Ґенеза образу Карпатської України 1938–1939 рр. в українській історіографії

Abstract

У статті аналізується процес наукового вивчення державного становлення Карпатської України 1939–1939 років в українській історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Головна дослідницька увага звертається на еволюцію концептуальних оцінок цього образу в працях різних напрямів українського історіографічного процесу. Основою джерельної бази статті стали історіографічні першоджерела, насамперед синтетично- узагальнюючі монографії, статті, дисертації та рецензії, присвячені аналізу державотворчих процесів на Закарпатті. Простежено зміну оціночних парадигм істориків у ставленні до місця й ролі Карпатської України у контексті українського історичного процесу ХХ століття. Здійснено порівняльний аналіз радянських, діаспорних та сучасних українських науково-дослідницьких інтерпретацій тематики Карпатської України. Доведено, що історіографічний образ Карпатської України упродовж досліджуваного періоду істотно змінювався. У радянський час він ці події оцінювалися крізь призму ідеологеми «прислужництва українського буржуазного націоналізму». Українські історики діаспори і, деякою мірою, незалежної України утверджували ідеалізований та романтизований образ карпатоукраїнського державотворення як яскравого прояву національно- визвольних змагань. Цей образ не передбачав аналізу усіх складностей та суперечностей згаданих процесів й не спонукав до глибоких рефлексій над дискусійними питаннями. Такі підходи до вивчення теми на рівні популярної історії, публіцистики та комеморативних практик залишається достатньо живучим і на сьогоднішній час. Більшість українських вчених, що спеціалізуються на студіюванні теми Карпатської України, зуміли подолати цю ідеалізацію; для них характерний доволі критичний та виважений підхід до оцінок дискусійних і суперечливих питань. В сучасній українській історіографії наявні поодинокі спроби переосмислити історії Карпатської України на методологічних та світоглядних засадах ревізіонізму, під кутом зору критики «націоналізованої» історії.

The article analyzes the process of scientific study of the state formation of Carpathian Ukraine in 1939-1939 in Ukrainian historiography of the second half of the 20th - early 21st centuries. The main research attention is paid to the evolution of conceptual assessments of this image in the works of various directions of the Ukrainian historiographic process. The basis of the source base of the article were historiographic primary sources, primarily syntheticgeneralizing monographs, articles, dissertations and reviews devoted to the analysis of state-forming processes in Transcarpathia. The change in the evaluative paradigms of historians in relation to the place and role of Carpathian Ukraine in the context of the Ukrainian historical process of the 20th century is traced. A comparative analysis of Soviet, diasporic and modern Ukrainian scientific and research interpretations of the topic of Carpathian Ukraine has been carried out. It is proven that the historiographical image of Carpathian Ukraine has changed significantly during the period under study. In Soviet times, these events were evaluated through the prism of the ideology of “servility to Ukrainian bourgeois nationalism”. Ukrainian historians of the diaspora and, to some extent, of independent Ukraine affirmed an idealized and romanticized image of Carpatho-Ukrainian statehood as a vivid manifestation of national liberation struggles. This image did not provide for the analysis of all the complexities and contradictions of the aforementioned processes and did not encourage deep reflections on the issues under discussion. Such approaches to studying the topic at the level of popular history, journalism and commemorative practices remain quite viable to this day. The majority of Ukrainian scientists specializing in the study of the topic of Carpathian Ukraine have managed to overcome this idealization; They are characterized by a rather critical and balanced approach to assessing debatable and controversial issues. In modern Ukrainian historiography, there are isolated attempts to rethink the history of Carpathian Ukraine on the methodological and ideological principles of revisionism, from the perspective of criticizing "nationalized" history.