Expert assessments of the challenges of digitalization of social services in rural communities.

Abstract

This article presents the results of a study on the challenges associated with the digitalization of social services in rural communities of Ukraine. The study aimed to identify the principal problems and barriers that social work professionals face when introducing digital technologies into social support practices. The research used an expert survey method involving 18 social work practitioners representing 18 rural communities from different regions of Ukraine. The findings indicate that the digitalization of social services in rural communities is uneven and hampered by multiple difficulties. Key challenges cited by respondents include insufficient technical infrastructure, limited access to stable Internet, low levels of digital competencies among both service users and providers, and a shortage of training programs and methodological guidance. Low public awareness of available digital services and weak intersectoral cooperation at the community level further complicate the digital transformation. Challenges were grouped into four problem blocks: technical barriers, personnel limitations, organizational difficulties, and value-motivational aspects. To increase reliability, results are illustrated with direct quotes from experts, highlighting the practical dimension of the issue. Based on expert assessments, the article proposes directions for overcoming the identified barriers: developing digital competencies of professionals and clients; creating inclusive digital infrastructure; preparing training and methodological resources for social work practitioners; strengthening interagency cooperation at the local level; and integrating national and regional digital transformation programs into rural development strategies. The results are of practical relevance to local governments, social service providers, educational institutions, and NGOs seeking to improve accessibility and quality of social services in rural areas. They may also inform national policy on digitalization of the social sector, taking into account the specific needs and capacities of rural territories

У статті представлено результати дослідження, присвяченого викликам цифровізації соціальних послуг у сільських громадах України. Метою роботи стало виявлення ключових проблем і бар’єрів, що постають перед фахівцями із соціальної роботи у процесі впровадження цифрових технологій у практику соціальної підтримки населення. Дослідження здійснено методом експертного опитування, у якому взяли участь 18 фахівців із соціальної роботи, які представляли 18 сільських громад із різних регіонів країни. Отримані результати засвідчили, що цифровізація соціальних послуг у сільських громадах відбувається нерівномірно і супроводжується низкою труднощів. Серед ключових викликів респонденти виокремили: недостатність технічної інфраструктури, обмеженість доступу населення до стабільного інтернету, низький рівень цифрових компетентностей як отримувачів, так і надавачів соціальних послуг, а також дефіцит навчальних програм і методичного супроводу. Важливим чинником, який ускладнює процес цифровізації, є низька поінформованість населення про наявні цифрові сервіси та відсутність належної міжсекторальної взаємодії у громаді. Виклики було систематизовано у кілька проблемних блоків: технічні бар’єри, кадрові обмеження, організаційні труднощі та ціннісно-мотиваційні аспекти. Для більшої достовірності результати ілюстровано прямими цитатами експертів, що дозволяє відобразити практичний вимір проблеми. На основі аналізу експертних оцінок запропоновано напрями подолання виявлених бар’єрів, серед яких: розвиток цифрових компетентностей фахівців та клієнтів, створення інклюзивної цифрової інфраструктури, розробка навчально-методичних матеріалів для практиків соціальної роботи, підсилення міжвідомчої співпраці на місцевому рівні та інтеграція державних і регіональних програм цифрової трансформації у стратегії розвитку сільських громад. Результати дослідження мають прикладне значення для органів місцевого самоврядування, соціальних служб, освітніх і громадських організацій, які працюють у напрямі забезпечення доступності та якості соціальних послуг у сільських громадах. Вони також можуть стати основою для вироблення національної політики цифровізації соціальної сфери з урахуванням потреб і можливостей сільських територій.