Благодійна підтримка освіти духовенством у Закарпатті (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття)

Abstract

У статті розкрито регіональні особливості благодійної підтримки освіти духовенством у Закарпатті (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття). На основі аналізу джерельної бази систему благодійності розглянуто в кількох головних аспектах: за формою вияву, тривалістю та за формою організації. Зазначено, що мотиви благодійності духовенства започатковані у релігійних заповідях допомоги ближньому еволюціонували до усвідомленого обов’язку перед суспільством. Здобутком вважається утвердження у суспільстві благодійності як традиції.

The article reveals regional differences of Transcarpathian clergy’s charitable support of education (the end of XVIII – the beginning of XX centuries). Based on the analysis of sources, charity system is considered in several key ways: in the form of display, organization and duration. It was determined that the motives of clergy’s charity activities are laid in religious precepts of helping to others and conscious of duty to society. Establishment of charity as a tradition in the society is considered a great achievement.