Політика пам’яті в Україні (1991–2015 рр.)

Abstract

Ідентичність укорінена в пам’яті, а ідентифікація (поряд з легітимацією) є однією з основних функцій політики пам’яті. Характер національної ідентичності обумовлює стрижневі параметри політики пам’яті; остання ж вибудовується з урахуванням маркерів національної ідентичності з метою її увиразнення та консолідації. Зміни суспільно-політичної дійсності неминуче призводять до вироблення / трансформації політики пам’яті з відповідними параметрами конструювання образу минулого.

Идентичность укоренена в памяти, а идентификация (наряду с легитимацией) является одной из основных функций политики памяти. Характер национальной идентичности обусловливает стержневые параметры политики памяти; последняя же выстраивается с учетом маркеров национальной идентичности с целью ее выразительности и консолидации. Изменения общественно-политической действительности неизбежно приводят к выработке / трансформации политики памяти с соответствующими параметрами конструирования образа прошлого.

The identity rooted in memory, and identity (along with legitimation) is one of the main functions of policy of memory. The nature of national identity determines the pivotal the policy settings memory. The latter is constructed based on markers of national identity with the aim of expressiveness and consolidation. Changes in the socio-political reality will inevitably lead to the development / transformation of policy of memory with the relevant options constructing the image of the past.