Кодування в українських пареміях етнолінгвокультурних уявлень про хліб як маніфестантів харчового коду культури

Abstract

Стаття присвячена етнолінгвістичному та лінгвокультуро- логічному аналізу харчового етнокультурного коду. Непослідовне виокрем- лення вказаного коду та різноманітні його дефініції (гастрономічний, кулінарний, глютонічний, аліметарний) акцентують увагу на виокремленні цього феномену як термінологічної проблеми. Метою наукової розвідки було визначити специфіку кодування етнолінгвокультурних уявлень українського народу про хліб у пареміологічних текстах. Отож, виконане дослідження на матеріалі українських паремій – прислів’їв і приказок із компонентами-назвами хліба і хлібобулочних виробів, які розглядаємо як фразеологічні одиниці фольклорного походження. Проведені спостере- ження засвідчили, що в прислів’ях і приказках не тільки знаходить відображення ставлення людини до їжі, культура її споживання, особли- вості приготування, а головне, національна продуктова пріоритетність, етнічні особливості сприйняття їжі. Саме цим пояснюємо поширене вживання паремій із назвами хліба і хлібобулочних виробів, що підтверджує споконвічне шанобливе ставлення і до хліба-годувальника, і до праці хлібороба. Українці здавна вирощували жито й пшеницю як головні зернові культури, а хліб на їхньому столі вважався найбільшою святинею. Як національний символ він відіграє важливу роль у культурі та мові. Кодування етнолінгвальних уявлень, пов’язаних із хлібом, в українських пареміях показало, що для українців хліб є національним продуктом, запорукою ситості і боротьби з голодом, символом гостинності й щедрості, демонстрацією достатку, працьовитості та нетерпимості до зневажливого ставлення до нього. Тому в більшості паремій хліб є позитивно маркованим, рідше його супроводжують негативні конотації. Мовна об’єктивація етнокультурної інформації про хліб в українських пареміях дає змогу краще зрозуміти харчовий код українців та сприяти популяризації української гастрономічної культури.

The article is devoted to ethnolinguistic and linguocultural analysis of the food ethnocultural code. The inconsistent isolation of this code and its various definitions (gastronomic, culinary, glutonic, alimetr) focus on the isolation of this phenomenon as a terminological problem. The purpose of the scientific research was to determine the specifics of the coding of ethnolinguocultural ideas of the Ukrainian people about bread in paremiological texts. So, the study is carried out on the material of Ukrainian paremias - proverbs and sayings with components-names of bread and bakery products, which confirms the primordial respectful attitude to both the bread-bread-breadmaker and the work of the farmer. Ukrainians have long grown rye and wheat as the main grain crops, and bread on their table was considered the greatest shrine. As a national symbol, it plays an important role in culture and language. The coding of ethnolingual ideas related to bread in Ukrainian paremias showed that for Ukrainians bread is a national product, a guarantee of satiety and the fight against hunger, a symbol of hospitality and generosity, a demonstration of prosperity, diligence and intolerance to contemptuous attitude towards it. Therefore, in most paremias, bread is positively labeled, less often it is accompanied by negative connotations. Linguistic objectification of ethno-cultural information about bread in Ukrainian paremias makes it possible to better understand the food code of Ukrainians and contribute to the popularization of Ukrainian gastronomic culture.