Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32381
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorПодвойська, Оксана-
dc.date.accessioned2024-04-17T12:16:58Z-
dc.date.available2024-04-17T12:16:58Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationПодвойська О. Мовна ситуація під час російсько-української війни // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2024. Вип. 57. С. 29-38. DOI https://doi.org/10.32782/2307-1222.2024-57-3uk_UA
dc.identifier.issn2307-1222-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32381-
dc.description.abstractУ пропонованому дослідженні представлено та проаналізовано результати невеликого опитування, проведеного авторкою у соціальних мережах та каналах навесні 2023 р. з метою виявлення особливостей мовної ситуації в Україні після повномасштабного вторгнення російських окупантів. Мотивом для проведення опитування послугував факт, що більшість українців, у тому числі російськомовних, за рік повномасштабної війни почали свідомо відмовлятися від використання російської мови в усіх сферах життя, причому як в усній та письмовій комунікації, як у професійних, так і в повсякденних ситуаціях. Метою пропонованої розвідки стало підтвердження чи спростування припущення щодо зміни ставлення українців (не лише громадян України) до державної мови та усвідомлення її як національної. У роботі як основний метод дослідження застосовано метод опитування за допомогою анкетування, що проводилося на платформі Google, і посилання на яке поширювалося соціальними мережами Facebook, Instagram та месенджерами з метою охоплення широкої аудиторії респондентів. В анкеті було запропоновано 12 питань, серед яких 11 із множинним вибором і одне питання – з відкритою відповіддю. Аналіз отриманих результатів дає змогу стверджувати про суттєві зміни у ставленні українців до державної мови і про її усвідомлення як національної мови. Якщо у більш ранніх опитуваннях (2017 р.) українська мова визначалася або рівною, або навіть меншою комунікативною потужністю щодо російської мови, то за результатами проведеного опитування 2023 р. було виявлено більшу комунікативну потужність української мови не лише у професійній комунікації, а й у повсякденній, у тому числі і незалежно від області країни. Незважаючи на тривалість військової агресії росії, що почалася відкрито з 2014 р., ставлення українців до української мови кардинально почало змінюватися у 2022 р., із початком повномасштабного вторгнення на територію України. За результатами проведеного дослідження найбільш разючі відмінності порівняно з опитуванням 2017 р. виявилися щодо використання української мови не лише як державної у професійному та офіційному спілкуванні, а також як засобу комунікації у повсякденних ситуаціях, що свідчить про усвідомлення ролі української мови як національної мови, як засіб відмежування від російських загарбників.uk_UA
dc.description.abstractThis research presents and analyses the results of a small survey conducted by the author on social media and channels in the spring of 2023 to identify the peculiarities of the language situation in Ukraine after the full-scale invasion of the Russian occupiers. The motivation for the survey was the fact that during the year of full-scale war, the majority of Ukrainians, including Russian speakers, began to deliberately refuse to use the Russian language in all spheres of life, both in oral and written communication, in professional and everyday situations. This research aimed to confirm or refute the assumption that the attitude of Ukrainians (not only citizens of Ukraine) towards the state language and its perception as a national language has changed. The main research method used in this research was a survey conducted on the Google platform the link to which was distributed on Facebook, Instagram, and messengers to reach a wide audience of respondents. The questionnaire contained 12 questions, including 11 multiple-choice questions and 1 open-ended question. The analysis of the results shows significant changes in the attitude of Ukrainians towards the state language and its perception as a national language. While in earlier surveys (2017), the Ukrainian language was determined to have either equal or even less communicative power than Russian, the results of the 2023 survey revealed that the Ukrainian language has greater communicative power not only in professional communication but also in everyday communication, including regardless of the region of the country. Despite the duration of Russia's military aggression, which began openly in 2014, the attitude of Ukrainians toward the Ukrainian language began to change dramatically in 2022, with the beginning of the full-scale invasion of Ukraine. According to the results of the study, the most striking differences compared to the 2017 survey were found in the use of Ukrainian not only as the state language in professional and official communication but also as a means of communication in everyday situations, which indicates an awareness of the role of Ukrainian as a national language and as a means of distancing oneself from Russian invaders.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherГельветикаuk_UA
dc.subjectопитуванняuk_UA
dc.subjectкомунікативна переважністьuk_UA
dc.subjectукраїнська моваuk_UA
dc.subjectнаціональна моваuk_UA
dc.subjectдержавна моваuk_UA
dc.subjectsurveyuk_UA
dc.subjectcommunicative preferenceuk_UA
dc.subjectUkrainian languageuk_UA
dc.subjectnational languageuk_UA
dc.subjectstate languageuk_UA
dc.titleМовна ситуація під час російсько-української війниuk_UA
dc.title.alternativeTHE LANGUAGE SITUATION DURING THE RUSSIAN-UKRAINIAN WARuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Studia Methodologica. Вип. 57

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
PODVOISKA.pdf612,01 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.