INTERDISCIPLINARY APPROACHES IN THE UNIVERSITY COURSES OF HISTORY

Abstract

The current highly competitive situation at the international arena causes the priority of intellectual assets to every state, especially those that only recently have won an opportunity of independent sovereign development. In recreation of intellectual assets, a significant role belongs to higher education as a social institution of intellectual activities conducive to creation of new non-material values (knowledge). Achieving a high level of competitive advantages of graduates as young professionals requires consistent renewal of knowledge containing the potential of innovative developments. In this regard the role of scholars and university lecturers is growing. By the laws of synergetics, survival belongs to a complex open system that responds adequately to changes in the environment. The system of university education as a whole, and that in the field of history in particular, can be regarded in this aspect as well. Its perfection has to go on through modernization with timely correlation of the quality of educational services and scholarly research on the basis of analyzing their substance, methods and results. Recently the Ukrainian historiography witnesses a growing interest in developing theoretical and methodological issues of contemporary science of history. Internal transformation is taking place in the character of intellectual research, as well as growing openness to the global historiographic experience. Throughout recent decades, radical changes occur in all spheres of the science of history, one of the most characteristic traits being the reinforced trend of integrating history with other disciplines. The interdisciplinary tendency is one of the consequences of radical change in the social functions of history in solving problems that are faced by a certain country. Many years of experience in teaching at various humanitarian faculties of Kiev National Taras Shevchenko University, including such courses as “History of Civilizations”, “Modern World History”, “Contemporary Political History of World Countries”, “The New Political History of Ukraine and Adjacent Lands”, “Ukraine in the Context of World History”, “Ukraine in the European Civilizational Dimension”, confirms the importance of utilizing the opportunities offered by philosophy, sociology, political science, studies of religion, cultural studies, psychology, geography and other sciences. The knowledge acquired by the students are transformed into competences, which assist to better orientation in the contemporary world, building life strategies and tactics at various levels – from personal to statewise.

Сучасна висококонкурентна ситуація на міжнародній арені зумовлює пріоритетність інтелектуального капіталу для кожної держави, особливо для таких, які не так давно вибороли можливість незалежного і суверенного розвитку. Значне місце у відтворенні інтелектуального капіталу займає вища школа як соціальний інститут сфери інтелектуальної діяльності, в результаті котрої створюються нові нематеріальні цінності – знання. Досягнення високого рівня конкурентних переваг випускників як молодих фахівців вимагає перманентного оновлення знань, що містять у собі потенціал інноваційних розробок. У цьому відношенні зростає роль науковців та викладачів, які працюють в університетах. За законами синергетики, виживає складна відкрита система, яка адекватно реагує на зміну навколишнього середовища. Систему університетської освіти в цілому, історичної зокрема, теж можна розглядати у зазначеному ракурсі. Її вдосконалення має відбуватися шляхом модернізації із своєчасною кореляцією якості освітніх послуг та наукової діяльності на основі аналізу їх змісту, методів та результатів. Останнім часом в українській історіографії можна спостерігати зростаючий інтерес до розробки теоретичних і методологічних питань сучасної історичної науки. Відбувається внутрішня трансформація у характері інтелектуальних пошуків, ширшає відкритість до світового історіографічного досвіду. Впродовж останніх десятиріч відбуваються радикальні зміни у всіх сферах історичної науки, однією з найхарактерніших рис є посилення тенденції до інтеграції історії з іншими науками. Тенденція до міждисциплінарності є одним з наслідків докорінної зміни соціальних функцій історії у вирішенні проблем, що стоять перед тією чи іншою країною. Багаторічний досвід викладання на різних гуманітарних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка таких курсів, як “Історія цивілізацій”, “Історія сучасного світу”, “Сучасна політична історія країн світу”, “Новітня політична історія України і суміжних земель”, “Україна в контексті світової історії”, “Україна в контексті європейської історії”, “Україна в європейському цивілізаційному вимірі”, підтверджує значення використання можливостей, що надаються філософією, соціологією, політологією, релігієзнавством, культурологією, психологією, географією та іншими науками. Набуті студентами знання трансформуються у компетентності, а ті допомагають кращій орієнтації у сучасному світі, вибудовуванню життєвих стратегій і тактик на різних рівнях – від особистого до державного.