Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/18591
Название: Українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва
Другие названия: Ukrainian-Russian bilingualism and diglossia in Kyiv modern communicative space
Авторы: Матвеєва, Наталя Романівна
Matveieva, N. R.
Библиографическое описание: Матвеєва Н. Р. Українсько-російський білінгвізм і диглосія в сучасному комунікативному просторі Києва : дис. ... д-ра філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія / Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Київ ; Тернопіль, 2021. 239 с.
Дата публикации: 2021
Ключевые слова: мовна ситуація
білінгвізм
диглосія
мовний код
перемикання мовних кодів
мовна поведінка
мовні конфлікти
комунікативний простір
комунікативна ситуація
сфера спілкування
language situation
bilingualism
diglossia
language code
code-switching
language behavior
language conflicts
communicative space
communicative situation
a sphere of communication
Краткий осмотр (реферат): У дисертації здійснено соціолінгвістичний опис мовної ситуації Києва й простежено динаміку використання українського й російського мовних кодів у спілкуванні мешканців столиці. Матеріалом дослідження стали результати масового й фокус-групових опитувань, проведених у межах міжнародного трилатерального проєкту «Бі- і мультилінгвізм: між інтенсифікацією та вирішенням мовного конфлікту. Етнолінгвістичні конфлікти, мовна політика та контактні ситуації в пострадянських Україні та Росії» за підтримки Фонду «Фольксваген». Основну увагу зосереджено на вивченні мовної поведінки столичних жителів із метою виявлення установок, стереотипів і мотивації, що впливають на їх вибір конкретної мови в різних комунікативних ситуаціях. На основі власного анкетування розглянуто становище української та російської мов у студентському середовищі Києва. Проведено аналіз мовлення державних службовців задля визначення особливостей їхньої мовної поведінки й мотивів вибору мовного коду. З’ясовано причини мовних конфліктів в Україні. Спрогнозовано перспективи розвитку мовної ситуації та подано рекомендації для випрацювання мовної політики, орієнтованої на усунення конфліктів на мовному ґрунті. Практичне значення дисертаційної роботи пов’язане з можливістю використання матеріалів для проведення майбутніх соціолінгвістичних досліджень. Отримані дані стануть корисними в розробці лекційних курсів і спецкурсів із соціолінгвістики. На підставі результатів дисертації можна сформулювати практичні рекомендації для державної мовної політики. У дисертаційній роботі поглиблено наукове опрацювання понять білінгвізму й диглосії, а також критеріїв їхнього розмежування. Встановлено, що обидва явища можуть існувати одночасно в одному мовному колективі. Розглянуто феномен двомовності з позицій психолінгвістики. Подано історію зросійщення Києва шляхом тривалої асиміляції українського народу, на основі чого обґрунтовано причини, що призвели до конфліктності нинішньої мовної ситуації. Для соціолінгвістичного опису мовної ситуації в Україні використано результати масового опитування, отримані в межах проєкту AZ № 90217. Зокрема, проаналізовано ставлення мешканців різних міст України до статусу української та російської мов і державної мовної політики, охарактеризовано їхні погляди на вживання двох мов сьогодні та в перспективі, визначено ступінь престижності / непрестижності мовних кодів у свідомості респондентів і рівень конфліктності мовних проблем у білінгвальному суспільстві. Доведено, що в комунікативному просторі країни панують білінгвізм і диглосія, визначальною ознакою якої на сучасному етапі є диференціація формальної чи неформальної комунікації. Задля вивчення мовної ситуації в Києві були залучені матеріали Всеукраїнського перепису населення 2001 р. й результати декількох анкетувань, а саме: Центру соціологічних досліджень «Громадська думка» (2000 р.), Інституту соціології НАНУ (2007 р.), всеукраїнського опитування, реалізованого в межах міжнародного дослідницького проєкту «Регіон, нація і так далі. Міждисциплінарна і транскультурна реконцептуалізація України» (2013 р.), громадської організації «Простір свободи» (2011 – 2019 рр.). На підставі цих даних з’ясовано тенденції використання української та російської мов у різних ситуаціях спілкування киян, зокрема формальній і неформальній комунікації. З огляду на отримані результати охарактеризовано динаміку мовної ситуації в столиці й перспективи її послідовної трансформації в напрямку української монолінгвальності. Спрогнозовано подальше закріплення державної мови у формальному спілкуванні, а в неформальному поступове витіснення нею російської. Визначено, що для подібних змін необхідні обмірковані дії представників влади, якісна освіта й одномовний простір у середовищі навчальних закладів, здійснення контролю над мовним режимом в офіційних сферах.
