Еколого-краєзнавче виховання дітей старшого дошкільного віку та молодших школярів

Abstract

Охарактеризовано особливості еколого-краєзнавчого виховання дітей дошкільного віку і молодших школярів. Обґрунтовано актуальність дослідження: потреба переосмислення екологічного виховання особистості в умовах соціально-економічних і екологічних викликів сьогодення в Україні; необхідність вирішення основних завдань національно-патріотичного виховання, які висвітлені в законах України про освіту, державних стандартах дошкільної і початкової освіти; значущості екологічного краєзнавства у вихованні екологічної культури особистості, ціннісного ставлення до довкілля, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за природу як за національне багатство та основи життя на Землі. Визначено сутність еколого-краєзнавчого виховання дітей старшого дошкільного віку і молодшого шкільного як процес, спрямований на формування екологічної культури особистості на основі засвоєння нею системи екологічних знань про природу рідного краю, поглядів та переконань, що ґрунтуються на загальнолюдських цінностях і законах розвитку природи; виховання емоційно-ціннісного ставлення до довкілля, набуття практичного досвіду спілкування з природою, навичок екологічно доцільної поведінки. Схарактеризовано напрями еколого-краєзнавчого виховання (пізнавальний, організаційний, практичний, дозвіллєвий), нетрадиційні форми та інноваційні методи роботи, функції освітнього процесу в ЗДО і початковій школі (розвивальна, адаптаційна, оздоровча, коригувальна, вихована, пізнавальна, практико-орієнтована). Визначено педагогічні умови еколого-краєзнавчого виховання дітей старшого дошкільного віку і молодших школярів: дотримання змістової логічної послідовності у формування еколого-краєзнавчої культури; врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, а також рівня їх підготовки; активна взаємодія педагога і дітей; використання сучасних методів і форм роботи (дослідницьких проектів, творчих завдань, ігор екологічного змісту тощо); створення еколого-розвивального середовища закладів освіти; узгоджена діяльність закладів освіти та батьків; створення емоційно-позитивного клімату під час ознайомлення дітей з рідним краєм; забезпечення наступності еколого-краєзнавчого виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

The features of ecological and local history education of preschool children and junior schoolchildren are characterised. The relevance of the study is substantiated: the need to rethink the environmental education of the individual in the context of socio-economic and environmental challenges in Ukraine; the need to address the main tasks of national-patriotic education, which are covered in the laws of Ukraine on education, state standards of preschool and primary education; the importance of environmental local history in the education of environmental culture of the individual, value attitude to the environment, awareness of being part of nature, a sense of responsibility for nature as a national. The article defines the essence of ecological and local history education of children of senior preschool and primary school age as a process aimed at forming an individual's ecological culture on the basis of mastering a system of ecological knowledge about the nature of the native land, views and beliefs based on universal values and laws of nature development; education of emotional and value-based attitude to the environment, gaining practical experience of communicating with nature, and skills of environmentally appropriate behaviour. The directions of ecological and local history education (cognitive, organisational, practical, leisure), non-traditional forms and innovative methods of work, functions of the educational process in preschool and primary schools (developmental, adaptive, health-improving, corrective, educational, cognitive, practice-oriented) are characterised. The article identifies the pedagogical conditions for the ecological and local history education of children of senior preschool age and primary schoolchildren: adherence to the content logical sequence in the formation of ecological and local history culture; consideration of age and individual characteristics of children, as well as their level of training; active interaction between the teacher and children; use of modem methods and forms of work (research projects, creative tasks, games with environmental content, etc;); creation of an ecological and developmental environment for educational institutions; coordinated activities of educational institutions and parents; creation of an emotionally positive climate when children are introduced to their native land; ensuring the continuity of ecological and local history education for children of senior preschool and primary school age.