EKSPRESJA JAKO RODZAJ WERBALIZACJI I EKSPRESYWY WERBALNE W UJĘCIU ONOMAZJOLOGICZNYM

Abstract

This article aims to determine the essence of expressing senses, emotional states, and volitional acts through exclamations as verbal expressions. Exclamations are present in all languages, but depending on the language and cultural region, they have a different scope, pragmatics of use. Thus, their description in the literature may vary. Onomasiology, as a linguistic discipline, deals with the representation of mental acts and a linguistic picture of the world in the language. The representation achieved, primarily through verbalization of ideas in nominative acts. The research in non-conceptual verbalizations of a linguistic picture of the world (emotional states, volitional acts, and sensual representations) still does not provide us with a clear answer about their semiotic origine. The problem of the typology of lexical units which verbalize functions of mental representations remains unclear. The author suggests highlighting the semantic expression along with primary ways of verbalization (i.e., nomination and predication) as a demonstrative procedure in speech and the non-conceptual language.

Метою статті є спроба встановити суть вираження чуттєвих образів, емоціональних станів і вольових актів за допомогою вигуків як вербальних експресивів. Вигуки наявні в усіх мовах, але в залежності від мовно-культурної сфкри вони мають різний обсяг, прагматику вжитку і по-різному описуються в літературі. Oномасіологія як лінгвістична дисципліна займається відображенням в мові і мовленні картини світу і психічно-ментальних актів насамперед через вербалізацію понять в актах номінації. Дослідження в аспекті вербалізації непоняттєвих функцій картини світу (емоційних станів, вольових актів і чуттєвого сприйняття) надалі не дають чіткої відповіді про їх семіотичну сутність, а проблеми типології лексичних одиниць, що вербалізують функції такого роду, залишаються не до кінця з'ясованими. Автор пропонує поряд з основними способами вербалізації – номінацією і предикацією – також вирізняти семантичну експресію як процедуру демонстрації у мові та мовленні непоняттєвої шнформації.

Celem artykułu jest próba ustalenia istoty wyrażenia wyobrażeń zmysłowych, stanów emocjonalnych i aktów wolitywnych za pomocą wykrzyknień jako ekspresywów werbalnych. Wykrzyknienia są obecne we wszystkich językach, ale w zależności od obszaru kulturowo-językowego mają różny zakres i pragmatykę użycia i są różnie opisywane w literaturze przedmiotu. Onomazjologia jako dyscyplina lingwistyczna zajmuje się odzwierciedleniem w języku i mowie obrazu świata oraz aktów umysłowo-psychicznych przede wszystkim poprzez werbalizację pojęć w aktach nominacji. Badania w aspekcie werbalizacji niepojęciowych funkcji obrazu świata (stanów emocjonalnych, aktów woli i wyobrażeń zmysłowych) nadal nie dają jasnej odpowiedzi odnośnie ich istoty semiotycznej, a problem typologizacji jednostek leksykalnych werbalizujących takiego rodzaju funkcje pozostaje nie do końca wyjaśniony. Autor proponuje obok podstawowych sposobów werbalizacji – nominacji i predykacji – wyróżniać również ekspresję semantyczną jako procedurę demonstracji w mowie oraz języku treści niepojęciowych.