Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/31771
Title: Формування критичного мислення у студентів: методи та підходи до розвитку аналітичних здібностей
Other Titles: FORMATION OF CRITICAL THINKING IN STUDENTS: METHODS AND APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF ANALYTICAL SKILLS
Authors: Сухомлинова, Олена Валеріївна
Жирська, Галина Ярославівна
Масло, Ірина Михайлівна
Bibliographic description (Ukraine): Сухомлинова О. В., Жирська Г. Я., Масло І. М. Формування критичного мислення у студентів: методи та підходи до розвитку аналітичних здібностей // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). Київ,2023. Вип. № 14(32). С. 452-467.
Issue Date: 2023
Keywords: критичне мислення
об'єктивний аналіз
заклад вищої освіти
практика студентів
методи дослідження
інтелектуальний та комунікаційний потенціал
critical thinking
objective analysis
higher education institution
students' practice
research methods
intellectual and communication potential
Abstract: У статті розглянута актуальна тема формування критичного мислення серед студентів вищих навчальних закладів України. Автори висвітлюють сучасні методи та підходи до розвитку аналітичних здібностей студентів, що дозволяє їм ефективно адаптуватися до динамічно змінюваного інформаційного середовища. Особлива увага приділяється зв'язку між аналітичним мисленням та критичним підходом до інформації. Розвиток критичного мислення студентів у контексті різнобічного інформаційного середовища ЗВО набуває великої актуальності. В межах цього дослідження авторами запропоновано ключові підходи до інтерпретації критичного мислення при вивченні вищої математики, природничих наук та іноземних мов: активізація думки, самоаналіз, орієнтація на практичну діяльність та когнітивна основа. Визначено, що критичне мислення є глибоким когнітивним процесам, головним завданням якого є переоцінка та модифікація особистих знань під час спілкування. Стаття наголошує на основних компонентах критичного мислення для студентів: ефективне використання великої кількості інформації; здатність до нетрадиційного мислення і прагнення до відкриття нового; активна участь у діалогах та дискусіях; гнучкість у мисленні; здатність до самоаналізу та критичної оцінки; розуміння перетину різних дисциплін. Були визначені ключові педагогічні фактори, що сприяють розвитку критичного мислення у студентів ЗВО. Серед них: створення ситуації когнітивного дисонансу, заохочення до самоаналізу та використання різних культурних рамок для аналізу одних і тих самих явищ. Орієнтуючись на досвід світових університетів, було досліджено та впроваджено найефективніші інтерактивні методики для розвитку критичного мислення у студентів. Ці методики спрямовані на активізацію участі студентів у навчальному процесі та на підвищення їх здатності до системного критичного аналізу під час вивчення математичних дисциплін, природничих наук та іноземних мов. У статті подаються рекомендації щодо інтеграції критичного мислення в навчальний процес, а також проводяться практичні приклади застосування цих методик в ЗВО. Стаття спрямована на педагогів, методистів, студентів та всіх, хто цікавиться питаннями освіти та розвитку критичного мислення в сучасному світі.
The article deals with the topical topic of critical thinking formation among students of higher educational institutions of Ukraine. The authors highlight modern methods and approaches to the development of analytical abilities of students in foreign language classes, the study of mathematical disciplines, the formation of critical thinking in the field of knowledge "Natural Sciences", which allows them to effectively adapt to a dynamically changing information environment. Special attention is paid to the connection between analytical thinking and a critical approach to information. The development of students' critical thinking in the context of the versatile information environment of higher education institutions is gaining great relevance. Within the framework of this study, the authors offer key approaches to the interpretation of critical thinking in the study of higher mathematics, foreign languages, science education field: activation of thought, introspection, orientation to practical activities and cognitive basis. It was determined that critical thinking is a deep cognitive process, where the main task is the reassessment and modification of personal knowledge during communication. The article focuses on the main components of critical thinking for students: effective use of a large amount of information; the ability for non-traditional thinking and the desire to discover new things; active participation in dialogues and discussions; flexibility in thinking; ability to self-analysis and critical assessment; understanding the intersection of different disciplines. The key pedagogical factors contributing to the development of critical thinking among students of higher education institutions were identified. Among them: creating a situation of cognitive dissonance, encouraging introspection, and using different cultural frameworks to analyze the same phenomena. Based on the experience of world universities, the most effective interactive methods for the development of critical thinking among students were researched and implemented. These methods are aimed at intensifying students' participation in the educational process and increasing their ability to system critical analysis while learning a foreign language. The article provides recommendations on the integration of critical thinking into the educational process, as well as practical examples of the application of these methods in higher education. The article is aimed at teachers, methodologists, students and everyone who is interested in issues of education and development of critical thinking in the modern world.
URI: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/31771
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Sukhomlynova.pdf426,44 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.