Неологізм як об’єкт лінгвістичного дослідження в романістиці

Abstract

У статті на основі дослідження фундаментальних праць із теорії неології романістів установлено, що особливості побудови лінгвістичної теорії неології зумовлені кількома базовими принципами: 1) визначенням і різнобічною інтерпретацією понять «неологія» і «неологізм»; 2) сприйняттям та інтерпретацією в романістиці понять «нове», «інновація», «нововведення», «новотвір»; 3) розширенням уявлень про неологізм фундаментальну категорію не тільки неології, а й неографії. Саме поняття «неологізм» отримує різнобічну інтерпретацію, унаслідок чого може розглядатися то як мовна (лексична) одиниця, то як мовна (стилістична, оказіональна, індивідуально-авторська) одиниця. Це зумовлено широким уявленням про понятті «нове», а також розумінням концепту «неологізм» як соціально-історичної категорії. Автором окреслено стан вивчення природи неологізму, що становить розширення дослідження проблеми мовної категорії; презентовано основні базові теоретичні положення лінгвістичної теорії неології в романістиці. Зазначається, що становлення лінгвістичної теорії неології спостерігається тільки в другій половині XX століття (1960–1970 рр.) у процесі закріплення за поняттями «неологія» і «неологізм» як статусу наукових, так і таких, що володіють актуальним значенням. Позначення поняття «неологія» залишається неоднозначним у зарубіжній лінгвістичній традиції та обмежується репрезентацією неологізмів як нових лексичних одиниць без указівки, проте, на можливі ознаки виявлення новизни лексем. Низка теоретичних аспектів дослідження нових лексичних одиниць зачіпається й використовується виключно в тісному взаємозв’язку та взаємодії з практичними завданнями (підготовка лексикографічних джерел). Однак більша кількість теоретичних досліджень у сфері науки про нові слова належать французьким і вітчизняним дослідникам. Автор підкреслює, що особлива увага дослідників спрямована на розгляд внутрішньомовних і немовних факторів, які впливають на формування нових концептів і реалій, а також на їх подальше поширення та використання в мові, наприклад, розвиток суспільства, соціальні й культурні зміни, розвиток ЗМІ, інтенсивне суспільно-політичне життя, конвергенцію культур, глобалізацію. Усі ці чинники зумовлюють особливо динамічний збагачення мови новими одиницями.