Особливості реабілітації пацієнтів з ушкодженням ротаторної манжети плеча в післяопераційному періоді

Abstract

Розриви ротаторної манжети є поширеним захворюванням плечового суглоба, що часто призводить до втрати працездатності. Зшивання ротаторної манжети під артроскопічним контролем нині вважається «золотим стандартом» лікування її розривів і широко застосовується впродовж останніх двох десятиліть. Реабілітація післяопераційного відновлення починається з тісної співпраці між ортопедом, реабілітологом та пацієнтом. Мета дослідження – оцінити клінічні та функціональні результати лікування пацієнтів після ушивання розривів ротаторної манжети плеча та визначити особливості командного підходу їх післяопераційної реабілітації. Завдання дослідження: визначити теоретичні та методологічні засади командного підходу в післяопераційній реабілітації пацієнтів після ушивання розривів ротаторної манжети плеча. Матеріал і методи. За період з 2019 по 2024 рік в ортопедичному відділенні КНП «Тернопільської обласної клінічної лікарні» ТОР у 83 пацієнтів віком від 27 до 65 років проведено ушивання розривів ротаторної манжети плеча під артроскопічним контролем. У подальшому дослідженні взяли участь 64 пацієнти, котрі відповідали критеріям дослідження, що проводилося. Чоловіки становили 67,18% (43), жінки – 32,82% (21). Результати. Якісна діагностика, ефективне оперативне втручання та реабілітація після артроскопічного відновлення ротаторної манжети плеча, оцінювання функції плечового суглоба, яке в пацієнтів проводилось за шкалою Constant Murley Score, і за період спостереження показники зросли з 34–38 балів до 74–80 балів. Період спостереження становив 11,8±2,4 місяці. Висновки: функціональні результати оперативних утручань у разі ушивання розривів ротаторної манжети плеча під артроскопічним контролем значною мірою залежать від комплексного підходу в реабілітації даної категорії пацієнтів та безпосередньої співпраці ортопеда-травматолога, реабілітолога та пацієнта.

Rotator cuff tears are a common disease of the shoulder joint that often results in disability. Suturing of the rotator cuff under arthroscopic control is now considered the “gold standard” for the treatment of rotator cuff tears and has been widely used for the past two decades. Rehabilitation after its surgical restoration begins with close communication between the orthopedist, the rehabilitation specialist and the patient. The purpose of the study is to evaluate the clinical and functional results after suturing rotator cuff tears and to determine the features of the team approach in the rehabilitation of patients of this category. Research task: to determine the theoretical and methodological foundations of the team approach in the rehabilitation of this category of patients. Materials and methods. During the period from 2019 to 2024, in the orthopedic department of the Ternopil Regional Clinical Hospital, 83 patients aged 27 to 65 years underwent suturing of shoulder rotator cuff tears under arthroscopic control. 64 patients who met the criteria of the ongoing study took part in the subsequent study. Men made up 67,18% (43), women – 32,82% (21). The results. High-quality diagnosis, effective surgical intervention and rehabilitation after arthroscopic repair of the rotator cuff, assessment of shoulder joint function in patients according to the Constant Murley Score scale during the observation period increased from 34-38 points to 74-80 points. The observation period was 11,8±2,4 months. Conclusions: The functional results of operative interventions for suturing of rotator cuff tears largely depend on a comprehensive approach in the rehabilitation of this category of patients and are directly related to the cooperation of the orthopedisttraumatologist, the rehabilitation specialist and the patient.