Модернізація змісту підготовки майбутніх викладачів у педагогічних закладах вищої освіти

Abstract

Стаття присвячена проблемі модернізації змісту підготовки майбутніх докторів філософії у педагогічних закладах вищої освіти, що актуалізується в умовах удосконалення освітнього процесу, зумовленого низкою чинників: запитами соціуму, економічними викликами, технологічним прогре-сом, дослідженнями в галузі освіти, педагогіки і психології. Опираючись на чинні нормативні документи, зазначено, що така підготовка охоплює три аспекти: підготовка викладача / науково-педагогічного працівника, педагога-дослідника та фахівця з обраної спеціальності. Підходи до змістового забезпе-чення процесу формування в аспірантів / майбутніх викладачів готовності до професійної діяльності розкрито на прикладі освітньо-наукової програми «Початкова освіта», зокрема освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи». Зазначено, що зміст цієї навчальної дисципліни має будуватися з урахуванням таких вимог: по-перше, вона має забезпечувати набуття аспірантами певних компетентностей (ЗК1, ЗК4, СК5, СК6, СК7) і програмних результатів (ПРН1, ПРН4, ПРН5, ПРН7, ПРН9) відповідно до стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 013 Початкова освіта (2022); по-друге, корелювати із професійним стандартом «Викладач закладу вищої освіти» (2024), тобто націлювати на вироблення у майбутніх докторів філософії компе-тентностей, задекларованих у цьому нормативному документі. У статті розкрито взаємовідповідність / взаємоузгодженість компетентностей викладача педаго-гічного закладу вищої освіти з основними темами освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» та представлено у структурно-логічній схемі. На прикладі навчальної дисципліни «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» розкрито, як узгоджуються теми цієї дисципліни із виокремленими компетентностями викладача закладу вищої освіти Зазначено, що в цій навчальній дисципліні компетентності викладача найбільш увиразнені, однак опосередковано вони формуються й іншими освітніми компонентами – як професійної, так і загальної підготовки.

The article addresses the issue of modernizing the training content for future PhDs in pedagogical higher education institutions. This issue has gained increased relevance due to the ongoing refinement of the educational process, due to a number of factors: societal demands, economic challenges, technological progress, and contemporary research in the field of education, pedagogy, and psychology. Based on current regulatory documents, it is noted that such training encompasses three key aspects: training as a university teacher/academic, training as a pedagogical researcher, and training as a specialist in the chosen field. Approaches to providing the substantive framework for developing PhD students'/future teachers' readiness for professional activity are explored through the example of the "Primary Education" educational and scientific program, specifically the "Current Issues of Higher School Pedagogy" educational component. It is specified that the content of this academic discipline should be structured according to the following requirements: first, it must ensure that PhD students acquire specific competencies (GC1, GC4, SC5, SC6, SC7) and program learning outcomes (PLO1, PLO4, PLO5, PLO7, PLO9) in accordance with the 2022 Higher Education Standard for the third (educational-scientific) level in the field of 01 Education/Pedagogy, specialty 013 Primary Education; second, it must correlate with the Professional Standard "Higher Education Teacher" (2024), aiming to develop the competencies declared in this regulatory document. The article reveals the correspondence and alignment between the competencies of a teacher in a pedagogical higher education institution and the main topics of the "Current Issues of Higher School Pedagogy" component, presented via a structural and logical scheme. It is noted that while teacher competencies are most explicitly emphasized in this discipline, they are also indirectly formed through other educational components of both professional and general training.