Активні парки, як модель популяризації фізичної активності в громаді: концепт, організація та перші результати впровадження (на прикладі Тернополя)

Abstract

Мета статті — проаналізувати соціальний проєкт «Активні парки», як інструмент підвищення фізичної активності населення в публічних просторах, окреслити організаційні засади, відповідність сучасним рекомендаціям щодо рухової активності для людей похилого віку та представити кейс впровадження у м. Тернополі із залученням «Клубу активного довголіття». Методи: аналіз нормативно-правових документів і програмних матеріалів проєкту; огляд доказової бази щодо користі ритмічних/танцювальних занять для людей 65+; описово-аналітичний кейс локальної практики. Результати: «Активні парки» — державна ініціатива, що з 2021 року створює доступні локації та події для занять у громадах і відповідає міжнародним рекомендаціям щодо активності осіб віком 65+ (аеробні, силові й вправи на рівновагу). Танцювально-ритмічні формати, що застосовуються в Тернополі, потенційно покращують рівновагу, мобільність, витривалість і когнітивні функції, а також сприяють соціальній взаємодії. Висновки: проєкт має високий потенціал масштабування та подальшої оцінки ефективності за стандартизованими показниками функціональної спроможності та якості життя.