Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24723
Title: Specification of social work intervenion model
Other Titles: Характеристика інтервенційних моделей соціальної роботи
Authors: García Lirios, Cruz
Bibliographic description (Ukraine): García Lirios C. Specification of social work intervenion model // Social Work and Education. 2019. Vol. 6, No. 4. P. 382-389
Issue Date: 2019
Keywords: social work
models
intervention
dialogue
intercesion
соціальна робота
моделі
втручання
діалог
заступництво
Abstract: Based on an epistemological criterion of classification of Social Work, three models are reviewed: positivist-systemic, dialectical-critical and comprehensive-interpretive. A documentary study was carried out with an updated and specific selection of models. The results show the prevalence of the three paradigms, but also the proliferation of hybrid models. Therefore, lines of research are recommended around comprehensive models that recover the approaches of the comprehensive-interpretive tradition and can be included in the positivist-systemic and dialectical-critical models.
Мета дослідження полягала у створенні таксономії моделей втручання у соціальній роботі. Проведено документальне ретроспективне пошукове дослідження, основним джерелом інформації для якого виступити публікації, що індексуються у провідних репозитаріях Латинської Америки: DIALNET, LATINDEX та REDALYC. Для аналізу було відібрано найновіші і специфічні моделі соціальної роботи. Інформація була опрацьована у матриці гносеологічно-таксономічного аналізу, а отримані результати порівняно з даними досліджень щодо найбільш репрезентативних моделей, представленими у науковій літературі. На основі гносеологічного критерію класифікації соціальної роботи було виокремлено три типи моделей: позитивістсько-системні, діалектично-критичні та комплексно-інтерпретаційні. Позитивістсько-системні моделі зосереджують увагу на розробці, реалізації та оцінці соціальної політики щодо вразливих, маргіналізованих чи виключених секторів місцевого розвитку, підтримують програми та стратегії місцевих органів влади, орієнтовані на сфери охорони здоров’я, сталого розвитку та досягнення миру. Діалектично-критичні моделі відображають позицію про обмеженість можливостей держави та її інституцій у системному вирішенні соціальних проблем та необхідність перегляду цілей соціальної політики та соціальних змін. На відміну від двох попередніх, комплексно-інтерпретаційні моделі формують пропозиції щодо співпраці між економічними, політичними та соціальними суб’єктами на основі детального і всебічного вивчення місцевих традицій, політичних сил та інституційних структур. Результати проведеного аналізу засвідчили домінування у соціальній роботі зазначених трьох парадигм, а також розповсюдження гібридних моделей. Зважаючи на отримані результати, рекомендовано проводити дослідження комплексних моделей, які відображають підходи комплесно-інтерпретаційної традиції і можуть бути віднесені до позитивістсько-системних та діалектично-критичних моделей.
Description: DOI : 10.25128/2520-6230.19.4.
URI: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24723
Appears in Collections:Social Work and Education Vol. 6 No. 4 (2019)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
García.pdf511,51 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.