Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/23011
Назва: Sacrum and profanum in religious life of peasants in Western Ukraine (1918 – 1939)
Інші назви: Сакральне і профанне в релігійному житті селян Західної України (1918 – 1939 рр.)
Автори: MISKO, Volodymyr
KYDANYUK, Andriy
Бібліографічний опис: Misko V., Kydanyuk A. Sacrum and profanum in religious life of peasants in Western Ukraine (1918 – 1939) // Східноєвропейський історичний вісник. 2019. Вип. 11. С. 118–132.
Дата публікації: 2019
Ключові слова: Western Ukraine
peasants
sacrum
profanum
religious life
interwar period
Західна Україна
селяни
сакральне
профанне
релігійне життя
міжвоєнний період.
Короткий огляд (реферат): Summary. The purpose of the article – to analyze the religious life of the peasants of Western Ukraine during 1918 – 1939 and to outline the peculiarities of the ideological landmarks in the spiritual sphere. The methodology of the research is based on the principles of historicism, systemic ity, scientism, verification, the author’s objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of the general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-ge netic, historical-typological, historical-systemic, historical and chronological) methods. The scientific novelty of the work is that for the first time in Ukrainian historiography, based on the analysis of the previously unknown archival documents and materials, the correlation between sacrum and profanum in the religious life of the peasants of Western Ukraine during 1918 – 1939 has been investigated. Conclusions. The religious life of the peasants of Western Ukraine during the above-mentioned period was determined by a number of factors. Firstly, the declared problem coincides with the time of the formation and establishment of the Polish statehood, which in turn predetermined the strict regulation of the spiritual sphere by the authorities. Secondly, the Polish authorities and the local Roman Catholic clergy, officially declaring t hefreedom of religion, in practice succeeded in the administrative pressure, manipulating and aggravating the interfaith relations. Under such conditions, the rural population, who formed the Orthodox and the Greek Catholic communities, became hostages in the struggle to preserve the traditional religious rituals and the national identity. The consequence of this was shifting the emphasis from the primary (sacred) cultivation of the Christian beliefs towards the profane. In particular, important were the external features of the churches, a religious self-determination, the ad ministration of a religious life, and the involvement of the parish community into the political processes. The rural population was not particularly concerned with the essence of the Christian doctrine, being limited to the external attributes: the regular visits to the church, a jealous (demonstrative) observance of the traditional religious rites, the worship, the celebration of Christian holidays, a regular payment of donations. Actually an important duty of the peasants was the strict observance of the established, traditional religious ritual. The understanding of the Christian doctrine and the communication with the God were a pastoral matter. It is worth noting that the clergy did not attempt to overcome this pre vailing stereotype, and the parishioners were often viewed as a source of the clergy’s wealth by means of conducting the sacred services
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати релігійне життя селян Західної України упродовж 1918 – 1939 рр. та окреслити особливості світоглядних орієнтирів у духовній сфері. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, вери фікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (істо рико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна по лягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних документів і матеріалів, досліджено співвідношення сакрального та профанного у релігійному житті селян Західної України упродовж 1918 – 1939 рр. Висновки. Релігійне життя селян Західної України окресленого періоду визначалося низкою чинників. По-перше, задекларована проблематика збігається з часом становлення і утвердження польської державності, що, зі свого боку, зумовлювало чітке регулювання духовної сфери органами влади. По-друге, польська влада і місцеве римо-католицьке духовенство, офіційно декларуючи свободу віросповідання, на практиці вдавалося до адміністративного тиску, маніпулюючи та загострюючи міжкон фесійні відносини. Наслідком чого стало зміщення акцентів із первинного (сакрального) куль тивування християнських віровчень у бік мирського (профанного). Зокрема, важливими були наявні зовнішні ознаки приналежності храмів, конфесійного самовизначення, адміністрування релігійного життя, залучення парафіяльної громади до політичних процесів. Сільське населення не особливо переймалося суттю християнського віровчення, обмежуючись зовнішньою атрибу тивністю: регулярним відвідуванням храму, ревним (показовим) дотриманням традиційних ре лігійних обрядів, шануванням, відзначенням християнських свят, справною оплатою пожертв та треб. Варто зауважити, що священнослужителі не намагалися подолати цей сформований стереотип, а парафіян доволі часто розглядали як джерело власного достатку через надання сакральних послуг.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/23011
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
kydanjuk_2019.pdf355,87 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.