Лінвокультурні виміри кольорем в українській малій прозі

Abstract

У дослідженні розглянуто лінгвокультурну природу кольорем у художній мові Бориса Харчука. Проведено структурно-семантичний аналіз кольороназв, встановлено їхнє символічне значення, з’ясовано роль і місце кольоропозначень у загальномовній та індивідуально-авторській картинах світу. Виявлено функціональні особливості кольороназв у малій прозі письменника, зокрема специфіку їхньої реалізації в епітетах, метафорах, контрастних конструкціях та фразеологізмах. Встановлено, що дослідження кольоронайменувань у прозових текстах Б. Харчука дає змогу з’ясувати не лише їхні лінгвокультурні виміри, але й особливості певної епохи.

The study examines the linguocultural nature of color units in the artistic language of Borys Kharchuk. A structural-semantic analysis of color names has been carried out, their symbolic meanings have been identified, and the role and place of color designations in both the general linguistic and the individual author’s worldview have been clarified. The functional features of color names in the writer’s short prose are revealed, in particular the specifics of their realization in epithets, metaphors, contrastive constructions, and phraseological units. It has been established that exploring color designations in B. Kharchuk’s prose texts makes it possible to determine not only their linguocultural dimensions but also characteristic features of a particular historical epoch.