Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37228
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorДроздов, Віктор-
dc.date.accessioned2025-10-03T12:27:49Z-
dc.date.available2025-10-03T12:27:49Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationДроздов В. Комеморації українських культурних діячів на Західноукраїнських землях у 1939–1953 рр. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. Тернопіль : Гельветика. 2025. Вип. 1. С. 63-72. DOI : https://doi.org/10.32782/2307-7778/2025.1.7uk_UA
dc.identifier.issn2307-7778-
dc.identifier.urihttps://journals.tnpu.ternopil.ua/index.php/history/issue/view/157-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37228-
dc.description.abstractМета роботи – розкрити особливості та засоби вшанування пам’яті українських культурних діячів на західноукраїнських землях як складника радянської меморіальної політики доби сталінізму, а також виявити офіційні наративи й образи, які комуністичний режим прагнув поширювати серед населення за допомогою різних комеморативних практик. Методологія дослідження передбачає історико-генетичний, історико-типологічний та історико-системний методи, а також методи джерелознавчої критики й дискурс-аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що на основі аналізу широкого кола архівних матеріалів та газетної періодики вперше проаналізовано, як сталінський режим використовував та зловживав пам’яттю про відомих українських культурних діячів для пропагування офіційної ідеології. Стаття сприятиме глибшому розумінню сталінської політики пам’яті на анексованих українських територіях. Висновки. Автор розкрив радянські практики вшанування пам’яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Василя Стефаника та Марка Черемшини. З’ясовано, що революційний образ Шевченка комуністична влада поширювала на західноукраїнських землях за допомогою загальнореспубліканських святкувань, тоді як образ Франка був головним символом революційної боротьби, що мав як регіональне, так і всеукраїнське значення. Імена обох видатних українських діячів були внесені до топонімічного простору. Водночас влада так і не спорудила заплановані монументи Шевченку й Франку у Львові. Вагоме регіональне значення мали вшанування Ольги Кобилянської та Юрія Федьковича для Північної Буковини, Лесі Українки – для Волині, Василя Стефаника й Марка Черемшини – для Покуття. Влада використовувала аналогічні комеморативні заходи, створюючи регіональні образи письменників-революціонерів і борців за національне й соціальне визволення. Літературно-меморіальні музеї, створення яких було характерною рисою радянської меморіальної політики, відігравали вагому роль у формуванні й поширенні цих образів.uk_UA
dc.description.abstractThis article aims to reveal the features and methods of commemorating Ukrainian cultural figures in Western Ukrainian territories as part of Soviet memorial politics during Stalinism. Additionally, it uncovers the official narratives and images the communist regime attempted to disseminate among the population through various commemorative practices. The methodology includes historical-genetic, historical- typological, and historical-systemic methods, as well as historical source criticism and discourse analysis. Scientific novelty. Based on a wide range of archival materials and newspaper periodicals, research explains how the Stalinist regime used and abused the memory of famous Ukrainian cultural figures to propagate the official ideology. The article contributes to a deeper understanding of Stalinist politics of memory in the annexed Ukrainian territories. Conclusions. The author examines Soviet practices of commemorating Taras Shevchenko, Ivan Franko, Lesya Ukrainka, Olha Kobylianska, Yuriy Fedkovych, Vasyl Stefanyk, and Marko Cheremshyna. It has been found that the revolutionary image of Shevchenko was propagated by the communist authorities in Western Ukrainian lands through nationwide celebrations, while Franko's image served as the primary symbol of revolutionary struggle, holding both regional and national significance. The names of these two prominent Ukrainian figures were integrated into the toponymic landscape. However, the Soviet authorities did not construct the planned monuments to Shevchenko and Franko in Lviv. The commemorations of Olha Kobylianska and Yuriy Fedkovych held significant regional importance for Northern Bukovina, Lesya Ukrainka – for Volyn, and Vasyl Stefanyk and Marko Cheremshyna – for Pokuttya. The authorities operated similar commemorative measures, creating regional images of revolutionary writers and fighters for national and social liberation. Literary-memorial museums, a characteristic feature of Soviet memorial policy, played a significant role in shaping and disseminating these images.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherГельветикаuk_UA
dc.relation.ispartofseriesІсторія;-
dc.subjectзахідноукраїнські земліuk_UA
dc.subjectкомеморативні практикиuk_UA
dc.subjectполітика пам’ятіuk_UA
dc.subjectсталінізмuk_UA
dc.subjectукраїнська культураuk_UA
dc.subjectWestern Ukraineuk_UA
dc.subjectcommemorationsuk_UA
dc.subjectpolitics of memoryuk_UA
dc.subjectStalinismuk_UA
dc.subjectUkrainian cultureuk_UA
dc.titleКомеморації українських культурних діячів на Західноукраїнських землях у 1939–1953 рр.uk_UA
dc.title.alternativeCOMMEMORATIONS OF UKRAINIAN CULTURAL FIGURES IN WESTERN UKRAINIAN LANDS FROM 1939 TO 1953uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Історія. 2025. Вип. 1

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
7_DROZDOV.pdf366,19 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.