Міжпредметні зв’язки як засіб формування цілісного світогляду учнів на уроках зарубіжної літератури

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню теоретичних засад та методичних прийомів використання міжпредметних зв’язків на уроках зарубіжної літератури в старших класах. У роботі обґрунтовано, що інтегративний підхід є необхідною умовою для подолання фрагментарності знань та формування в учнів 10–11 класів цілісного світогляду й системного розуміння культурних процесів. У першому розділі проаналізовано генезис поняття «міжпредметні зв’язки» у педагогічній думці — від ідей Я. Коменського та К. Ушинського до сучасних концепцій Нової української школи (НУШ). Систематизовано основні типи міжпредметної взаємодії: змістово-інформаційні, операційно-діяльнісні та організаційно-методичні. Особливу увагу приділено психолого-педагогічним умовам, що сприяють розвитку критичного мислення та творчого потенціалу учнів. Другий розділ розкриває методику реалізації міжпредметних проектів та інтегрованих уроків. Автором запропоновано конкретні методичні прийоми: коментування історичного контексту, використання екфразису, аналіз музичних та кіноінтерпретацій, створення інтелект-карт та віртуальних екскурсій. Описано моделі бінарних та проблемних уроків, що активізують читацьку компетентність. Третій розділ містить результати експериментального дослідження, проведеного на базі Сновицького ЗЗСО. Дані підсумкового діагностування підтвердили ефективність розробленої методики: в експериментальній групі кількість учнів з високим рівнем навчальних досягнень зросла на 17%, а рівень пізнавальної активності підвищився на 37,8%. Доведено, що системне впровадження міжпредметних зв’язків значно підвищує мотивацію до навчання та якість засвоєння гуманітарних знань.

The qualification paper is devoted to the study of the theoretical foundations and methodological techniques of using interdisciplinary links in foreign literature lessons in high school. The work substantiates that an integrative approach is a necessary condition for overcoming the fragmentation of knowledge and forming a holistic worldview and a systemic understanding of cultural processes in 10th-11th grade students. The first chapter analyzes the genesis of the concept of "interdisciplinary links" in pedagogical thought – from the ideas of J. Comenius and K. Ushinsky to modern concepts of the New Ukrainian School (NUS). The main types of interdisciplinary interaction are systematized: content-informational, operational-activity, and organizational-methodological. The second chapter reveals the methodology for implementing interdisciplinary projects and integrated lessons. The author proposes specific methodological techniques: commenting on the historical context, the use of ekphrasis, analysis of musical and film interpretations, creation of mind maps, and virtual tours. The third chapter contains the results of the experimental study conducted on the basis of the Snovychi Secondary School. The final diagnostic data confirmed the effectiveness of the developed methodology: in the experimental group, the number of students with a high level of academic achievement increased by 17%, and the level of cognitive activity increased by 37.8%. It is proven that the systematic implementation of interdisciplinary links significantly increases motivation for learning and the quality of assimilation of humanitarian knowledge.