Психологічна стійкість як важлива складова професійної компетентності журналіста

Abstract

У матеріалі подається дефініція понять “психологічна стійкість”, “резильєнтність”, “мережево-інформаційна резильєнтність”. Акцентується на ролі психологічної стійкості як важливої складової професійної компетентності журналіста. Визначено основні психологічні виклики, з якими стикаються медійники в умовах війни: емоційна активізація, кризові ситуації, робота з травматичним контентом. Наголошується на необхідності адаптації освітніх програм до нових реалій, що забезпечуватиме готовність майбутніх журналістів до викликів професії. Окреслено ключові компоненти психологічної стійкості, такі як емоційна регуляція, стресостійкість, критичне мислення та адаптивність. Наголошується на важливості інтеграції психологічної компетентності в навчальні дисципліни професійної підготовки як обов’язкової, так і вибіркової компонент освітньої програми. Проаналізовано методи формування та розвитку психологічної компетентності, зокрема через формальну, неформальну та інформальну освіту, психологічну підготовку, співпрацю з психологічною службою освітнього закладу.

The article defines the concepts of ‘psychological resilience’, ‘resilience’, ‘network and information resilience’. The role of psychological resilience as an important component of a journalist’s professional competence is emphasised. The author identifies the main psychological challenges faced by media professionals in wartime: emotional activation, crisis situations, and working with traumatic content. The author emphasises the need to adapt educational programmes to new realities, which will ensure that future journalists are prepared to meet the challenges of the profession. The key components of psychological resilience, such as emotional regulation, stress resistance, critical thinking and adaptability, are outlined. The importance of integrating psychological competence into the disciplines of professional training as both compulsory and elective components of the educational programme is emphasised. The methods of formation and development of psychological competence are analysed, in particular through formal, non-formal and informal education, psychological training, cooperation with the psychological service of an educational institution.