Феномен тривожності як філософська проблема сучасного суспільства

Abstract

Анотація. Статтю присвячено філософському осмисленню феномену тривожності як однієї з визначальних характеристик психоемоційного стану людини в умовах сучасного суспільства. Метоюдослідження є виявлення соціокультурних, екзистенційних та антропологічних передумов поширення тривожностійаналіз її трансформації з індивідуального переживання у фоновий режим сучасного буття. У дослідженні використано комплекс міждисциплінарних методів: соціально-філософський аналіз застосовано для вивчення зв’язку тривожності з трансформаціями пізньомодерного суспільства та кризовими процесами; феноменологічний підхід – для опису змін у структурі переживаннясвіту, пов’язаних із тривожністю, зокрема звуження горизонту можливостей і послаблення смислотворчих орієнтирів; герменевтичний метод – для інтерпретації сучасних теорій страху, невизначеності та соціального прискорення. Водночасзалучено елементи культурологічного аналізу для осмислення ролі символічних і творчих практик у роботі з тривожними станами. За результатамироботи визначено, що тривожність у сучасному суспільстві виходить за межі клінічного або суто психологічного явища та набуває статусу інтегральної характеристики людського існування в умовах нестабільності. Соціальне прискорення, кризи, інформаційне перенасичення та фрагментація життєвих траєкторій сприяють формуванню тривожності як постійного фону повсякденності. Показано, що тривожність пов’язана зі зміною способу «бути у світі», що проявляється у втраті відчуття передбачуваності, послабленні довготривалих смислових орієнтирів та зростанні екзистенційної уразливості. Обґрунтовано, що тривожність має не лише індивідуально-психологічний, а й соціальний та культурний вимір, оскільки підтримується колективними наративами небезпеки та невизначеності. У висновкахдоведено, що тривожність є комплекснимсоціокультурнимта екзистенційнимфеноменом, що відображає глибинні трансформації сучасного суспільства та потребує подальшого міждисциплінарного осмислення.

Abstract.The article is devoted to the philosophical comprehension of anxiety as one of the key characteristics of the psycho-emotional state of a person in contemporary society. The study aimsto identify the sociocultural, existential, and anthropological prerequisites for the spread of anxiety and to analyze its transformation from an individual experience into a background mode of modern existence. Methods. The research applies an interdisciplinary approach: socio-philosophical analysis is used to examine the connection between anxiety and the transformations of late modern society and crisis processes; the phenomenological approach is employed to describe changes in the structure of world-experience associated with anxiety, including the narrowing of the horizon of possibilities and the weakening of meaning orientations; the hermeneutic method is used to interpret contemporary theories of fear, uncertainty, and social acceleration. Elements of cultural analysis are also involved in understanding the role of symbolic and creative practices in working with anxious states and in restoring the sense of coherence of personal experience. The resultsshow that anxiety in contemporary society goes beyond a purely clinical or psychological phenomenon and becomes an integral characteristic of human existence under conditions of instability. Social acceleration, crises, information overload, and fragmentation of life trajectories contribute to the formation of anxiety as a constant background of everyday life. It is demonstrated that anxiety is associated with a transformation in the mode of being-in-the-world, manifested in the loss of predictability, weakening of long-term meaning orientations, and an increase in existential vulnerability. Anxiety thus possesses not only an individual psychological but also a social and cultural dimension, as collective narratives of danger and uncertainty support it. The conclusionssubstantiate the view that anxiety is a complex sociocultural and existential phenomenon reflecting deep transformations in contemporary society and requiring further interdisciplinary reflection.