Кондак як гімнографічний жанр: літургічні та музикознавчі аспекти

Abstract

Важливим завданням літургічного музикознавства є комплексний аналіз окремих богослужбових жанрів. З-поміж усіх піснеспівів візантійсько-слов’янської традиції вирізняється кондак, з яким пов’язані такі особливі феномени як кондакарна нотація, кондакарний стиль і літургічна книга Кондакар. Подано характеристику кондака з позицій сукупності його жанрових ознак, а саме: змісту по-етичного тексту, місця у службах та функції, частотності та способу ви-конання, відповідності тексту й наспіву, ступеня розспівності, композиції та еволюції. Диференційовано полістрофну і монострофну форми кондака, доведено унікальність цього гімнографічного жанру Східного обряду. Вперше у вітчизняному музикознавстві кондак розглянутий цілісно, з урахуванням українських богослужбових нотованих пам’яток.

A comprehensive analysis of particular divine worship genres is the important problem of liturgical musicology. Kontakion is distinguished among all the chants Byzantine-Slavic tradition and is connected with such special phenomena as kondakarion notation, kondakarion style and the liturgical book Kondakar. In the article kontakion is defined from the posi-tions of set of its genre features, namely the content of the poetic text, a place in the ecclesiastic services and function, frequency and the way of execution, the marriage of text and tune, degree of melodiousness, composition and evo-lution. Polystrophic and monostrophic forms of kontakion are marked out and the uniqueness of this hymnographic genre of East liturgical rite is proved. For the first time in the Ukrainian musicology kontakion is considered complexly, taking into account divine service musical books of the Ukraine.