Інтегрований підхід як концептуальна основа формування змісту природничо-наукової освіти

Abstract

Розглядається проблема використання інтегрованого підходу як засобу подолання суперечностi мiж цiлiснiстю природи та фраґментарним характером її вивчення. Стверджується, що в природознавствi предметом досліджень має виступати природа як суб’єкт людських потреб. Розкрито сутність принципу інтеграції та висвітлено можливості його застосування при конструюванні змісту природничо-наукової освіти школярів. Виявлено дві основи інтеграції змісту знань про природу: матеріальна єдність світу та потреби, які породжує суспільно-історична діяльність людства. Аргументовано, що матеріальна єдність світу є визначальною основою інтеграції знань у природничо-наукову картину світу. Суспільно-історична діяльність є домінуючою в інтеграції знань школярів у наукову картину світу. Установлено, що доцільно інтегрувати лише знання, які дозволяють відтворити об’єкт в його цілісності (таким, яким він є в природі) на рівнях навчального матеріалу та педагогічної діяльності. Це дозволяє реалізувати змiстову та дiяльнiсну форми iнтеграцiї. Остання має мiсце тодi, коли здiйснюється об’єднання рiзних видiв дiяльностi (пiзнавальної, трудової, екологiчної, естетичної тощо) або їхніх окремих елементiв під час виконання проектів. Змiстовна та дiяльнiсна форми iнтеграцiйних процесiв часто переплiтаються, висвітлення їхньої єдності є однією з умов формування цiлiсних знань школярiв про природу. Найбiльш суттєве значення при цьому має врахування механiзму мiждисциплiнарного та внутрiшнього мiжгалузевого синтезiв (поєднання фiзичної, хiмiчної та бiологiчної форм руху матерiї на основi загальних функціональних законiв природи). Їхнє поєднання в навчальному процесi сприяє формуванню цілісної природничо-наукової картини свiту школярів.

The problem of usage of the integrated approach as a means of overcoming the contradiction between the integrity of nature and the fragmentary character of its study is considered. The author claims that the subject of research in natural science should be nature as the subject of human needs. The essence of integration principle and the possibilities of its application in forming the content of natural science education of pupils have been revealed. Two main integrations of the content of knowledge about nature have been discovered: the material unity of the world and the needs that are generated by the socio-historical human activity. It is argued that the material unity of the world is the determining basis for integration of knowledge into the natural-scientific picture of the world. Social historical activity is dominant in the integration of pupils’ knowledge into the natural-scientific picture of the world. It is established that it is reasonable to integrate only the knowledge which allows to reconstruct the object in its integrity (as it is in the nature) on the levels of educational material and pedagogical activity. It allows to implement content and activity forms of integration. The latter occurs when the combination of different types of activities (cognitive, professional, environmental, aesthetic, etc.) or their separate elements are carried out in the course of projects’ implementation. The content and the activity forms of integration are often intertwined and the coverage of their unity is one of the conditions of forming pupils’ holistic knowledge about the nature. The most significant value has the consideration of the mechanism of interdisciplinary and internal inter-branch synthesis (a combination of physical, chemical and biological forms of the matter’s motion based on the general functional laws of nature). Their combination in the educational process contributes to the formation of the pupils’ holistic natural-scientific picture of the world.