Боротьба чужого та питомого в сучасній французькій мові у розрізі мовної політики

Abstract

Статтю присвячено проблемі запозичених слів, які, будучи найважливішим джерелом поповнення словника, є однією з головних умов розвитку мови. Економічні, політичні й культурні відносини між країнами призводять до того, що деякі елементи однієї мови проникають в іншу. Однак надмірне запозичення в мові – серйозна проблема, з якою зіштовхнулися багато країн, що загрожує їм втратою національно-культурної самобутності, забрудненням мови. Довгий час французька мова займала провідну позицію серед світових мов. У XX столітті вона поступилася своєю позицією англійській, але (за даними офіційного сайту Французької Академії) робить значний внесок у світовий розвиток, а також вивчається і використовується повсюдно. Авторка наголошує на тому, що (в результаті аналізу мовної політики Франції) таке явище, як пуризм, існує дуже давно в суспільстві, а представники вищих державних органів країни і самі користувачі, населення Франції зацікавлені у відстоюванні самобутності культури своєї мови, в її очищенні від іноземних слів. Із доби Середньовіччя і дотепер Франція активно веде боротьбу проти запозичень, створює різні закони і вживає заходів, до того ж робить це досить успішно, що говорить про високий ступінь свідомості і зацікавленості в розвитку своєї держави. Аналіз корпусу прикладів з онлайнових газетних статей показав, що серед запозичень з англійської мови у французьку найчисленнішою є група частково асимільованих слів, адже вона займає близько половини всіх запозичень з англійської мови. При цьому велика частка цієї групи запозичень зберегла свою іншомовну форму і значення. Неасимільовані слова становлять близько третини всіх запозичень. Загалом, це ті слова, які не мають еквівалентів у французькій мові. Повністю асимільовані слова – це близько 20% усіх запозичень, вони адаптувалися у фонетичній, граматичній та семантичній системах французької мови. Так, у статті зроблено висновок, що запозичення – надзвичайно продуктивний і багатий спосіб розширення французького словника, який поповнює французьку лексику і досі.

This article is devoted to the problem of loan words, which, being the most important source of dictionary replenishment, is one of the main conditions for language development. Economic, political and cultural relations between countries lead to penetration of some elements of one language into another. However, excessive borrowing in the language is a serious problem with which many countries encountered, and this threatens them to lose national-cultural identity, contamination of language. For a long time, the French language occupied a leading position among world languages. In the XX century, it gradually gave way to its position to English, but, according to the official website of the French Academy, it carries out a large contribution to world development, and also it is studied and it is used everywhere. The author emphasizes that as a result of the analysis of the linguistic policy of France, such a phenomenon as purism has been very long ago in society and representatives of the highest state bodies of the country and the users themselves, the population of France are interested in defending the identity of the culture of its language, in its purification from foreign words. From the age of the Middle Ages and to the present, France actively struggles against borrowing, creates various laws and takes measures, quite successfully, which speaks of a high degree of consciousness and interest in the development of their state. Analysis of the case of examples from online newspaper articles showed that among loan words from English to French, the most numerous is a group of partially assimilated words, it takes about half of all loan words from English in French. In this case, most of this loan words group has maintained its foreign-speaking form and meaning. Non-assimilated words make up about a third of all loan words. Basically, these are words that do not have an equivalent in French. Fully assimilated words are about 20% of all borrowings, they are adapted in phonetic, grammatical and semantic systems of the French language. Therefore, the article concludes that borrowing is an extremely productive and rich way to expand the French dictionary that replenishes French vocabulary nowdays.