Low-intensity cognitive behavioral therapy for social anxiety disorder in individuals experiencing grief

Abstract

The purpose of the research is to obtain confirming data on the reduction of symptom severity and levels of psychosocial dysfunction under the influence of low-intensity cognitive-behavioral therapy (CBT) techniques among individuals with social anxiety disorder during the grieving period. Methods: The Mini-International Neuropsychiatric Interview was used to assess mental health problems during the initial diagnostic interview. Measurements of key indicators were carried out using methods such as Social Phobia Inventory (SPIN); the level of psychosocial distress due to loss, and the risk of complicated grief, comorbid conditions such as the level of generalized anxiety (GAD-7); the severity of emotional avoidance (AAQ-II); and the general level of distress in daily and work activities were measured using the W&SAS scale. Results: The results of changes in mental state before and after the program demonstrated significant improvements in the indicators of generalized anxiety, the severity of comorbid depressive symptoms, the impact of traumatic experiences, the reduction of emotional avoidance, and associated psychosocial disorders. However, there was no statistically significant difference in the reduction of social phobia symptoms and distress associated with the experience of loss. One month after completing the program, the participants used breathing control strategies (including mindfulness practices) and cognitive restructuring more frequently in situations involving social avoidance or joint activities to manage their distress. After six months of completing the program, the most frequently mentioned responses from the participants were related to coping and working with dysfunctional beliefs about the consequences of events and social situations that prevented the activation of defensive behavior through avoidance. Conclusions. An individual low-intensity online psychosocial support program based on CBT for individuals suffering from social anxiety disorder and experiencing complex life circumstances (such as the loss of a loved one) has demonstrated a reduction in psychosocial distress and severity of mental symptoms. It has been found that satisfying social needs and providing corrective experiences in a safe social space for grieving can promote psychological well-being and serve as protective factors against exacerbations of mental health problems.

Метою дослідження є отримання підтверджуючих даних зниження тяжкості симптомів та рівня психо- соціального дисфункціонування під впливом технік когнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низької інтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метою оцінки проблем психічного здоров’я під час первин- ного діагностичного інтерв’ювання використано Міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI). Вимірювання основних показників здійснювалося за допомогою методик: рівень тяжкості симпто- мів соціального тривожного розладу (SPIN), рівень психосоціального дистресу, внаслідок пережиття втрати та ризик ускладненого горювання, комор- бідні стани як рівень генералізованої тривожно- сті (GAD-7), вираженість емоційного уникнення (AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякден- ній та робочій активності вимірювався за шкалою W&SAS. Результати. Результати змін психічного стану до і після проходження програми засвідчили значущі покращення для показників генералізо- ваної тривожності, тяжкості коморбідних депре- сивних симптомів, впливу травматичного досвіду, зниження емоційного уникнення та супутніх психо- соціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяж- кості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асо- ціюються з досвідом втрати, не продемонстрували статистично значущої відмінності. Через 1 місяць після завершення програми для опанування дис- тресу учасниками частіше використовувалися стратегії, які стосувалися контролю дихання (вклю- чаючи практики майндфулнесу) та опрацювання думок у ситуаціях уникнення соціальних стосунків чи спільної діяльності. Через 6 місяців після завер- шення програми найчастіше у відгуках учасників згадуються протистояння та робота з дисфункцій- ними переконаннями щодо наслідків подій і соці- альних ситуацій, що сприяли запобіганню актуаліза- ції захисної поведінки через уникнення. Висновки. Індивідуальна онлайн-програма психосоціальної допомоги низької інтенсивності на основі КПТ для осіб, які страждають від соціального тривожного розладу й опинились у складних життєвих обстави- нах (як втрата близької людини), продемонструвала зменшення психосоціального дистресу та тяжкості психічних симптомів. З’ясовано, що задоволення соціальних потреб і коригуючий досвід безпечного соціального простору для горювання сприятимуть психологічному благополуччю та виступатимуть як протективні чинники до загострень проблем пси- хічного здоров’я.