The dissertation is devoted to the sociolinguistic description of the Kyiv language situation. The basis of the study are the results of the mass and focus group surveys, conducted within the framework of the international trilateral project “Bi- and Multilingualism: Between Intensification and the Resolution of the Linguistic Conflict. Ethnolinguistic Conflicts, Language Policy and Contact Situations in Post-Soviet Ukraine and Russia” with the support of the Volkswagen Foundation. The purpose of the thesis is to study the language behavior of Kyiv’s inhabitants to identify attitudes, stereotypes, and motivations that have the influence on their choice of the particular language in different communicative situations. The usage of the Ukrainian and Russian languages in the student environment of Kyiv on the basis of the own questionnaire is investigated. Presented in the paper is the analysis of the civil servants’ communication in order to define the peculiarities of their language behavior and motives for choosing some language code. The reasons for the conflict of the language situation in Ukraine have been identified. The perspectives of the future development of the language situation have been forecasted and recommendations for adequate language policy have been given. The practical significance of the dissertation is related to the possibility of using the materials for future sociolinguistic research. These data will help to develop the lecture courses and special courses in sociolinguistics. Research materials can be used to formulate practical recommendations for the state language policy. In the dissertation, the concepts of bilingualism and diglossia are characterized in full detail, as well as the criteria of their differentiation. It is defined that both phenomena can exist simultaneously in the same language society. The phenomenon of bilingualism is also analyzed in the psycholinguistic aspect. The history of the russification of Kyiv by the way of the continuous assimilation of the Ukrainian people is presented in the second chapter. The reasons which led to the conflict of the current language situation are considered. In order to describe the language situation in Ukraine the results of the mass survey, conducted within the project AZ № 90217, have been used. Analyzed here are the attitudes of the residents of different Ukrainian cities to the status of the Ukrainian and Russian languages and state language policy, their views on the use of two languages today and in the future, the degree of the prestige of both language codes in the minds of the respondents, and the level of conflict of language problems in a bilingual society. It is proved that bilingualism and diglossia exist in the communicative space of the country. The defining feature of diglossia at present is the differentiation of formal or informal communication. To study the Kyiv language situation we use the materials of the All-Ukrainian Population Census 2001 and the results of the following surveys: the Center of the Sociological Research “Public Opinion” (2000), the Institute of Sociology of NASU (2007), the All-Ukrainian Survey, within the framework of the international research project “Region, Nation and so on. Interdisciplinary and transcultural reconceptualization of Ukraine” (2013), the organization “Prostir svobody” (2011 – 2019). On the basis of these data the tendencies of using Ukrainian and Russian in different spheres of communication in Kyiv, including formal and informal communication, are outlined. The language behavior of Kyiv’s residents is investigated on the basis of the focus group discussions, conducted within the project. The participants of the interview were the inhabitants of the capital of different age groups (18 – 35 and 36 – 65 years). It was found that the Ukrainian-speaking respondents were more language stable than the Russian-speaking participants. Notable also was the differences in the language behavior of the respondents according to their age. In this context, we identify the following types of communicants’ language behavior: language stability, switching of language codes, and their mixing. According to the results of the investigation, the dynamics of the language situation in the capital and the perspectives for its further transformation towards monolingualism are characterized. It is predicted that the state language will be the main one in the formal communication of Ukrainians and, in the informal it will gradually force out Russian. It is determined that we need the relevant actions of the authorities, qualitative education, and monolingual space in the environment of the educational institutions, control over the language regime in official spheres.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/18591
Располагается в коллекциях:Філологічні науки

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Dis_Matveeva.pdf1,97 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.