Від мистецтва до медіаосвіти: візуальна грамотність у сучасному освітньому просторі

Abstract

У статті наголошено на актуальності формування візуальної грамотності здобувачів освіти в умовах цифрової трансформації освітнього простору та становлення сучасної медіакультури. Обґрунтовано, що зростання ролі візуальних і мультимодальних медіа в суспільній комунікації зумовлює потребу розвитку в молоді здатності не лише сприймати інформацію, а й інтерпретувати художні смисли, розпізнавати культурні коди, критично аналізувати візуальні повідомлення та усвідомлено створювати власні медіапродукти. Проаналізовано ключову роль інтеграції мистецтва та медіаосвіти у формуванні медіакультурної особистості та поєднанні аналітичної й творчої діяльності в освітньому процесі. Візуальну грамотність розглянуто як багатокомпонентне утворення, що охоплює когнітивний, ціннісно-смисловий, діяльнісний і рефлексивний складники, взаємодія яких забезпечує цілісне сприймання, осмислення та продукування візуальних образів у сучасному медіапросторі. Визначено та охарактеризовано шляхи формування візуальної грамотності здобувачів освіти, зокрема аналітичне порівняння візуальних образів, співвіднесення їх з історичним і мистецьким контекстом, критичний аналіз мультимодального контенту соціальних мереж, а також інтермедіальний аналіз творів мистецтва. На основі викладацького досвіду окреслено методи й прийоми роботи, що сприяють активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, серед яких візуально-аналітичні вправи, створення власних медіапродуктів, робота з художніми творами як «текстами» та практики рефлексії. Наголошено на перспективності подальших наукових розвідок, пов’язаних із розробленням і апробацією методичних моделей формування візуальної грамотності в різних ланках освіти, а також із поглибленим теоретичним осмисленням візуальної грамотності як інтегративної компетентності, що формується на перетині мистецької освіти, медіаосвіти та культурології.

The article emphasizes the relevance of developing visual literacy among learners in the context of the digital transformation of the educational environment and the formation of contemporary media culture. It is substantiated that the growing role of visual and multimodal media in social communication determines the need to develop young people’s ability not only to perceive information but also to interpret artistic meanings, recognize cultural codes, critically analyze visual messages, and consciously create their own media products. The key role of integrating art education and media education in shaping a media-cultured personality and in combining analytical and creative activities within the educational process is analyzed. Visual literacy is conceptualized as a multicomponent phenomenon that includes cognitive, value-semantic, activity-based, and reflective components. Their interaction ensures holistic perception, comprehension, interpretation, and production of visual images in the modern media space. Such an understanding allows visual literacy to be regarded not merely as a technical skill but as an integrative competence that contributes to the development of critical thinking, cultural awareness, and creative self-expression of learners. The study identifies and characterizes effective ways of forming visual literacy in education, including analytical comparison of visual images, correlation of visual materials with historical and artistic contexts, critical analysis of multimodal content produced in social media, and intermedial analysis of works of art. These approaches enable learners to identify stylistic features, symbolic meanings, ideological messages, and communicative strategies embedded in visual texts of different origins. Based on teaching experience, the article outlines a set of methods and instructional techniques aimed at activating learners’ cognitive engagement, such as visual-analytical exercises, creation of original media products, interpretation of artworks as “texts” requiring close reading, and reflective practices that foster awareness of personal perception mechanisms. The prospects for further research are associated with the development and testing of methodological models for visual literacy formation at different educational levels, as well as with deeper theoretical reflection on visual literacy as an integrative competence formed at the intersection of art education, media education, and cultural studies.