Державна політика СРСР та УРСР у галузі театрального мистецтва

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз державної політики СРСР та УРСР у галузі театрального мисте-цтва, розглянуто її інструменти, механізми реалізації та наслідки для культурного простору України. Увагу зосереджено на специфіці функціонування театру в умовах тоталітарного режиму, коли мистецтво було поставлене на службу державній ідеології. Театральне мистецтво в цей період виконувало пропагандистську функцію, спрямовану на зміцнення панівної політичної системи та утвердження комуністичних цінностей. Особливу увагу приділено запровадженню методу соціалістичного реалізму, який був визначений як єди-ний офіційно дозволений творчий підхід, обов’язковий для всіх театрів. Аналізуються наслідки нав’язування партійних директив у репертуарній політиці, жорсткої цензури, переслідувань інакодумців та адміністра-тивного контролю над діяльністю театрів. Зокрема, у статті розкрито роль Головреперткому, партійних органів та інших інституцій, які мали безпосередній вплив на формування репертуару, кадрову політику та гастрольну діяльність театрів. Акцентовано увагу на соціокультурних умовах, у яких розвивалося театральне мистецтво, і на пере-шкодах, що створювалися для його національного самовираження. Дослідження охоплює періоди репресій 1930-х років, повоєнний період і періоди посилення ідеологічного контролю в 1960–70-х роках. Розглянуто процес створення так званого «радянського театру», який, попри жорсткий контроль, іноді знаходив мож-ливості для творчого опору та збереження національної ідентичності. У статті наголошується, що тоталітарна система сприяла формуванню унікальної моделі театру, який одночасно виконував як мистецьку, так і пропагандистську функції. Водночас аналіз показує, що театр зали-шався важливою частиною суспільного і культурного життя, попри обмеження ідеологічного характеру. Результати дослідження підкреслюють важливість вивчення впливу політичних факторів на культуру та мистецтво для розуміння історичних процесів і сучасних викликів у розвитку театру України.

The article provides a comprehensive analysis of the state policy of the USSR and the Ukrainian SSR in the field of theatre, examines its instruments, mechanisms of implementation and consequences for the cultural space of Ukraine. Attention is focused on the specifics of theatre functioning under a totalitarian regime, when art was put at the service of state ideology. During this period, theatre performed a propaganda function aimed at strengthening the dominant political system and establishing communist values. Particular attention is paid to the introduction of the method of socialist realism, which was defined as the only officially permitted creative approach, mandatory for all theatres. The author analyses the consequences of the imposition of party directives in repertoire policy, strict censorship, persecution of dissidents and administrative control over the activities of theatres. In particular, the article reveals the role of the Chief Repertory Committee, party bodies and other institutions that had a direct impact on the formation of repertoire, personnel policy and touring activities of theatres. The author focuses on the socio-cultural conditions in which theatre art developed and the obstacles that were created for its national expression. The study covers the periods of repression in the 1930s, the post-war period, and the periods of increased ideological control in the 1960s and 1970s. The process of creating the so-called ‘Soviet theatre’, which, despite the strict control, sometimes found opportunities for creative resistance and preservation of national identity, is considered. The article emphasizes that the totalitarian system contributed to the formation of a unique model of theatre, which simultaneously performed both artistic and propaganda functions. At the same time, the analysis shows that the theatre remained an important part of social and cultural life, despite ideological restrictions. The results of the study emphasise the importance of studying the impact of political factors on culture and art to understand historical processes and current challenges in the development of Ukrainian theatre.