Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38689| Название: | Ключові методологічні засади формування готовності майбутніх перекладачів до локалізації |
| Другие названия: | KEY METHODOLOGICAL PRINCIPLES FOR FORMING THE READINESS OF FUTURE TRANSLATORS FOR LOCALIZATION |
| Авторы: | Головацька, Юлія Богданівна |
| Библиографическое описание: | Головацька Ю. Б. Ключові методологічні засади формування готовності майбутніх перекладачів до локалізації // Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». Киіїв : Наукові перспективи, 2022. Вип. 13 (18). С. 115-124. DOI : https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-13(18)-115-124 |
| Дата публикации: | 2022 |
| Издательство: | Наукові перспективи |
| Ключевые слова: | локалізація майбутні перекладачі професійна підготовка методологічні засади методологічні підходи цифровізація трансформація localization future translators professional training methodological principles methodological approaches digitalization transformation |
| Краткий осмотр (реферат): | Статтю присвячено проблемі конкретизації засадничих методологічних підвалин формування готовності майбутніх перекладачів до локалізації. Установлено, що локалізація, яка донедавна була новою послугою в мовній індустрії, набуває дедалі більшої популярності. Така тенденційність розвитку сучасної практики перекладу апелює до необхідності забезпечення фундаменталізації професійної підготовки майбутніх перекладачів до локалізації в освітньому середовищі ЗВО й спрямовує наукові пошуки на визначення методологічних засад такого процесу. Підкреслено, що складність процесу виокремлення методологічних засад дослідження професійної підготовки майбутніх перекладачів до локалізації передбачала звернення до педагогічного проєктування. Задля досягнення максимальної ефективності застосування ідей педагогічного проєктування, було визначено послідовність його етапів. Апелювали до таких стадій: концептуальна, стадія моделювання, конструювання системи та її реалізація. Основна роль концептуальної стадії у процесі проєктування полягала у визначенні методологічних підходів, що дозволяють вирішити досліджувану проблему. Констатовано, що методологічне значення підходів проявляється в певній світоглядної позиції автора дослідження, в сукупності принципів, які орієнтують дослідження на досягнення ідеальної мети, в можливості вибору стратегії для розв'язання досліджуваної проблеми. Методологічне знання, по-перше, забезпечує правильну постановку наукової проблеми з точки зору тенденцій і форм розвитку пізнання, по-друге, дозволяє підвищити якість дослідження, по-третє, надає певні засоби для вирішення поставлених завдань.
Підкреслено, що методологічними засадами формування готовності майбутніх перекладачів до локалізації в закладах вищої освіти визначено системний, компетентнісний, синергетичний, гуманістичний, культурологічний, аксіологічний, особистісно-діяльнісний, комунікативний підходи, які об’єднані в єдину методологічну систему та орієнтують на визначення цілей професійного становлення студентів окресленої спеціальності. До загальнонаукових методологічних підходів, в межах дослідження, віднесено системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, синергетичний. До конкретно-наукових – належать: гуманістичний, культурологічний, комунікативний. Установлено, що як складне явище, в якому виокремлюються певні складові частини, різноманітні зв’язки і взаємини між ними, що становлять цілісну єдність, процес формування готовності майбутніх перекладачів до локалізації в закладах вищої освіти, доцільно вивчати, передусім, з позиції системного підходу. The article is devoted to the problem of specifying the fundamental methodological foundations of the formation of the readiness of future translators for localization. It has been established that localization, which until recently was a new service in the language industry, is gaining more and more popularity. This trend in the development of modern translation practice appeals to the need to ensure the fundamentalization of professional training of future translators for localization in the educational environment of higher education institutions and directs scientific research to determine the methodological foundations of such a process. It is emphasized that the complexity of the process of identifying the methodological foundations of the study of the professional training of future translators for localization required an appeal to pedagogical modeling. In order to achieve the maximum effectiveness of the application of pedagogical modeling ideas, the sequence of its stages was determined. They appealed to the following stages: conceptual, modeling stage, system design and its implementation. The main role of the conceptual stage in the modeling process was to determine the methodological approaches that allow solving the studied problem. It was established that the methodological significance of the approaches is manifested in a certain worldview position of the author of the study, in the set of principles that orient the research towards achieving the ideal goal, in the possibility of choosing a strategy for solving the investigated problem. Methodological knowledge, firstly, ensures the correct formulation of a scientific problem from the point of view of trends and forms of knowledge development, secondly, it allows to improve the quality of research, thirdly, it provides certain means for solving the tasks. It is emphasized that the methodological principles of forming the readiness of future translators for localization in institutions of higher education are defined as systemic, competence-based, synergistic, humanistic, cultural, axiological, personal-activity, communicative approaches, which are combined into a single methodological system and focus on defining the goals of professional development students of the specified specialty. The general scientific methodological approaches, within the scope of the study, include systemic, personal-activity, competence, and synergistic approaches. The specifically scientific ones include: humanistic, cultural, communicative. It has been established that as a complex phenomenon, in which certain constituent parts, various connections and relationships between them are singled out, which constitute a whole unity, the process of forming the readiness of future translators for localization in institutions of higher education, it is advisable to study, first of all, from the standpoint of a systemic approach. |
| URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38689 |
| ISSN: | 2786-4952 |
| Располагается в коллекциях: | Статті |
Файлы этого ресурса:
| Файл | Описание | Размер | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Holovatska_2_Nayk_persp.pdf | 923,76 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.