills. The identified insufficiently high indicators of these levels are due to a number of reasons: lack of comprehensive motivation of primary school students to master information and digital skills; lack of a developed methodology for the formation of information and digital skills in primary school students and lack of time; insufficient number of ready-made teaching aids that allow for a qualitative impact on the formation of information and digital skills in primary school students; lack of home digital devices with the same capabilities for some primary school students; difficulties in self-control and self-assessment of primary school students' activities, which leads to superficial learning of knowledge and skills based on their own observations and conclusions; younger students' perception of digital devices as entertainment tools. The formative stage of the experiment involved the introduction of pedagogical conditions for the formation of junior schoolchildren's information and digital skills in the process of primary education digitalisation, reflected in the developed model and the author's methodology. The model reflects the interrelated components of junior pupils' information and digital skills: motivational, content, procedural and control. The effective formation of these components is facilitated by the introduction of pedagogical conditions reflected in certain forms, methods, techniques and means of teaching, i.e. in the experimental methodology, the content of which is described in the methodological recommendations ‘Methodology for the formation of information and digital skills of junior schoolchildren in the process of digitalisation of primary education’. At the control stage, the effectiveness of the proposed pedagogical conditions reflected in the model and the author's methodology for the formation of primary school students' information and digital skills was tested. For this purpose, the same diagnostic tools were used again as at the statement stage, taking into account the component structure of primary school students' information and digital skills and the criteria for their formation. The results of the experiment confirmed that the introduction of pedagogical conditions is effective for the development of primary schoolchildren's information and digital skills. This is evidenced by the positive dynamics of indicators of the level of formation of information and digital skills of primary school students of the experimental group when comparing the statement and control sections. For primary school students of the control group, these indicators are significantly lower.