Виховання національної культури в учнів загальноосвітніх шкіл засобами декоративно-прикладного мистецтва (ХІХ – початок ХХ століття)

Abstract

У дисертації висвітлено передумови розвитку виховання національної культури в учнів загальноосвітніх шкіл засобами декоративно-прикладного мистецтва у ХІХ – початку ХХ століття; здійснено історіографічний аналіз національно-педагогічних проблем, що стосуються українського декоративно-прикладного мистецтва ХІХ – початку ХХ століття; проаналізовано стильову, жанрову та видову розмаїтість народного мистецтва України в досліджуваний період, виокремлено його досягнення в освітній галузі та традиційних видах мистецтва (кераміка, вишивка, ткацтво). З’ясовано, що виховні можливості декоративно-прикладного та українського народного мистецтва розвивались як елемент національної духовної культури. Установлено, що процес мистецького навчання чи навчання декоративно-прикладного мистецтва неможливо здійснити без творчої педагогічної діяльності. Визначено форми та методи навчання в освітніх закладах України в досліджуваний період. Проаналізовано позитивні тенденції впровадження декоративно-прикладного мистецтва в навчально-виховний процес, щодо використання окремих видів декоративно-прикладного мистецтва та українських традиційних народних ремесел. Його основні положення та висновки оновлюють теорію і практику освіти, виховання та є важливим джерелом інформації для підготовки відповідних спецкурсів, удосконалення змісту підручників, навчальних планів і програм.

В диссертации отображены предпосылки развития воспитания национальной культуры учеников общеобразовательных школ средствами декоративно-прикладного искусства в ХІХ – начале ХХ века; осуществлен историографический анализ национально-педагогических проблем украинского декоративно-прикладного искусства. Подчеркнуто, что школьное образование и народное творчество нашего края развивались как элементы национальной культуры, сохраняя свои образовательно-художественные и культурно-исторические особенности. При этом они составили надежные теоретические и практические основы обучения и воспитания учащихся, благоприятствовали развитию художественного таланта, приобщали к творческому процессу. Проанализировано стилевое, жанровое и видовое разнообразие народного искусства Украины, отмечено его достижение в традиционных видах (керамика, вышивка, ткачество) в исследуемый период, а также воспитательные возможности декоративно-прикладного искусства, которые развивались как элемент национальной духовной культуры.

In dissent station there have beer identified main social and cultural preconditions for upbringing the pupils of common education system schools by means of applied and decorative arts (XІX – the beginning of XX century). One can find a deep historical pedagogic problems analysis of particularly national character and those that are in a direct dependence of Ukrainian applied and decorative arts of XІX – the beginning of XX century. Also there are considered all the varieties of styles, types and genres of Ukrainian national art’s during the regarded period of time, among others – the acceleration and development of ceramic art, embroidery, etc. It was observed that all the described educative methods were developing as a part of national spiritual culture and are deep and rich, the actually stimulated children to get aquatinted with national arts. It was also highlighted that the process of education would have been completely impossible without the creative approach. It involved different forms and methods, which have been implemented in Ukrainian schools of that period. In the work it was deeply analyzed the positive tendencies of art education implementation into pupils upbringing.