Теоретичні засади іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін: сучасний стан в Україні та світі

Abstract

Зростання ролі іншомовної комунікації в освіті та науці, посилення міждисциплінарних зв’язків і цифрова трансформація професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичного профілю актуалізують необхідність переосмислення підходів до мовної освіти. У сучасних умовах іншомовна підготовка вже не може обмежуватися формуванням загальних мовленнєвих умінь, адже потребує інтеграції з фаховими знаннями, цифровими інструментами та професійними компетентностями. Мета. Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін, аналізу сучасного стану дослідження цієї проблематики в Україні та світі, а також визначенню провідних тенденцій і перспектив її розвитку в умовах глобалізації та цифрової трансформації освіти. Методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс теоретичних методів, як-от структурно-логічний аналіз, порівняльно-зіставний метод, систематизація наукових джерел, метод концептуального моделювання та елементи контент-аналізу сучасних освітніх практик. Використання цих методів забезпечило можливість узагальнити основні наукові підходи й виявити тенденції розвитку іншомовної підготовки викладачів природничо-математичного профілю. Результати. Обґрунтовано сутність іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін як інтегрованого, багатокомпонентного феномену, що включає методологічні, змістові та педагогічні виміри. Виявлено основні тенденції розвитку іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичного профілю, зокрема зростання ролі CLIL, EMI та ESP-підходів, посилення міждисциплінарності та розширення цифрових освітніх практик. Окреслено ключові напрями інноваційного розвитку, серед яких поглиблення інтеграції мовної та фахової підготовки, професійно-мовна практика, цифровізація навчального середовища та зміцнення компетентнісної парадигми. Висновки. Структурування теоретичних засад іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичного профілю дозволило визначити її ключові компоненти, окреслити логіку їх взаємодії та виокремити стратегічні напрями вдосконалення. Отримані результати мають практичне значення для модернізації змісту й методичного забезпечення освітніх програм та сприяють підвищенню якості професійно орієнтованої іншомовної освіти. Перспективи подальших наукових досліджень пов’язані з адаптацією міжнародного досвіду, вдосконаленням моделей інтегрованого навчання і розробленням практичних рекомендацій для підготовки сучасного вчителя природничо-математичного профілю.

The growing role of foreign language communication in education and science, the strengthening of interdisciplinary connections, and the digital transformation of professional training for future teachers of natural and mathematical disciplines necessitate a rethinking of approaches to language education. Under current conditions, foreign language training cannot be limited to the development of general communicative skills, as it must integrate with subject knowledge, digital tools, and professional competencies. Objective. The article aims to provide a theoretical justification for foreign language training of future teachers of natural and mathematical disciplines, to analyze the current state of research on this issue in Ukraine and worldwide, and to identify the leading trends and prospects for its development in the context of globalization and the digital transformation of education. Methods. A set of theoretical research methods was employed, including structural-logical analysis, comparative analysis, systematization of scientific sources, conceptual modeling, and elements of content analysis of contemporary educational practices. The application of these methods enabled the generalization of the principal scientific approaches and the identification of trends in the development of foreign-language training for teachers of natural and mathematical disciplines. Results. The study substantiates the view of foreign language training as an integrated, multi-component phenomenon encompassing methodological, content-related, and pedagogical dimensions. The main trends in the development of foreign language training for future teachers of natural and mathematical disciplines have been identified, including the increasing significance of CLIL, EMI and ESP approaches, the strengthening of interdisciplinarity, and the expansion of digital educational practices. Key directions of innovative development have been identified, including deeper integration of language and subject training, enhanced professional language practice, digitalization of the educational environment, and reinforcement of the competence-based paradigm. Conclusions. The structuring of the theoretical foundations of foreign language training for future teachers of natural and mathematical disciplines has enabled the identification of its key components, the outlining of the logic of their interaction, and the definition of strategic directions for improvement. The obtained results are of practical importance for modernizing the content and methodological support of educational programs and contribute to enhancing the quality of professionally oriented foreign language education. Prospects for further research related to adapting international experience, improving models of integrated learning, and developing practical recommendations for training contemporary teachers of natural and mathematical disciplines.