Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/17524
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКізь, Ольга Богданівна-
dc.contributor.authorKiz, Olha-
dc.date.accessioned2021-03-01T14:45:20Z-
dc.date.available2021-03-01T14:45:20Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationКізь О. Психолого-педагогічні та соціальні виміри ґендерної депривації в освіті // Humanitarium. Переяслав ; Ніжин : Лисенко М. М., 2019. Том. 43, вип. 1 : Психологія. С. 51–66.uk_UA
dc.identifier.issn2308-5126 (Друковане видання)-
dc.identifier.issn2518-1114 (Електронне видання)-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/17524-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано чинники освітнього середовища, які здійснюють депривуючий вплив на учасників освітнього процесу обох статей у формах неоднакового ставлення, утисків, обмежень, виключень або надання переваг, прихованих або відкритих проявів дискримінації, будь-яких виявів ґендерно-обумовленого насильства. Виявлено, що на макросоціальному рівні предметом аналізу ґендерної депривації в освіті є ґендерні уявлення як відображення державної ґендерної політики загалом та освітньої ланки зокрема; на рівні міжгрупової взаємодії – ґендерні стереотипи, на рівні міжособистісних взаємин – ґендерні настанови, на інтраіндивідному рівні – ґендерна ідентичність. Ґендерні взаємини учасників освітнього процесу розглянуто як реальні практики і моделі міжстатевої взаємодії, детерміновані ґендерними уявленнями, упередженнями, стереотипами, настановами, що відображені у свідомості суб’єктів. Ґендерні упередження проаналізовано як соціальні настанови з негативним і спотвореним змістом, як упереджену думку по відношенню до представників/представниць тієї чи іншої статі, в якій відображені розповсюджені норми статевоспецифічної поведінки. Виокремлено три складники у структурі ґендерних упереджень: когнітивний – безпідставно тенденційні, ірраціональні думки щодо чоловіків/жінок загалом або щодо їхньої здатності бути успішними в одних чи неуспішними в інших сферах; афективний – неприйняття, приниження, недооцінка, негативні почуття по відношенню до представників тієї чи іншої статі; поведінковий – деструктивна, негативна поведінка щодо них. Наголошено на необхідності дослідження ґендерної депривації в освіті з позицій різних психологічних підходів у контексті комплексного аналізу умов депривування, деприваційних чинників, наслідків зростання/перебування особистості в цих умовах і шляхів її ресоціалізації та інтеграції в соціум у процесі соціально-психологічного супроводу. Встановлено важливість систематичного моніторингу та віднайдення діагностичних індикаторів ґендерної депривації в системі освіти задля попередження депривування субʼєктів освітнього процесу та створення ґендерно чутливого освітнього середовища.uk_UA
dc.description.abstractThe factors of the educational environment that have a depriving effect on participants in the educational process of both sexes in the form of unequal treatment, harassment, restrictions, exclusions or preferences, hidden or overt discrimination, any manifestations of gender-based violence have been analyzed in the article. At the macrosocial level the subject of analysis of gender deprivation in education is gender perceptions as a reflection of the state gender policy in general and the educational level in particular has been revealed. At the level of intergroup interaction there are gender stereotypes, at the level of interpersonal relations there are gender guidelines, at the intraindividual level there is a gender identity. Gender relations of participants in the educational process are considered as real practices and models of intersex interaction, determined by gender perceptions, prejudices, stereotypes, social rules, which are reflected in the minds of subjects. Gender bias is analyzed as social rules with negative and distorted content, as a prejudised opinion towards the representatives of one or another sex, which reflects the common norms of gender-specific behavior. Three components in the structure of gender bias: cognitive which is unreasonably biased, irrational thoughts about men/women in general or about their ability to be successful in some areas or unsuccessful in others; affective which means rejection, humiliation, underestimation, negative feelings towards members of one or another sex; behavioral which is connected with destructive, negative behavior towards them have been distinguished. The need to study the gender deprivation in education from the standpoint of different psychological approaches in the context of a comprehensive analysis of deprivation conditions, deprivation factors, the consequences of being brought up or living temporarily in such conditions and ways of their resocialization and integration into society in the process of socio-psychological support has been emphasized. The importance of systematic monitoring and finding diagnostic indicators of gender deprivation in the education system in order to prevent the deprivation of subjects of the educational process and create a gender-sensitive educational environment has been established.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherЛисенко М. М.uk_UA
dc.subjectґендерна деприваціяuk_UA
dc.subjectґендерні упередженняuk_UA
dc.subjectґендерні стереотипиuk_UA
dc.subjectдискримінація за ознакою статіuk_UA
dc.subjectосвітній простірuk_UA
dc.subjectприхований навчальний планuk_UA
dc.subjectgender deprivationuk_UA
dc.subjectgender biasuk_UA
dc.subjectgender stereotypesuk_UA
dc.subjectsex discriminationuk_UA
dc.subjecteducational spaceuk_UA
dc.subjecthidden curriculumuk_UA
dc.titleПсихолого-педагогічні та соціальні виміри ґендерної депривації в освітіuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kiz.pdf290,04 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.