Методичні аспекти створення казок як медіаосвітнього продукту дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Abstract

Обґрунтовано методику створення казок як медіаосвітнього продукту дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в співпраці з батьками й педагогами. Наголошено на казкотворенні як складовій сторітелінгу. Акцентовано увагу, що здатність складати казку є одним із результатів навчання учнів молодшого шкільного віку відповідно до Типових освітніх програм. Доведено доцільність розпочинати роботу зі створення казок дітьми в дошкільному віці відповідно до дотримання принципу наступності між дошкільною та початковою освітою, на що спрямований новий Базовий компонент дошкільної освіти. Показано витоки створення казок дітьми в середині ХХ ст. З’ясовано спільні й відмінні риси традиційного казкотворення та сторітелінгу. Визначено суперечності щодо використання сторітелінгу, зокрема між посиленням інтересу до цифрового сторітелінгу та вимогами щодо обмежених у часі контактів дітей із ґаджетами та іншими технічними пристроями. Відображено здатність до креативного створення медіапродукції як показник сформованості медіаграмотності. На конкретних прикладах висвітлено способи перетворення відомих казок на новий лад. Акцентовано увагу на медіаосвітніх казках як засобі медіаосвіти в закладах дошкільної та початкової освіти. Показано переваги розробленої методики казкотворення: дає змогу батькам, дітям та педагогам у партнерстві переробляти відомі казки на новий лад, реалізовувати функцію захисту від шкідливого впливу новітніх медіа, сприяти зміцненню родинних стосунків та зв’язків сім’ї із закладом дошкільної освіти, удосконаленню медіакультури. Наведено результати опитування батьків дошкільників щодо читання і створення казок.

Обоснована методика создания сказок как медиаобразовательного продукта детей дошкольного и младшего школьного возраста в сотрудничестве с родителями и педагогами. Отмечено на сказкосоздание как составляющей сторителинга. Акцентировано внимание, что способность сочинять сказку является одним из результатов обучения учащихся младшего школьного возраста в соответствии с Типовыми образовательными программами. Доказана целесообразность начинать работу по созданию сказок детьми в дошкольном возрасте в соответствии с соблюдением принципа преемственности между дошкольным и начальным образованием, на что направлен новый Базовый компонент дошкольного образования. Показаны истоки создания сказок детьми в середине ХХ в. Выяснено общие и отличительные черты традиционного сказкосоздания и сторителинга. Определены противоречия по использованию сторителинга, в частности между усилением интереса к цифровому сторителингу и требованиями ограниченных во времени контактов детей с гаджетами и другими техническими устройствами. Отражена способность к креативному создания медиапродукции как показатель сформированности медиаграмотности. На конкретных примерах рассмотрены способы преобразования известных сказок на новый лад. Акцентировано внимание на медиаобразовательных сказках как средстве медиаобразования в учреждениях дошкольного и начального образования. Показаны преимущества разработанной методики сказкосоздания: позволяет родителям, детям и педагогам в партнерстве переделывать известные сказки на новый лад, реализовывать функцию защиты от вредного воздействия новых медиа, способствовать укреплению семейных отношений и связей семьи с заведением дошкольного образования, совершенствованию медиакультуры. Приведены результаты опроса родителей дошкольников по чтению и создание сказок.

Methodological peculiarities of creating fairy tales at preschool and primary education institutions have been investigated. The new State Standards for Preschool and Primary Education provide the development of children’s creativity and innovation. The importance of media education is growing due to the development of innovative media products, which is a fairy tale. It has been stressed on creating fairy tales as a component of storytelling. Emphasis has been placed on the fact that the ability to create a fairy tale is one of the learning outcomes of primary school students in accordance with the Typical educational programs. The objective of the article is to substantiate the methods of creating fairy tales as a media educational product of preschool and primary school age children in collaboration with parents and teachers. The following methods have been used to achieve the goal: the analysis of normative documents and pedagogical sources on the research problem; comparative-contrast, generalizations (for comparison of storytelling and creating fairy tales); surveys, interviews (to develop and test the effectiveness of methods of creating fairy tales as a media educational product). The origins of the creating fairy tales by children in the middle of the XXth century have been demonstrated. The common and distinctive features of traditional creating fairy tales and storytelling have been clarified. Contradictions regarding the use of storytelling have been identified, in particular between the growing interest in digital storytelling and the requirements for time-limited contact of children with gadgets and other technical devices. Four stages have been defined in the developed methods. They are the following: 1. Preparatory – choosing a favorite fairy tale. 2. Search – finding a situation in which a child becomes a participant. 3. Implementation – the child’s “entry” into a fairy tale, the design of his/her activities and the role or the profession in a fairy tale. 4. Final – the analysis of the child’s and other characters’ behavior in a fairy-tale situation. The ability to produce creatively media products as an indicator of media literacy formation has been reflected. Specific examples illustrate the ways to transform famous fairy tales into a new way. Emphasis has been placed on media educational tales as a means of media education at preschool and primary education institutions. The advantages of the developed methods of creating fairy tales have been shown: it allows parents, children and kindergarten teachers/teachers in partnership to transform well-known fairy tales in a new way, to implement the function of protection against harmful influences of new media, to strengthen family relations and family ties with preschool and primary education institutions, to improve media culture. The results of a survey of preschoolers’ parents on reading and creating fairy tales have been presented.