Семантика похідних дієслів із префіксом er- у художньому тексті

Abstract

У статті проаналізовано мовну комунікацію, її складний інтегральний процес, зорієнтований передавати інформацію, відображати соціальну поведінку та соціальні стосунки між людьми. Різноманітність цих стосунків відтворена у висловлюваннях, які є продуктом дій або мовних актів. Структура послідовностей мовних актів втілюється у зв’язному тексті. Такі ознаки тексту, як розгорнутість, послідовність, зв’язність, завершеність, характеризують його як основну одиницю комунікації. Деякі з цих ознак належать до його зовнішньої форми, інші – до внутрішньої. Сукупність мовних засобів разом зі змістом створюють зовнішню форму тексту, тобто це те, що безпосередньо сприймається читачем. Усе, що читач розуміє, становить внутрішню форму тексту, тобто мисленнєве утворення, яке формується в інтелекті і співвідноситься із зовнішньою формою не частково, а повністю, відповідає сукупності всіх мовних засобів. Існує думка, що текст повинен бути підготовленим попередньо з метою особливого відбору його елементів, розгорнутої і більш чіткої його організації. У такій підготовці тексту передбачено наявність комунікативного завдання, що визначає необхідний вплив на того, з ким здійснюється спілкування. Комунікативне завдання керує процесом формування задуму, є цілісним інтелектуальним утворенням, що моделює у згорнутому вигляді зміст майбутнього тексту. Отже, мовні засоби відбираються й організовуються для формування конкретного і цілісного способу вербалізації змісту, який відповідає задуму автора. Постійне поповнення лексики тієї чи іншої мови похідними словами є придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства. Особливо широкі перспективи відкриває вивчення семантичної структури у контексті нового похідного слова, яке здатне фіксувати безпосередній акт словотворення, а також інтерпретувати вжите у ньому новоутворення. Похідне слово як одиниця тексту набуває здатності зберігати інформацію, яка пов’язана з формуванням його структури на основі відображення різних словотвірних значень і слугує для одночасного передання цієї складної інформації.

The article analyzes language communication, its complex integrated process, which is focused on transmitting information, reflecting social behaviour and social relations between people. The diversity of these relationships is reflected in utterances that are the product of actions or linguistic acts. The structure of sequences of speech acts is embodied in a coherent text. Features of the text such as comprehensiveness, consistency, coherence, completeness characterize it as the basic unit of communication. Some of these features belong to its external form, others – to the internal. The set of linguistic means together with their content create the external form of the text, i.e. it is what is directly perceived by the reader. Everything that the reader understands is the internal form of the text, i.e. the cognitive formation, which is formed in the intellect and correlates with the external form not partially, but completely, corresponding to the totality of all linguistic means. There is an opinion that the text should be prepared in advance for the purpose of special selection of its elements, its expanded and clearer organization. Such preparation of the text aims the presence of a communicative task, which determines the necessary influence on the person with whom communication is carried out. The communicative task controls the process of formation of the idea, is a holistic intellectual formation that models in a condensed form the content of the future text. Thus, language tools are selected and organized to form a specific and holistic way of verbalizing the content, which is consistent with the author’s intention. The constant replenishment of the vocabulary of a language with derivative word is a very suitable material for studying the ways of language functioning, its connection with the development of society. The study of semantic structure in the context of a new derived word, which is able to fix the direct act of word formation, as well as to interpret the new formation, used in it, opens up especially wide prospects. A derived word, as a unit of text, acquires the ability to store information that is associated with the formation of its structure based on the display of different word-forming meanings and serves to convey this complex information simultaneously.