Термінологічний апарат іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у педагогічних дослідженнях

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до впорядкування дефінітивного поля досліджень професійно спрямованої мовної освіти в системі педагогічної підготовки. Обґрунтовано доцільність концептуального узгодження базових і похідних наукових понять, що використовуються для опису мовної частини фахової підготовки педагогів природничо-математичного профілю. На основі порівняльного аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень уточнено зміст основнихнаукових категорій, виявлено термінологічні розбіжності та семантичні перетини, що ускладнюють інтерпретацію результатів педагогічних студій. Запропоновано структурно-логічну модель взаємозв’язків між основними поняттями, яка забезпечує цілісність їх використання в теоретичних і прикладних дослідженнях. Результати роботи створюють підґрунтя для уніфікації наукової мови у сфері педагогічної освіти та підвищення методологічної коректності подальших досліджень.

Contemporary pedagogical research on foreign language training of future teachers of natural and mathematical disciplines is characterized by terminological diversity and the absence of a unified conceptual framework. This situation complicates theoreticalinterpretation, weakens methodological consistency, and limits the comparability of research findings within the field of teacher education.The purpose of the article is to theoretically substantiate and systematize the conceptual and categorical apparatus of research into foreign language training for future teachers by analyzing scientific approaches, clarifying the content of basic definitions, and establishing their interrelationships in the context of contemporary pedagogical theory and practice. The study employs methods of theoretical analysis, comparison, logical-conceptual modeling, and systematization of scientific sources published within the last 5–7 years. Ukrainian and international pedagogical studies were analyzed to identify dominant interpretations, semantic overlaps, and terminological discrepancies in the use of core and related concepts.Results. The analysis made it possible to clarify the semantic boundaries of key categories used to describe foreign language training in teacher education and to differentiate between basic, derivative, and integrative concepts. A structured model of conceptual relationships is proposed, reflecting the hierarchy and functional interdependence of the main categories within the pedagogical discourse. The model ensures terminological coherence and methodological clarity in theoretical research.Conclusions. The proposed conceptual and categorical framework contributes to the unification of pedagogical terminology and enhances the theoretical rigor of research on foreign language training of future teachers. The results create methodological prerequisites for further theoretical investigations and provide a consistent conceptual basis for designing and interpreting empirical studies in teacher education.