Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЖаркова, Ірина Іванівна-
dc.contributor.authorЛещук, Галина Василівна-
dc.contributor.authorСорока, Ольга Вікторівна-
dc.date.accessioned2026-04-27T08:54:50Z-
dc.date.available2026-04-27T08:54:50Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationЖаркова І. І., Лещук Г. В., Сорока О. В. Методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів // Наукові інновації та передові технології : журнал. Київ : Наукові перспективи, 2026. № 4 (56). С. 765-775. DOI : https://doi.org/10.52058/2786-5274-2026-4(56)-1074-1088uk_UA
dc.identifier.issn2786-5274-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609-
dc.description.abstractУ статті розглянуто методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки у педагогічних закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до сучасного педагога, здатного до самoаналізу, критичного осмислення власного досвіду та безперервного професійного самовдоскона- лення й розвитку. Розкрито сутність поняття «рефлексивна компетентність» як інтегративної характеристики особистості майбутнього вчителя, що забезпечує здатність до усвідомленого аналізу, оцінювання та корекції власної педагогічної діяльності під час реалізації концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування рефлексивної компетентності у здобувачів вищої освіти під час навчання. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку рефлексивної компетентності у здобувачів педагогічної освіти та окреслено її основні структурні компоненти: когнітивний, мотиваційно- ціннісний, діяльнісний, особистісний та комунікативний. Визначено ефективні методи і прийоми, що сприяють формуванню рефлексивної компетентності, зокрема: застосування інтерактивних технологій навчання, аналіз педагогічних ситуацій, виконання рефлексивних вправ, ведення щоденників і портфоліо, використання самооцінювання та взаємооцінювання. Обґрунтовано значення створення рефлексивного освітнього середовища, організації навчання за моделлю «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», включення в квазіпрофесійну діяльність як необхідних педагогічних умов формування рефлексивної компетентності та професійного становлення майбутніх учителів. Системне впровадження зазна- чених методичних підходів сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів, формує їхню готовність до інноваційної освітньої діяльності та забезпечує здатність до безперервного саморозвитку і навчання впродовж життя.uk_UA
dc.description.abstractThe article examines the methodological foundations for developing reflective competence in future teachers during their professional training in higher education institutions for teacher education. The relevance of the study is determined by the increasing demands on modern educators, who must be capable of self-analysis, critical reflection on their own experience, and continuous professional selfimprovement and development. The essence of the concept of “reflective competence” is revealed as an integrative characteristic of the personality of a future teacher, which ensures the ability to consciously analyse, evaluate, and adjust one’s own pedagogical activity during the implementation of the New Ukrainian School concept. The necessity of the purposeful development of reflective competence in higher education students during their studies is substantiated. Modern approaches to the development of reflective competence among students of teacher education are analysed, and its main structural components are outlined: cognitive, motivational-value, activity-based, personal, and communicative. Effective methods and techniques that contribute to the development of reflective competence are identified, including: the use of interactive learning technologies, the analysis of pedagogical situations, reflective exercises, maintaining journals and portfolios, and the use of self-assessment and peer assessment. The importance of creating a reflective educational environment, organising learning according to the subject-subject interaction model, and including quasi-professional activities as essential pedagogical conditions for the development of reflective competence and the professional growth of future teachers is substantiated. The systematic implementation of these methodological approaches contributes to improving the quality of teacher training, develops readiness for innovative educational activity, and ensures their ability for continuous selfdevelopment and lifelong learning.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаукові перспективиuk_UA
dc.subjectрефлексіяuk_UA
dc.subjectрефлексивна компетентністьuk_UA
dc.subjectмайбутні вчителіuk_UA
dc.subjectпрофесійна підготовкаuk_UA
dc.subjectпедагогічна діяльністьuk_UA
dc.subjectпедагогічні умови формування рефлексивної компетентностіuk_UA
dc.subjectсаморозвитокuk_UA
dc.subjectreflectionuk_UA
dc.subjectreflective competenceuk_UA
dc.subjectfuture teachersuk_UA
dc.subjectprofessional traininguk_UA
dc.subjectpedagogical activityuk_UA
dc.subjectpedagogical conditions for developing reflective competenceuk_UA
dc.subjectself-developmentuk_UA
dc.titleМетодичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителівuk_UA
dc.title.alternativeMETHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR DEVELOPING REFLECTIVE COMPETENCE IN FUTURE TEACHERSuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (міжфакультетні)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zharkova_et_al_Nauk_Inn.pdf1,72 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.