Військова політика Російської імперії на Правобережній Україні (1792–1874 рр.)

Abstract

У дисертації на основі залучення в обіг значного масиву архівних документів, вивчення й осмислення з урахуванням сучасної методології опублікованих джерел і наукової літератури, комплексно і всебічно досліджено військову політику Російської імперії на Правобережній Україні у 1792–1874 рр. Розкрито роль та функції військової присутності як базового складника інтеграційної політики Російської імперії, відстежено її вплив на управлінський сектор, економічні відносини і соціально-побутовий устрій мешканців, результативність при розв’язанні політичних і суспільних завдань. Проаналізовано характерні риси, складові та особливості військової політики Російської імперії на Правобережній Україні, заходи, з допомогою яких ця політика втілювалася у життя. Доведено, що намагання царизму інтегрувати Правобережжя у загальноімперську структуру стимулювало активне нарощування адміністративно-військової складової, розширення сфер її впливу, систематичне вдосконалення нормативно-правової бази, посилення юридичної, управлінської, фінансової залежності українських губерній від імперського центру. Досліджено основні військово-політичні й соціально-економічні тенденції пов’язані з уніфікацією податкових зобов’язань і поширенням на населення Правобережжя комплексу військових повинностей. Відтворено систему їх запровадження та специфіку виконання, досліджено загальні риси та місцеві особливості. Проаналізовано вплив значної військової присутності на суспільно-політичний уклад, повсякденне життя мешканців Правобережної України, з’ясовано негативні наслідки військово-цивільної взаємодії, що породили фінансову, господарську й матеріальну нестабільність, демографічні проблеми, конфліктність, загострення психо-емоційного становища населення.

В диссертации на основе вовлечения в оборот значительного массива архивных документов, изучения современной методологии, опубликованных источников и научной литературы, комплексно и всесторонне исследовано военную политику Российской империи на Правобережной Украине в 1792–1874 годах. Раскрыто роль и функции военной силы как базовой составляющей интеграционной политики Российской империи, отслежено ее влияние на управленческий сектор, экономические отношения и социально-бытовой уклад жителей, результативность при решении политических и общественных задач. Проанализированы характерные черты, составляющие, особенности военной политики Российской империи на Правобережной Украине и те меры, с помощью которых эта политика осуществлялась. Доказано, что попытки царизма интегрировать Правобережье в общеимперскую структуру стимулировали активное наращивание административно-военной составляющей, расширение ее влияния, систематическое совершенствование нормативно-правовой базы, усиление юридической, управленческой, финансовой зависимости украинских губерний от имперского центра.

The thesis is dedicated to the research of military policy of the Russian Empire in Right-Bank Ukraine in 1792–1874 taking into consideration a large number of archival documents, research and comprehension based on modern methodology of published sources and scientific literature. The role and functions of the military component as the basic element of integration policy of the Russian Empire are revealed. It is tracked its impact on the management sector, economic relations and social welfare system of residents, effectiveness in solving political and social problems. It was determined that the basic constituent of the integration process of Right-bank Ukraine into the Russian Empire was a military policy that researchers consider both theoretical and practical activity of public institutions aiming at the creation, preparation and the use of military pressure means to achieve certain political goals. Military policy of autocracy, based on the strategic plans of tsarism to pursue geopolitical and economic interests of Russia, was directed not so much at a quick and qualitative development of the armed forces, but at the state territory expansion, population growth, increasing rawmaterial, economic and demographic potential of power, as well as at increasing the number of military people, strengthening their administrative, social and cultural impact, the active use during the majority of social and political events and the final consolidation of imperial autocratic model on the “returned” Ukrainian lands.